Справа №  2-463/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

09 червня 2011 року   Баришівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді                           Литвиненко О.Л.

секретаря                                          Лунгул Т.А.

з участю представника позивача    ОСОБА_1

з участю представника відповідача Стрижака В.З..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Поділля» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості,

В с т а н о в и в :

        Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Агрофірма «Поділля» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,0193 га, право власності на яку посвідчено державним актом на право приватної власності на землю серії ЯГ №396569 від 27.06.2006 року, яка розташована на території Масківецької сільської ради Баришівського району Київської області. Зазначену земельну ділянку згідно з договором оренди від 21.09.2006 року №55 передала в оренду ТОВ «Агрофірма «Поділля» строком на п,ять років. ТОВ «Агрофірма «Поділля» після укладання та підписання договору оренди земельної ділянки затягувало час щодо реєстрації даного договору, чим грубо порушило вимоги ст.ст.18,20 Закону України «Про оренду землі», а також п.20 договору оренди. Вищезазначений договір оренди все-таки був зареєстрований у Баришівському районному відділі Київської регіональної філії державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру» 22.10.2008 року за №040832100102. Реєстрація також була проведена з порушеннями, оскільки відповідно до Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», розмір плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) повинен становити не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря, але змін до п.9 договору оренди внесено не було і договір зареєстрували з орендною платою 1,5 % від грошової оцінки землі. Зміни до п.9 договору оренди були внесені та підписані між позивачем та відповідачем лише 02.03.2009 року. За період оренди орендар порушував також п.10 договору, а саме, за весь час оренди розмір орендної плати за землю здійснювався без урахування індексів інфляції. Позивачем у 2010 році було отримано довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка вже становить сімдесят п,ять тисяч сімсот сімдесят шість гривень. З даної НГО 3% орендної плати становить 2 273 гривні 28 копійок. Відрахувавши прибутковий податок 15% до виплати за орендну плату у 2010 році повинно становити 1 932 гривні 29 копійок, але фактично виплачено 1 500 гривень, а не доплачено 432 гривні. Просить суд розірвати договір оренди землі від 21.09.2006 року та стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену орендну плату з урахуванням індексу інфляції та урахуванням нової нормативно-грошової оцінки землі у сумі 432 гривні 29 копійок.

        У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та пояснив суду, що відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди, договір набирає законної сили після державної реєстрації, яка була проведена лише у 2009 році, хоча договір був укладений у 2006 році. Вказаний факт є порушенням норм чинного законодавства і є підставою для розірвання договору оренди. Орендна плата виплачувалась з порушенням строків виплати, зазначених у договорі оренди. Крім того, плата за оренду землі є нижчою, ніж встановлено Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», згідно якого розмір плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) повинен становити не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

        Представник відповідача Стрижак В.З. вимоги заявленого позову не визнав, пояснив суду, що договір оренди укладений у 2006 році та своєчасно зданий на державну реєстрацію, але був зареєстрований лише у 2009 році, що не є виною орендаря. При укладенні договору оренди сторонами досягнуто усіх істотних умов договору і після Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», згідно якого розмір плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) повинен становити не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю), позивач не звертався до відповідача з вимогу перегляду умов договору стосовно орендної плати. Крім того, вищевказаний указ носить рекомендаційний характер, а не обов,язковий. Відповідачем було сплачено позивачу орендну плату згідно умов укладеного договору. Просить суд постановити рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

        Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлений позов необґрунтованим  та таким, що не підлягає до задоволення.     

        Судом встановлено, що ОСОБА_3 має на праві приватної власності земельну ділянку площею 5,0193 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №396569, виданим 20 липня 2006 року на підставі розпорядження Баришівської районної державної адміністрації від 27 червня 2006 року №442.

21 вересня 2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма «Поділля» в особі директора товариства Бондаренка А.Т. був укладений договір оренди землі №55, згідно умов якого, ОСОБА_3 надала на підставі усної добровільної домовленості, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 5,0193 га для товарного сільськогосподарського виробництва строком на 5 років з виплатою орендної плати в грошовій формі або натуральній формі у розмірі 1,5% від грошової оцінки землі, що становить 931 гривня 69 копійок на момент укладення договору. Орендна плата вноситься у строки: за перший рік використання земельної ділянки вноситься орендна плата за фактичний термін використання земельної ділянки; один раз на рік до 15 грудня поточного року; обчислення року починається з 01 січня по 31 грудня включно. Тобто, передбачені всі істотні умови договору оренди земельної ділянки, що відповідає положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі» №161-Х1У від 06.10.1998 року з наступними змінами. Таким чином, у відповідності до ст.125 ЗК України у відповідача виникло право користування земельною ділянкою за підстави, передбаченої ст.126 ЗК України –договору оренди земельної ділянки, який зареєстрований відповідно до закону.

Стаття 651 ЦК України передбачає, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

У зв'язку з вищевикладеним, реєстрація договору оренди землі не є істотним порушенням умов договору, оскільки при укладенні договору оренди між орендарем та орендодавцем були досягнуті усі істотні умови та земельна ділянка передана орендарю для використання, що підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 21 вересня 2006 року, тому позовні вимоги у частині розірвання договору оренди з підстав несвоєчасної реєстрації не підлягають до задоволення.

Позовні вимоги у частині стягнення з орендаря недоплаченої суми орендної плати з урахуванням орендної плати у розмірі 3% від грошової оцінки землі не підлягають до задоволення, мотивуючи наступним.

        Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Указом Президента України №92/2002 від 02 лютого 2002 року «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» (зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента №830/2002 від 13 вересня 2002 року) визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема, шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Указом Президента України №725/2008 від 19 серпня 2008 року «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» внесено зміни до Указу Президента України від 02 лютого 2002 року та збільшено мінімальний розмір орендної плати до 3 відсотків.

Проте Указ Президента України від 19 серпня 2008 року №725 має рекомендаційний характер і був прийнятий після укладення сторонами договору.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

        Розмір та умови орендної плати, вказані у договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству. Договір між сторонами укладено у липні 2006 року, у період дії Указу Президента України від 02 лютого 2002 року №92/2002, яким був встановлений мінімальний розмір орендної плати у 1,5% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, тобто у відповідності із чинним на час укладення договору законодавством.

Таким чином збільшення мінімального розміру орендної плати до 3 відсотків Указом Президента України від 19 серпня 2008 року №725 не є підставою для змін встановленої договором орендної плати.

        З урахуванням викладено, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Поділля» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості.

        Встановлені судом обставини підтверджуються:

-          копією паспорта ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Пристроми Переяслав-Хмельницького району Київської області, НОМЕР_1;

-          копією договору оренди землі №55 від 21.09.2006 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма «Поділля»;

-          актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 21 вересня 2006 року;

-          копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №396569, виданого 20 липня 2006 року ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 5,0193 га, яка розташована на території Масківецької сільської ради Баришівського району Київської області.

    За даних обставин позов не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10,11,88, 209,212,214-215,218 ЦПК України, ст. 651 ЦК України,  ст. ст. 21, 23 Закону України "Про оренду землі", Указом Президента України № 725\2008  від 19.08.2008 року,  суд,

В и р і ш и в :

             Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Поділля» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості.

             Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області

Суддя   Баришівського

районного суду О. Л. Литвиненко