Судове рішення 22-ц-844/11 від 22.06.2011

Судове рішення #15930813

Справа № 22-ц-844/11 17.05.2011 17.05.2011 14.06.2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа N 22-ц-844/11. Головуючий у І інстанції Черенкова Н.П

Категорія – 19. Доповідач в апеляційної інстанції Лисенко П.П.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України.

17 травня 2011 року. м. Миколаїв.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Лівінського І.В. та Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Бобуйок І.Ф.,

з участю :

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Смирнової С.Г.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» рішення місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2010 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі Банк) та Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Чорномортрансдизель» про визнання договору поруки припиненим, -

у с т а н о в и л а :

3 серпня 2010 року ОСОБА_4 пред’явив позов до Банку та ТОВ «Чорномортрансдизель», який обґрунтовував наступним.

24 липня 2007 року Банк уклав з ТОВ «Чорномортрансдизель» кредитний договір № СМ-SME400/078/2007, за умовами якого Банк надав, а позичальник взяв на розвиток бізнесу грошові кошти у розмірі 350 000 гривень під зворотне зобов’язання останнього повернути їх частинами до 23 липня 2014 року, зі сплатою процентів за користування ними, виходячи із плаваючої процентної ставки, яка складається із фіксованого відсотку - 5,25 % річних та ставки FIDR, яка визначається Банком після закінчення строку дії депозитного договору, укладеного між сторонами.

Того ж дня, на забезпечення виконання названого договору Банк уклав з ОСОБА_4 договір поруки № SR-SME400/078/2007/2, за яким той брався виступити поручителем і нести солідарно з ТОВ «Чорномортрансдизель» цивільно-правову відповідальність за невиконання останнім кредитного зобов’язання.

В наступному між Банком та ТОВ «Чорномортрансдизель» без згоди з поручителем було укладено договір про внесення змін і доповнень № 1 від 21 січня 2009 року та № 2 від 28 липня 2009 року, якими внесено зміни до кредитного договору № СМ-SME400/078/2007.

За ними Банк підвищив процентну ставку за користування кредитом в загальному розмірі на 2 % річних і без повідомлення поручителя визначив й встановив, без всякого обґрунтування, ставку FIDR.

Посилаючись на виписані обставини та на збільшення без його згоди обсягу відповідальності у зв’язку із зміною умов основного зобов’язання, просив задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник Банку позов не визнав, оскільки зобов’язання за кредитним договором не виконано, а порука припиняється виконанням основного зобов’язання.

Відповідач ТОВ «Чорномортрансдизель» вимоги позову визнав.

Рішенням місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2010 року позов задоволено повністю, договір поруки № SR-SME400/078/2007/2, укладений 24 липня 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» визнано, з підстав зміни кредитного зобов’язання без згоди поручителя, припиненим з 21 січня 2009 року.

Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» подало на це рішення апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_4

В обґрунтування скарги посилалась на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та положенням чинного цивільного законодавства.

Апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржене рішення суду І інстанції скасувати і ухвалити нове рішення – про відмову у вимозі за її безпідставністю, оскільки суд постановив його з без додержання норм матеріального й процесуального права.

Задовольняючи позов ОСОБА_4, районний суд виходив із того, що за угодами про внесення змін і доповнень № 1 від 21 січня 2009 року та № 2 від 28 липня 2009 року, якими внесено зміни до кредитного договору № СМ-SME400/078/2007, без згоди поручителя відбулася зміна забезпеченого порукою зобов’язання, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності і такі обставини є підставою для припинення договору поруки.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленими судом І інстанції, проте його висновок щодо результату вирішення справи, вважає помилковим, необґрунтованим й незаконним.

Відповідно до статей 509, 546 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням або завдатком.

За статтями 553, 554 ЦК України передбачено, що порука виникає на підставі договору. Взаємні права і обов'язки поручителя та кредитора визначаються договором.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб

При цьому, порука має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії договору поруки.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як вбачається з кредитного договору № СМ-SME400/078/2007 від 24 липня 2007 року (а.с.-8-11) та договору поруки № SR-SME400/078/2007/2 від того ж числа (а.с.- 15-18), сторони за кредитним договором вибудували плату за кредит таким чином, що вона постійно могла змінюватися в залежності від річної бази нарахування процентів. Поручитель знав про це і був згоден нести солідарну з позичальником відповідальність саме на таких умовах, про що свідчить застереження до п. 2.1. договору поруки (а.с.- 15).

За такого, підстав для припинення договору поруки з названої позивачем причини у суду не було.

Оскільки суду 1 інстанції був іншої думки і договір припинив, то таке його рішення слід скасувати і ухвалити нове, про відмову у вимозі.

Стосовно твердження особи, яка подала апеляційну скаргу про порушення Банком процедури та пропуску строку звернення до поручителя з вимогою про виконання зобов’язання, то вона є бездоказовою і повністю спростовується наявними у справі матеріалами, що вірно констатував і районний суд.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити.

Рішення місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2010 року скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномортрансдизель» про визнання договору поруки припиненим відмовити.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді:

Справа N 22-ц-844/11. Головуючий у І інстанції Черенкова Н.П

Категорія – 19. Доповідач в апеляційної інстанції Лисенко П.П.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(вступна і резолютивна частини).