КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2011 року Справа № 1170/2а-1843/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Петренко О.С.
за участю секретаря судового засідання: Господарікова М.О.
сторін:
представника позивача –Панасенко І.Б.,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу, суд - ,
ВСТАНОВИВ:
Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості в сумі 340,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення згідно викладеного у позові.
Відповідач в судове засідання прибув та позовні вимоги не визнав в повному обсязі.
Так, відповідачем було зазначено, що з її боку жодних порушень чинного законодавства допущено не було.
Податкову заборгованість нею сплачено не було, оскільки вона не отримувала рішень податкового органу про примусове стягнення заборгованості.
До податкового органу нею вчасно здаються податкові декларації, в тому числі податкові декларації за червень та липень 2010 року, які подано в електронному вигляді.
Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані докази та матеріали справи, дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Фізична особа–підприємець ОСОБА_2 зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 08.12.1999 року, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 /а.с. 19/.
Згідно ст. 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, в підпорядкуванні якої, зокрема, знаходиться Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція.
Статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції покладено функції щодо контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі: обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, інших платежів, а також здійснення реєстрації фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Крім того, відповідно до пункту 2.1.4 частини 2.1. статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкові органи відносяться до категорії контролюючих.
На підставі акту перевірки № 143/1720/НОМЕР_1 /а.с. 6/ від 15.09.2010 року з питання дотримання строків подання податкової звітності по податку на додану вартість, прийнято податкове повідомлення–рішення №0042961720/0 від 27.09.2010 року, яким відповідачу нараховано штрафну санкцію з ПДВ в сумі 170,00 грн., в зв’язку з неподанням податкової звітності за червень 2010 року /а.с. 7/.
Згідно акту перевірки № 142/1720/НОМЕР_1 /а.с. 9/ від 15.09.2010 року з питання дотримання строків подання податкової звітності по податку на додану вартість прийнято податкове повідомлення –рішення №0042971720/0 від 27.09.2010 року, яким відповідачу нараховано штрафну санкцію з ПДВ в сумі 170,00 грн., в зв’язку з неподанням податкової звітності за липень 2010 року /а.с. 10/.
В судовому засіданні встановлено, що акти перевірок № 143/1720/НОМЕР_1 та № 142/1720/НОМЕР_1 від 15.09.2010 року були отримані відповідачем 21.09.2010 року, що дає підстави стверджувати, що їй було відомо про правопорушення.
Вказане рішення /№0042961720/0, №0042971720/0/ направлено відповідачу поштою та повернуто до податкового органу.
Відповідно до акту від 01.11.2010 року № 16/17-2 та акту від 01.11.2010 року за № 17/17-2, рішення були розміщені на дошці податкових оголошень у відповідності до вимог п.п. 6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(що діяв на момент прийняття рішення) /а.с. 8,11 /.
Дані рішення відповідачем не оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому вони вважаються узгодженими.
У відповідності до актів перевірки з питань дотримання строків подання податкової звітності по податку на додану вартість №142/1720/НОМЕР_1, № 143/1720/НОМЕР_1 встановлено, що фактично СГ ОСОБА_2 не подала декларацію по ПДВ за червень 2010 року та липень 2010 року, чим порушено п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість" та п.п. 4.1.4 "а" п.4.1 ст. 4 Закону України "Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Спеціальним законом з питань оподаткування, який діяв до 1 січня 2011 року та який визначав порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів) та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України № 2181 "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі –Закон № 2181).
Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Також пп. 4.1.4 «а»п.4.1 ст.4 того ж Закону зазначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю–протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з п.п. 4.1.2. вказаної норми Закону № 2181, прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу.
Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Згідно наведених норм Закону № 2181, податковий орган зобов’язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.
Відповідно до п.п. 4.3 п. 4 Наказу Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»(далі –Порядок), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Відповідно до п.п. 4.1.1 п.4.1. ст.4 вказаного Порядку, декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному (податковому) періоді в нього податкове зобов’язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку.
Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства. Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4 (п. 3 Порядку).
Структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.
У БДАЗ ця податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус «Не визнано як податкова декларація»із обов’язковим зазначенням підстав невизнання, а в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення ОДПС (про невизнання податкової звітності як податкової декларації) та дата його відправки.
Судом встановлено, що декларації за червень та липень 2010 року не були визнані позивачем такими як податкова звітність.
Так, декларація за червень 2010 року в електронному вигляді відповідачем було направлено лише Додаток 5 до податкової декларації, що є порушенням пп. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України №2181, тобто до податкового органу подаються податкові декларації за відповідний базовий період, в даному випадку за місяць, але не тільки Додаток 5 /а.с. 36/.
Щодо податкової декларації за липень 2010 року, судом встановлено, що податковим органом не визнано як податкову звітність, оскільки порушено п.п. 4.5 п.4 наказу ДПА України від 31.12.2009 року № 827, тобто відсутня копія реєстру податкових накладних в електронному вигляді, передбачена п.п. 7.2.8 п.7.2 Закону України «Про ПДВ» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, про що листом за вихідним № 7452/10/17-2 від 25.08.2010 року повідомлено відповідача /а.с. 47/.
Абз.5 п.1 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. N233 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2008р. за N320/15011, яким визначено, що квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС. При цьому, п.4.1 ст.4 Закону №2181 розмежовує такі дії податкового органу, як прийняття податкової декларації та визнання (невизнання) податкової декларації податковою звітністю. Тобто, терміни «приймання податкової декларації»і «визнання податкової декларації податковою звітністю»не є тотожними. Вказана норма Закону зобов’язує контролюючий орган приймати усі податкові декларації, що подаються платником податку, без попередньої перевірки показників, і лише деякі з поданих декларацій, у разі заповнення всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку їх заповнення, можуть бути не визнані податковим органом податковою звітністю.
Суд не бере до уваги посилання позивача на факт неотримання ним рішення Кіровоградської ОДПІ про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року податковою звітністю як на перешкоду для оскарження в порядку апеляційного узгодження, з огляду на те, що жодні обставини не були на заваді ФОП ОСОБА_2 для оскарження дій податкового органу щодо фактичного встановлення позивачем не подання декларацій за червень та липень 2010 року в судовому порядку.
В зв’язку з переплатою по картці особового рахунку в сумі 13 грн. та частковим погашенням в сумі 13 грн., борг по рішенню склав –144 грн.
Судом встановлено, що згідно поданих відповідачем до податкового органу податкових декларацій з ПДВ, в яких ним узгоджено суму ПДВ, яка підлягає до сплати в бюджет нараховано /а.с. 12-17/:
- 30.11.2010 року по декларації №9004796474 від 04.11.2010 року за жовтень 2010 року –13,00 грн.;
- 30.12.2010 року по декларації №9005429415 від 09.12.2010 року за листопад 2010 року –13,00 грн.
Відповідачем в установленому законом порядку сума податкового боргу в сумі 340,00 грн. не було сплачено.
Податкова вимога була сформована 16.11.2010 року № 1/2600 на суму 327,00 грн., яка направлена відповідачу та повернута до податкового органу в зв’язку «з закінченням терміну зберігання»/а.с.18/.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 2181, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону № 2181, податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Статтею 5 того ж Закону передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. При цьому, відповідно до підпункту 1.11 статті 1 цього Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181 передбачено, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (якщо здійснюється оскарження визначеного податкового зобов'язання).
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181).
В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 встановлено, що платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність визначення суми податкової заборгованості.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позивач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій з урахуванням всіх встановлених судом фактичних обставин та вимог законодавства.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 159 -163, 167, КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ід. номер НОМЕР_1 (25006, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України в особі Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції на рахунок №31114104700002, УДК у Кіровоградській області, МФО 823016, ід. код 24145329, заборгованість в сумі 340,00 грн. (триста сорок грн. 00 коп.).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом