Кримінальна справа № 1-3-11

В И Р О К

іменем України

21 лютого 2011 року                                                           Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Радченко С.П.,

за участю захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Обухівського районного суду Київської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Витачів Обухівського району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, пенсіонера, невійськовозобов’язаного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 умисно наніс легкі тілесні ушкодження за таких обставин.

02 березня 2010 року в період часу з 17 години 20 хвилин по 22 годину 25 хвилин, точного часу не встановлено, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, під час сварки з колишньою дружиною ОСОБА_3 на грунті неприязнених особистих відносин, умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень штовхнув ОСОБА_3 руками в плечі, від чого вона вдарилась головою об стіну, чим заподіяв потерпілій легкі тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку.  

В судовому засіданні підсудний вину не визнав повністю, цивільний позов не визнав повністю, оказав, що 02.03.2010 року після 17 години він підвіз на власному автомобілі ОСОБА_4 в с.Нещерів, після 18 години перебував у себе вдома, приблизно о 22 год. прийшла колишня дружина ОСОБА_3, яку він впустив, відкривши вхідні двері, вона почала сварку, зателефонувала знайомим, він потерпілу не бив і штовхав, потерпіла вишла сама із квартири, він закрив двері, надалі прийшов брат потерпілої, він його не пустив, мотивуючи необхідністю виклику міліції, через деякий час він звернувся до лікарні, оскільки піднявся тиск, вважає, що потерпіла тілесні ушкодження симулювала та обмовлює його з метою заволодіння його часткою у квартирі.  

Вина підсудного у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пред’явлене нею обвинувачення та цивільний позов підтримала повністю, показала, що 02.03.2010 року приблизно о 17 год. 15 хв. вона прийшла в квартиру, де проживає колишній чоловік, щоб забрати деякі власні речі, почала роздіватись, коли підсудний розпочав сварку, наніс два удари кулаком в область грудей, вразив праву руку електрострумом за допомогою електрошокера, штовхнув її, від чого вона вдарилась головою об стіну, втратила свідомість, потім забрала своїх речі, вибігла в тамбур, звідки зателефонувала брату, який прийшов та викликав швидку та міліцію, цивільний позов обґрунтувала купівлею ліків для лікування отриманих тілесних ушкоджень, а також пережитими моральними стражданнями внаслідок побиття підсудним. Просила призначити підсудному покарання у виді штрафу.

Представники потерпілої ОСОБА_5, ОСОБА_6 обвинувачення та цивільний позов підтримали повністю.

Свідок ОСОБА_7 показав, що 02.03.2010 року близько 18 год. йому на мобільний телефон подзвонила сестра –потерпіла ОСОБА_3, повідомила, що її побив підсудний, він одразу прийшов на місце події, потерпіла сиділа біля вхідної двері квартири, скаржилась на головні болі, підсудний не відкривав, тоді він зателефонував ОСОБА_8, а пізніше викликав швидку допомогу та міліцію.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що 02.03.2010 року близько 20 год. їй зателефонував ОСОБА_7 і попросив прийти до квартири ОСОБА_3, коли вона прийшла, він повідомив, що потерпілу побив підсудний, в квартирі були міліція та лікар, пізніше підсудного та потерпілу доставили до лікарні.

Свідок ОСОБА_9 показав, що 02.03.2010 року приблизно о 22 год. 30 хв. йому зателефонував підсудний, повідомив, що колишня дружина вчинила сварку, попросив вийти в коридор і подивитись, на  поверсі, де живе підсудний перебували потерпіла, її брат та ще один чоловік, через деякий час приїхала карета швидкої допомоги.

Свідок ОСОБА_10 показав, що працює дільничним інспектором міліції, потерпіла неодноразово зверталась із заявами про притягнення підсудного до кримінальної відповідальності.

Свідок ОСОБА_11 показала, що працює медсестрою Української райлікарні, 02.03.2010 року близько 23 год. каретою швидкої допомоги було доставлено в лікарню потерпілу, у якої було виявлено струс головного мозку, потерпіла повідомилоа, що її побив та вразив електрострумом колишній чоловік, через деякий час прийшов підсудний, просив зміряти йому тиск.

Свідок ОСОБА_12 показала, що на початку березня після роботи їх з потерпілою підвозили на службовому автомобілі, потерпіла вийшла на вул.Будівельників, війшла в під’їзд, на наступний день по телефону повідомила, що побив колишній чоловік і вона перебуває у лікарні, раніше неодноразово потерпіла розповідала про сварки із підсудним.

Свідок ОСОБА_13 показав, що навідував потерпілу в лікарні, вона почувала себе недобре, там дізнався, що її побив колишній чоловік.

Свідок ОСОБА_14 показав, що 02.03.2010 року приблизно о 17 год. 20 хв. підвіз на автомобілі потерпілу до під’їзду будинку по вул..Будівельників, хоч проживала вона по вул..Сосновій, на наступний день дізнався, що потерпіла перебуває в лікарні після побиття.

Свідок ОСОБА_15 показав, що 2 чи 3 березня 2010 року приблизно о 18 год. зустрічався із підсудним на ринку в м.Обухів, підсудний пообіцяв відвезти його в м.Хмельницький, однак пізніше, відмовився, посилаючись на власні проблеми.

Експерт ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що висновки проведеної ним судово-медичної експертизи підтримує повністю, слідів враження електрострумом виявлено не було, у потерпілої було виявлено струс головного мозку, інших тілесних ушкоджень не виявлено, об’єктивних даних для встановлення точного часу спричинення тілесних ушкоджень немає, дата їх спричинення - 02.03.2010 року.

Крім того, вина підсудного у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджується також:

·          постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 10.03.2010 року,

·          постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 30.04.2010 року

·          оглянутими в судовому засіданні відмовними матеріалами № 408Д Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області,

·          листком непрацездатності від 17.03.2010 року,

·          висновком дільничного інспектора міліції від 03.03.2010 року,

·          довідкою Української районної лікарні № 323 амб.,

·          довідкою Обухівської центральної районної лікарні від 16.07.2010 року № 544,

·          довідкою Обухівського РВГУ від 22.07.2010 року,

·          висновком проведеної по справі судово-медичної експертизи № 266 від 23.12.2010 року, яким встановлено, що у ОСОБА_3 згідно медичної документації виявлене тілесне ушкодження у вигляді струсу головного мозку з легким клінічним перебігом. Дане ушкодження утворилося в результаті дії тупим твердим предметом, за часом виникнення виявлене у ОСОБА_3 тілесне ушкодження може відповідати даті його спричинення 02.03.2010 року. Виявлене у потерпілої тілесне ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, наявність вини підсудного у вчиненні вказаного злочину частково узгоджується із його показами на судовому слідстві, оскільки з них вбачається, що факт сварки між ним та потерпілою в приміщенні квартири по місцю проживання ввечері 02.03.2010 року дійсно мав місце, саме після сварки потерпілу каретою швидкої допомоги було доставлено до лікарні, в квартиру було викликано міліцію.

Суд оцінює умисел підсудного при вчиненні інкримінованих діянь як такий, що був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров’ю потерпілого, тому в даному випадку відповідальність настає за фактично заподіяне легке тілесне ушкодження.

Доводи про перебування підсудного у час вчинення злочину в іншому місці суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідні посилання на покази свідка ОСОБА_15 не підтверджують вказані обставини, оскільки свідок не зазначив точну дату зустрічі з підсудним, не зазначив джерела обізнаності про точний час зустрічі, не вказав на обставини зустрічі та не конкретизував свої покази в цій частині, тому суд не приймає їх до уваги.

Даних, які б вказували на наявність обставин, при яких потерпіла могла 02.03.2010 року отримати виявлені надалі у неї тілесні ушкодження без застосування при цьому фізичного насильства з боку підсудного, судовим слідством не встановлено.

Оцінивши в сукупності з іншими матеріалами справи покази підсудного, потерпілої, допитаних свідків, експерта, суд вважає неправдивими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи покази підсудного в частині заперечень нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, оскільки вони спростовуються висновками судово-медичної експертизи, а також не узгоджуються із визнанням ним фактичних обставин щодо сварки та відсутності посилань учасників процесу на вчинення сварок чи бійок з іншими особами в цей день.

Частково неправдиві покази підсудного суд розцінює як спосіб захисту та намір ухилитися від відповідальності за вчинений злочин.

Доводи обвинувачення про заподіяння підсудним також і інших тілесних ушкоджень потерпілій, нанесення ударів руками по різним частинам тіла, враження електрострумом, не знайшли об’єктивного підтвердження під час судового слідства, свідків відповідних дій не зазначено, при цьому висновком судово-медичної експертизи встановлено відсутність тілесних ушкоджень, які б могли бути наслідком подібних дій підсудного.

Відповідно до ст.275 КПК України розгляд справи проводиться тільки відносно підсудного і тільки в межах пред’явленого йому обвинувачення.

При оцінці доказів суд також враховує і положення ч.3 ст.62 Конституції України, яка передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає, що вчинення підсудним інших інкримінованих обвинуваченням діяннь, окрім одного поштовху, від якого потерпіла вдарилась головою,  не підтвердилось в ході судового слідства, грунтується лише на припущеннях та доводах заінтересованої особи - потерпілої, тому сумніви в цій частині суд тлумачить на користь підсудного і вважає, що в ході судового слідства доведено лише вказаний поштовх. При цьому виключення з обвинувачення надлишкової кількості застосувань фізичного насильства не впливає на кваліфікацію діянь підсудного, оскільки саме від доведеного в ході судового слідства застосування підсудним фізичної сили –поштовху, потерпіла отримала легкі тілесні ушкодження.      

Суд вважає, що дії підсудного повинні бути кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у нанесенні потерпілій легкого тілесного ушкодження.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом’якшують  та обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом’якшує покарання, суд вважає позитивну характеристику з місця проживання.

Обставин, що обтяжують покарання, немає.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, відсутність тяжких наслідків злочину, особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, думку потерпілої, яка просила застосувати покарання у виді штрафу, суд вважає необхідним призначити підсудному покарання у виді штрафу, оскільки такий вид покарання суд вважає достатнім для виправлення підсудного і запобігання новим злочинам.

Підстав для зміни міри запобіжного заходу суд не вбачає.

При вирішенні цивільного позову суд враховує, що судовим слідством встановлено і зібраними по справі доказами підтверджується, що потерпілій внаслідок неправомірних дій підсудного була нанесена моральна шкода, яка виразилась у фізичному болі та стражданнях, яких вона зазнала у зв’язку з ушкодженням здоров’я, душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв’язку із протиправною поведінкою підсудного, зміні життєвого укладу, при цьому суд враховує глибину перенесених нею страждань та вважає, що цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково в розмірі 1000 грн. виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, що відповідає положенням ст.23 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”.

Позов в частині матеріальної шкоди доведений належними і допустимими доказами –касовими та товарними чеками про придбання ліків, тому його слід задовольнити.

Таким чином, цивільний позов підлягає задоволенню частково.

Речові докази, судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити  попередню – підписка про невиїзд.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн., відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1 795 грн. 63 коп., а всього 2 795 грн. 63 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

На цей вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд на протязі  п’ятнадцяти діб.

Суддя   М. В. Кравченко