ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.06 Справа № 3/182.
Суддя Доманська М.Л., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаспромпоставка", м. Луганськ
до Дочірнього підприємства "Сімейкінська нафтобаза" Відкритого акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт", смт. Сімейкіне Луганської області
про стягнення 3481 грн. 22 коп.
за участю представників сторін:
від позивача –Александрова С.О. (дов. від 18.04.06 № 89),
від відповідача –Могилін В.М.,
в с т а н о в и в:
Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми основного боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 2847 грн. 73 коп. (з яких: основний борг –2321 грн. 80 коп., інфляційні нарахування –525 грн. 93 коп.), 3% річних –133 грн. 49 коп. та витрати на юридичні послуги як збитки - 500 грн. 00 коп.. Судові витрати позивач визначив у сумі 102 грн. витрат по оплаті держмита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувались перерви з 29.05.06 по 13.06.06, з 13.06.06 по 16.06.06, з 16.06.06 по 20.06.06, з 20.06.06 по 21.06.06.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, зданому до суду 12.05.06, просить суд припинити провадження по справі, оскільки позивачем не було проведено досудового врегулювання спору, зазначаючи, що суму боргу 1971 грн. 80 коп. згоден оплатити як суму за нафтопродукт за накладною від 12.07.04 № РП-00837, засвідчену копію якої надав до матеріалів справи (а.с.38) .
У листі від 29.05.06 № 24 відповідач зазначає, що позивач надав до суду фальшиву накладну від 12.07.04 № РП-00837, додаючи до матеріалів справи „уточнену” 15.05.06 накладну від 12.07.04 № РП-00837, та просить позов залишити без розгляду, посилаючись на те, що позивач не звертався до відповідача з претензією з метою безпосереднього врегулювання спору.
У клопотанні від 13.06.06 та у відзиві від 20.06.06 № 24 відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність договору між сторонами у справі та невизначеність терміну оплати, додавши до клопотання акт звірення взаємних розрахунків сторін станом на 09.06.06, де визначена погоджена сторонами заборгованість на користь позивача у справі у сумі 1971 грн. 80 коп..
Із уточненням позовних вимог від 16.06.06 № 54 позивач надав до суду уточнений розрахунок 3% річних на суму 133 грн. 29 коп., путьовий лист від 09.06.06 № 33 та акт звірення взаємних розрахунків сторін станом на 14.06.06, де визначена погоджена сторонами заборгованість на користь позивача у справі у сумі 1971 грн. 80 коп..
Заявами, зданими до суду 20.06.06, позивач в порядку ст..22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення збитків на суму витрат згідно з путьовим листом –56 грн. 70 коп. та одночасно зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення витрат на юридичні послуги як збитків на суму 500 грн. 00 коп., а також в частині стягнення основного боргу - на 350 грн. 00 коп. та 3% річних - на 00 грн. 20 коп. та просить стягнути з відповідача основний борг –1971 грн. 80 коп., інфляційні нарахування –525 грн. 93 коп., 3% річних –133 грн. 29 коп. та збитки у вигляді витрат згідно з путьовим листом –56 грн. 70 коп., а також судові витрати, які визначив у сумі 102 грн. –витрат по оплаті держмита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на юридичні послуги - 500 грн. 00 коп..
Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд прийшов до наступного.
Позивач заявами, зданими до суду 20.06.06, в порядку ст.22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення збитків на суму витрат згідно з путьовим листом –56 грн. 70 коп. та одночасно зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення витрат на юридичні послуги як збитків на суму 500 грн. 00 коп., а також в частині стягнення основного боргу - на 350 грн. 00 коп. та 3% річних - на 00 грн. 20 коп. та просить стягнути з відповідача основний борг –1971 грн. 80 коп., інфляційні нарахування –525 грн. 93 коп., 3% річних –133 грн. 29 коп. та збитки у вигляді витрат згідно з путьовим листом –56 грн. 70 коп., а також судові витрати, які визначив у сумі 102 грн. –витрат по оплаті держмита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на юридичні послуги - 500 грн. 00 коп..
Вказані заяви судом розглянуті, позовними вимогами слід вважати вимоги про стягнення з відповідача основного боргу –1971 грн. 80 коп., інфляційних нарахувань –525 грн. 93 коп., 3% річних –133 грн. 29 коп. та збитків у вигляді витрат згідно з путьовим листом –56 грн. 70 коп..
Як вбачається з матеріалів справи, за накладною від 12.07.04 № РП-00837 (а.с.8) позивач у справі передав відповідачеві у справі товар (бензин А-80) у кількості 1940 л за ціною 1,642 грн. (без ПДВ) на суму 3821 грн. 80 коп. (з ПДВ), а відповідач у справі (представник відповідача у справі за довіреністю від 12.07.04 серії НАЄ № 632046) прийняв цей товар за умови оплати, визначеної у вказаній накладній, протягом 3-х банківських днів.
Відповідач розрахувався за отриманий товар лише частково, у зв’язку з чим за останнім утворився борг перед позивачем у сумі 1971 грн. 80 коп., який позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Крім того, позивачем у відповідності з чинним законодавством (ст.625 ЦК України) нараховані 3% річних –133 грн. 29 коп. та інфляційні нарахування –525 грн. 93 коп. за період прострочення, які він також просить стягнути з відповідача на свою користь.
До того ж, позивач за позовом зазначає, що поніс витрати на поїздку до відповідача для звірення розрахунків, тобто збитки у сумі 56 грн. 70 коп., у зв’язку з чим просить стягнути з відповідача збитки у вигляді витрати згідно з путьовим листом –56 грн. 70 коп., а також судові витрати, які визначив у сумі 102 грн. –витрат по оплаті держмита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на юридичні послуги - 500 грн. 00 коп. (визначивши витрати на оплату юридичних послуг –500 грн. - як судові витрати, які підлягають відшкодуванню в порядку ст.44 ГПК України).
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зданому до суду 12.05.06, листі від 29.05.06 № 24, клопотанні від 13.06.06 та у відзиві від 20.06.06 № 24.
Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково, у сумі 1971 грн. 80 коп. - заборгованості, 3% річних –133 грн. 29 коп. та інфляційних нарахувань – 525 грн. 93коп., з огляду на наступне.
Несвоєчасне виконання відповідачем зобов’язань щодо сплати боргу за отриманий товар та сума боргу -1971 грн. 80 коп. підтверджені матеріалами справи, у тому числі видатковою накладною від 12.07.04 № РП-00837 (а.с.8), довіреністю від 12.07.04 серії НАЄ № 632046 (а.с.9), податковою накладною (а.с.10), рахунком –фактурою від 12.07.04 № СФ-000659 (а.с.39), відповідними платіжними дорученнями та виписками банку щодо часткової оплати відповідачем боргу на загальну суму 1850 грн. 00 коп. та підписаними сторонами без доповнень та зауважень актами звірення розрахунків сторін станом на 09.06.06 та станом на 14.06.06, де визначена погоджена сторонами заборгованість на користь позивача у справі у сумі 1971 грн. 80 коп..
Відповідно до вимог чинного законодавства (ст. 625 ЦК України) позивачем правомірно та обґрунтовано нараховані 3% річних –133 грн. 29 коп. та інфляційні нарахування – 525 грн. 93коп..
В частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу на суму 350 грн. 00 коп. та 3% річних на суму 00 грн. 20 коп. провадження у справі слід припинити відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з відсутністю предмету спору, оскільки позивач зменшив розмір позовних вимог в цій частині.
Згідно з ч. 3 п.38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15, при зменшенні позовних вимог внесене мито не повертається.
Збитки, заявлені позивачем у позові у вигляді витрат згідно з путьовим листом від 09.06.06 № 33, у сумі 56 грн. 70 коп. не підлягають до задоволення, оскільки ці витрати позивача не мають обов’язкового характеру (об’єктом правопорушення не є зобов’язальні правовідносини) та факт наявності цих витрат і розмір не знаходяться у необхідному причинному зв’язку із заборгованістю відповідача, яку позивач просить стягнути за позовом.
Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати (витрати по державному миту –75 грн. 85 коп. та 87 грн. 75 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому, суд відхиляє за необґрунтованістю заявлену позивачем вимогу щодо стягнення з відповідача витрат на юридичні послуги - 500 грн. 00 коп., як судові витрати, що підлягають відшкодуванню в порядку ст.44 ГПК України, оскільки у контексті визначення судових витрат за ст.ст. 44, 49 ГПК України до їх складу у господарському судочинстві можуть включатись витрати на оплату послуг лише адвоката, тобто осіб, які одержали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняли Присягу адвоката України відповідно до ст.2 Закону України „Про адвокатуру”. Стаття 44 ГПК України передбачає як судові витрати відшкодування сум на оплату юридичної допомоги, наданої лише адвокатами, а не будь-якими іншими представниками сторін. Крім того, в обґрунтування цієї суми судових витрат позивач послався на договір на надання юридичних послуг від 05.01.05 № 80 між ДП ТОВ „Донбаснефтепродукт” та ТОВ „Донбаспромпоставка” (а.с.11), п.2.2 якого передбачено, що закінчення робіт за цим договором визначається моментом прийняття для ТОВ „Донбаспромпоставка” (позивача у справі) позитивного рішення чи отримання позитивного економічного ефекту, що підтверджується підписанням акту прийняття-передачи виконаних робіт. Момент прийняття для ТОВ „Донбаспромпоставка” позитивного рішення чи отримання позитивного економічного ефекту позивач у справі не довів суду, наданий до матеріалів справи акт виконаних робіт від 21.01.05 (а.с.13) також не підтверджує цього, до того ж за цим актом Виконавець (ДП ТОВ „Донбаснефтепродукт”) передає, а Замовник (ТОВ „Донбаспромпоставка”) приймає виконані послуги за договором на надання юридичних послуг від 05.01.05 № 79. Як вбачається з матеріалів справи, вказаний договір від 05.01.05 № 79 стосується послуг ДП ТОВ „Донбаснефтепродукт” щодо стягнення заборгованості з ВАТ „Луганське Шахтобудівельне управління”, тобто не стосується відповідача у справі.
Заперечення відповідача у справі щодо фальсифікації позивачем відповідної видаткової накладної від 12.07.04 № РП-00837 відхиляється судом за необґрунтованістю, оскільки згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів того, що вказана накладна є сфальсифікованою. Представлений відповідачем оригінал накладної від 12.07.04 № РП-00837, у якій як умова оплати зазначено: „передоплата” (а.с.38) не приймається судом до уваги, оскільки не містить відомостей щодо прийняття будь-ким відповідного товару (не зазначено а ні прізвища відповідної особи, а ні дати та номеру відповідної довіреності), виправлення до цієї накладної відповідач вніс вже у ході розгляду справи у суді, тому ця накладна не може бути прийнята судом як належний доказ по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44,49, ч.1.1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Сімейкінська нафтобаза" Відкритого акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт", Луганська область, Краснодонський район, смт. Сімейкіне, кв. Шевченка, 8, код 24202274,
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаспромпоставка", м. Луганськ, вул..Таллінська, 62, код 25368575,
заборгованість у сумі 1971 грн. 80 коп., 3% річних –133 грн. 29 коп. та інфляційні нарахування –525 грн. 93 коп.; витрати по державному миту –75 грн. 85 коп. та 87 грн. 75 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачеві після набрання рішенням законної сили.
3. Відмовити у задоволені позову в частині стягнення з відповідача збитків у вигляді витрат згідно з путьовим листом у сумі 56 грн. 70 коп. та удових витрат у вигляді оплати юридичних послуг у сумі 500 грн. 00 коп..
4. Припинити провадження у справі щодо решти позовних вимог.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення - 21.06.06
Суддя М.Л.Доманська