УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2007 року м. Одеса
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Мартинової К.П.,
суддів - Доценко Л.І., Журавльова О.Г.,
за участю секретаря - Карпової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор", Сергіївської селищної ради про визнання права власності на об"єкт застави за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор" на заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 липня 2006 року ,
ВСТАНОВИЛА :
03 липня 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів, в якому вказала, що відповідно до договору від 06.02.2003 р. та додаткової угоди від 11.02.2003 p. 3AT КБ „ПриватБанк" надавОСОБА_2 кредит у сумі 80 тис. доларів США під 17% річних на термін до 10 лютого 2005 року. 11 лютого 2003 року між З AT КБ „ПриватБанк" та ТОВ фірма „Вектор", був укладений договір застави цілісного майнового комплексу будинків дитячого оздоровчого табору „Ізвор", як гарантування виконанняОСОБА_2. зобов'язань по кредитному договору. Під заставу банку надавався цілісний майновий комплекс будинків дитячого оздоровчого табору „Ізвор". 10 лютого 2004 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк" і позивачкою був укладений договір поручительства, відповідно до якого вона поручалась за виконанняОСОБА_2. його зобов'язань по кредитних договорах. Взятих на себе зобов'язаньОСОБА_2. не виконав, таким чином, на підставі кредитного договору і додаткової угоди до кредитного договору і договору застави у ОСОБА_1. виникло право на стягнення у свою користь заставленого майна. На підставі викладеного, позивачка просила визнати за нею право власності на цілісний майновий комплекс будинків дитячого оздоровчого табору „Ізвор", який розташовано в пгт. Сергіївка м. Білгород- Дністровський Одеської області по вул. Гагаріна, 19, на земельної ділянці площею 6, 3 га, який складається з : адміністративної будівлі з залізобетонних блоків загальною площею 211, 5 кв.м - літ.№ 1, душевих з ракушняка -літ.№ 2, бойлерної з залізобетонних блоків- літ.№ 3, дерев"яного складу - літ.№ 4 , спального корпусу з залізобетонних блоків загальною площею 471, 4 кв.м - літ № 7, спального корпусу з залізобетонних блоків загальною площею 471, 4 кв.м - літ.№ 8, літного клубу з залізобетонних блоків - літ № 9, блоку харчування з залізобетонних блоків загальною площею 394, 6 кв.м - літ. № 10, літньої їдальні з металевого каркасу зі скляним заповненням, загальною площею 346 кв.м. - літ. № Н, вбиралень з залізобетонних блоків - літ. № 12, № 13, спального корпусу з залізобетонних блоків,
Головуючий у першій інстанції Ступакова І.Г. Справа № 22ц- 2292/07
Доповідач Мартинова К.П. Категорія ЦП:5
загальною площею 245, 4 кв.м. - літ. № 14 , підвалу з залізобетонних блоків, загальною площею 514, 1 кв.м. - літ. № 15; споруд - літ. № І - XII.
В судовому засіданні представник відповідача -Сергіївської селищної ради з позовом погодився.
В судовому засіданні представник третьої особи - ЗАТ КБ „ПриватБанк" з позовом погодився.
Представник відповідача - ТОВ „Вектор" у судове засідання не з"явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Треті особи -ОСОБА_2. таОСОБА_3. у судове засідання не заявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заочним рішенням суду від 24 липня 2006 року позовОСОБА_1 задоволений в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ТОВ „Вектор" просить заочне рішення суду скасувати, посилаючись на те, що заочне рішення ухвалене судом в попередньому судовому засіданні, що є порушенням норм процесуального права та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість заочного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що відповідно договору від 06.02.2003 року та додаткової угоди від 11.02.2003 року ЗАТ КБ "ПриватБанк" надавОСОБА_2 кредит в сумі 80 тисяч доларів СІНА під 17% річних строком до 10 лютого 2005 року /а.с. 11-12/. На підставі рішення загальних зборів засновників ТОВ "Вектор", протокол №1 від 25.01.2003 року, ТОВ "Вектор" виступила майновим поручителем зобов'язаньОСОБА_2перед ЗАТ КБ "ПриватБанк" по вказаним укладеним кредитному договору та додатковій угоді. В забезпечення виконання кредитного договору 11.02.2003 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Вектор" був укладений договір застави цілісного майнового комплексу табору "Ізвор", як гарантування виконанняОСОБА_2. зобов'язань по кредитному договору / а.с. 14-15/. Закладений оздоровчий табір "Ізвор", розташований в смт. Сергіївка, ТОВ "Вектор" належав на підставі договору купівлі-продажу, укладеного та нотаріально посвідченого 12.03.2002 року між Сергіївською селищною радою та ТОВ "Вектор" / а.с. 8-9/.
ОСОБА_1 та ЗАТ КБ "ПриватБанк" 10.02.2004 року уклали між собою договір поручительства, згідно якого вона поручалась за виконанняОСОБА_2. його зобов'язань по кредитним договорам / а.с. 10/.
ОСОБА_2 не виконав зобов'язання по кредитному договору від 06.02.2003 року та по додатковій угоді від 11.02.2003 року.
На письмову вимогу кредитора ОСОБА_1 26.06.2006 року виконала зобов'язання боржникаОСОБА_2та виплатила ЗАТ КБ "ПриватБанк" суму кредиту та відсотки за прострочення виконання зобов'язання боржником в сумі 615 164, 958 грн., що підтверджено квитанціями установи банку / а.с. 13/.
На підставі п. 7 договору поручительства від 10.02.2004 року та ст. 556 ЦК України після виконання ОСОБА_1зобов'язань за ОСОБА_2., до неї перейшли усі права кредитора і заставоутримувача за кредитним договором від 06.02.2003 року , додатковій угоді від 11.02.2003 року та договору застави від 11.02.2003 року.
Відповідно до вимог ст. ст. 589, 590 ЦК України, ст. ст. 19, 20 Закону України " Про заставу" ОСОБА_1 набула всі права звернення на предмет застави.
Крім того, ОСОБА_1 виплатила Сергіївській селищній раді вартість майнового комплексу ""Ізвор" у розмірі 466 483 грн., що підтверджується квитанцією /а.с. 166/.
Договір застави Сергіївською селищною радою не оспорений.
На момент укладання договору застави від 11.02.2003 року ТОВ "Вектор" було власником майнового комплексу "Ізвор".
Рішенням господарського суду Одеської області від 25.02.2004 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2004 року , постановою Вищого Господарського Суду України від 23.11.2004 року, ухвалою Верховного Суду України від 18.03.2005 року договір купівлі-продажу майнового комплексу від 12.03.2002 року, укладений між ТОВ "Вектор" та Сергіївською селищною радою, розірваний через невиконання ТОВ "Вектор" зобов'язань про оплату придбаного у власність майна / а.с. 17-26/. Встановлене свідчить про те, що після набрання чинності рішення суду ТОВ "Вектор" власником спірного майна не являється.
При таких обставинах колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що провадження у даній справі відкрито ухвалою від 05.07.2006 року та призначене попереднє судове засідання на 13.07.2006 року / а.с. 1/.
Попереднє судове засідання було проведено 13.07.2006 року, справу призначено до розгляду в судовому засідання на 24.07.2006 року / а.с. 39/.
В судове засідання 24.07.2006 року відповідач представник ТОВ "Вектор" не з'явився, про причини неявки не повідомив, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про одержанняОСОБА_2., директором ТОВ "Вектор", судової повістки / а. с. 45/, оголошення у пресі / а.с. 49-51/. Зі згоди позивача суд прийняв ухвалу про розгляд справи у заочному порядку / а.с. 54-55/ та ухвалив заочне рішення, що відповідає положенням ст. ст. 224, 225 ЦПК України. Таке обгрунтування заочного розгляду справи дозволило суду послатись на наявні у справі докази, які підтверджують дотримання процедури заочного розгляду справи.
При встановлених обставинах посилання апеляційної скарги на те, що суд прийняв заочне рішення в попередньому судовому засіданні, являється безпідставним, не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.
Інших доводів неправильності рішення суду апеляційна скарга не містить.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 22.03.2007 року, яке набрало чинності 02.04.2007 року, припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. / а.с. 168-169/.
Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги сутгєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор" відхилити.
Заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.