УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Мартинової К.П.,
суддів - Доценко Л.І., Журавльова О.Г.,
за участю секретаря - Карпової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Українського державного підприємства електрозв"язку „Укртелеком" в особі Одеської дирекції УДПЕЗ „Укртелеком" до ОСОБА_1про стягнення шкоди за апеляційною скаргою прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства„Укртелеком" на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2000 року прокурор Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Українського державного підприємства електрозв"язку „Укртелеком" в особі Одеської дирекції УДПЕЗ „Укртелеком" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1. про стягнення шкоди в розмірі 10835, 27 грн., вказавши, що абонент телефону НОМЕР_1 ОСОБА_2. який мешкав за адресою : АДРЕСА_1, користувався послугами міжмісцевих та міжнародних переговорів та в наслідок чого за період з 01 лютого по 12 листопада 1998 року склалася заборгованість у розмірі 10835, 27 грн. У зв"язку зі смертю ОСОБА_2. 01.10.1999 року вимоги про стягнення заборгованості пред"явлені спадкоємцю - до дружини ОСОБА_1.
У подальшому 10.06.2003 року директор Одеської дирекції ВАТ „Укртелеком" надав заяву про уточнення підстав позову та, посилаючись на ст. 440 ЦК України, доповнив обставини утворення заборгованості. Позивач вказав, що у процесі розгляду встановлено, що 25.06.1999 року ОСОБА_1уклала договір оренди жилого приміщення з громадянином Саудівської Аравії ОСОБА_3і якому відповідачка самовільно надала в користування телефон без попередньої згоди позивача, чим порушила умови договору по користуванню телефоном НОМЕР_1 .
В судовому .засіданні представник Одеської дирекції ВАТ „Укртелеком" підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1позов не визнала, вказала, що вона, уклавши 25.06.1998 р. договір оренди жилого приміщення, а саме своєї квартири, з громадянином Саудівської Аравії, у подальшому, звернулася зі своїм чоловіком 21.07.1998 р. з заявою до абонентського відділу „Укртелеком" про відключення від їх
1 Головуючий у першій інстанції Сватаненко В.І. Справа №22-ц 2601/07
Доповідач Мартинова К.П. Категорія ЦП: 23
телефонного номеру можливості міжміських та міжнародних переговорів, надавши до заяви договір оренди своєї квартири. Після того, як квартирант звільнив квартиру, телефонний номер відповідачки був відключений та оператор повідомив її про наявність боргу у розмірі, який складає суму, еквівалентну 3000 доларів США. У зв"язку з чим відповідачка звернулася до директора „Укртелеком" зі скаргою щодо вини співробітників „Укртелеком" в порушення їх заяви квартиранту надавались послуги міжміського та міжнародного зв"язку. Оскільки керівництвом Одеської дирекції „Укртелеком" не були з"ясовані обставини поданої скарги, то відповідачка неодноразово зверталася до Прокуратури та інших правоохоронних органів з заявами про порушення кримінальної справи з метою встановлення осіб, які незаконно надавали квартиранту відповідні послуги зв"язку, але за вказаними заявами не було прийнято справедливе та законне рішення. Таким чином, відповідачка вважає, що у виникненні вказаної заборгованості за телефонні переговори її вина відсутня.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням суду від 20 лютого 2007 року в задоволенні позову прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Українського державного підприємства електрозв"язку „Укртелеком" в особі Одеської дирекції УДПЕЗ „Укртелеком" відмовлено.
Судом також постановлена окрема ухвала про виявлені в ході судового розгляду справи порушення закону.
В апеляційній скарзі прокурор Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі ВАТ „Укртелеком" просить рішення суду скасувати, тому що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без зміни, якщо визнає; що суд першої інстанції ухвалив рішення суду з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову районний суд виходив з того, що позивач не надав суду доказів та не довів того, що відповідачка своїми діями завдала шкоди Українському державному підприємству електрозв"язку "Укртелеком" в особі Одеської дирекції УДПЕЗ "Укртелеком" в наслідок невиконання зобов'язання на підставі ст. 209 ЦК України.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між Обласним підприємством електрозв"язку "Одесателеком", правонаступником якого є українське державне підприємство електрозв"язку "Укртелеком" в особі Одеської дирекції УДПЕЗ "Укртелеком" таОСОБА_2. був укладений договір на надання послуг телефонного зв"язку № 23678/ц від 04.06.1997 року, відповідно до п. 2.2.3 абонент зобов"язаний своєчасно сплачувати послуги зв"язку. Станом на 12.11.1998 року за абонентомОСОБА_2. по телефону НОМЕР_1за адресою АДРЕСА_1 виникла заборгованість за міжнародні послуги зв"язку у розмірі 10835, 27 грн.
25.06.1998 року квартираАДРЕСА_1 була здана в оренду громадянину ОСОБА_3до 25.12.1998 року.
Заявою від 21.07.1998 рокуОСОБА_2. сповістив про це " Укртелеком" та просив відключити номер телефону НОМЕР_1від міжміського та міжнародного зв"язку / а.с. 20/.
Відключення міжміського та міжнародного зв"язку з телефонного номеру НОМЕР_1підтверджується внутрішньою довідкою абонентського відділу від 22.07.1998 року / а.с. 18/.
Встановлене свідчить про те, що відповідач з метою свого захисту від можливих протиправних порушень квартирантом у майбутньому щодо засобів зв"язку, мала намір забезпечити себе відключенням коду міжміського та міжнародного зв"язку, тому і звернулась з заявою до постачальника послуг зв"язку.
Заборгованість за несплачені послуги за міжнародний зв"язок по номеру НОМЕР_1виник в липні 1998 року і тільки в грудні 1998 року, після спливу строку дії договору оренди квартири відповідача, постачальником послуг зв"язку були пред"явлені претензії по заборгованості за цей період. Однак, при наявності заборгованості з липня 1998 року постачальник послуг зв"язку продовжував надавати послуги міжнародного зв^язку по номеру НОМЕР_1до 30.12.1998 року.
При таких обставина районний суд прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення заборгованості в зв"язку з не доведеністю вини відповідача / ст. 209 ЦК України, який діяв на момент виникнення правовідносин/.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції ст. ст. 212, 213, 215, 163 ЦПК України являються безпідставними та не спростовують правильні висновку суду. Справа розглянута за участю осіб, які приймали участь у справі. Безумовні підстави скасування рішення суду відсутні.
Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі ВАТ „Укртелеком" відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути
оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання нею
законної сили.