ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/3449/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кучма К.С.
при секретаріГоробець Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" до Територіальна державна інспекції праці в Дніпропетровській області про скасування припису №04-05-63/14-10 від 19 січня 2011 року, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до адміністративного суду із вищезазначеним адміністративним позовом посилаючись на те, що відповідачем за заявами трудового колективу днювального персоналу РК1 Криворізької ТЦ була проведена первинна перевірка додержання законодавства про працю на ДП «Криворізька теплоцентраль», про що складено Акт перевірки №04-05-63/14 від 18.01.2011 р. Зазначеною перевіркою встановлено порушення вимог ст.ст.32, 66, 106 КЗпП України, ст.ст.2, 30 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. №108/95-ВР, внаслідок чого відповідачем 19.01.2011 р. було винесено оскаржуємий припис №04-05-63/14-10. Позивач не згодний з даним приписом, у зв’язку з чим вимушений звернутися до суду з даним позовом про його скасування.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з викладених у позові підстав, просили суд позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, надавши письмові заперечення в яких пояснив, що пред’явлений позов не визнає, оскільки винесений на підставі висновків перевірки припис №04-05-63/14-10 від 19 січня 2011 року є цілком обґрунтованим та законним. Пояснив, що підставою в скасуванні даного припису, як незаконного у зв’язку з винесенням Жовтневим районним судом м.Кривого Рогу постанови про закриття адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_4 головного бухгалтера підприємства при розгляді адміністративного протоколу №04-05-63/14 по ч.1 ст.41 КУпАП, який складається за порушення законодавства про працю що як вважає позивач є підставою скасування припису, є недоречним. Крім того, відповідач не оскаржує рішення суду і вважає, відмова в розгляді адміністративного протоколу не позбавляє державного інспектора праці ТДІП згідно наданих повноважень при проведенні перевірки керівнику Підприємства вносити припис на усунення виявлених порушень у встановлений термін, а у разі невиконання законних вимог державного інспектора праці на підставі ст.230-1 КУпАП застосовувати до правопорушників вимоги ст.188-6 КУпАП.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких підстав.
Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
У статті 19 Господарського Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. При цьому держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб’єктів господарювання, зокрема, у сфері виробництва і праці - за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю. Пунктом 4 цієї статті визначено, що органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.
Статтею 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 15 Закону України «Про міжнародні договори України» зазначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Частиною 1 статті 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.
Співвідношення, міжнародних договорів про працю і законодавства України також передбачені статтею 8-1 КЗпП України, тобто якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.
Відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 р., інспектори праці мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам і знімати копії з таких документів або робити з них витяги.
Свої повноваження державні інспектори праці Держнаглядпраці та територіальних державних інспекцій праці здійснюсь на підставі Законів України «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» від 08.09.2004 р. № 1985-ІV та «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві» від 08.09.2004 р. № 1986-ІV.
Повноваження Держнаглядпраці передбачені Положенням про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 50.
Відповідно до п.3 Положення основними завданнями Держнаглядпраці є забезпечення захисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці).
Порядок проведення перевірки додержання законодавства про працю визначений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.03.2003 р. №72 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо виконання функцій посадовими особами Держнаглядпраці та його територіальних органів».
Відповідно до пункту 4.1 Порядку за результатами кожної перевірки обов’язково складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис щодо їх усунення. Припис - документ органів Держнаглядпраці про усунення виявлених порушень, що можуть призвести до шкідливих наслідків.
Перевірка додержання законодавства про працю на підприємстві проведена за зверненням громадян. Відповідно до Конвенції № 81 державному інспектору праці слід вважати абсолютно конфіденційним джерело будь-якої скарги, доведеної до його відома, на недоліки або порушення правових норм і утримуватися від повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що інспекційне відвідування було проведене у зв’язку з отриманням такої скарги.
Судом встановлено, що Територіальною Державною інспекцією праці у Дніпропетровській області, згідно з Положенням про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю (Держнаглядпраці), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р., на підставі колективного звернення трудового колективу днювального персоналу РК1 Криворізької ТЦ ДП «Криворізька теплоцентраль», графіку проведення перевірок додержання трудового законодавства у Дніпропетровській області була проведена первинна перевірка додержання законодавства про працю на Державному підприємстві «Криворізька теплоцентраль, про що складений Акт перевірки №04-05-63/14 від 18 січня 2011 року та на ім’я В.о.генерального директора підприємства внесений Припис №04-05-63/14-10 від 19 січня 2011 року:
1. Забезпечити проведення нарахування і виплати зарплати працівникам, які працюють за змінним графіком, за фактично відпрацьовані години за 2009-2010 роки згідно вимог ст.2 та 30 Закону України «Про оплату праці»;
2. Забезпечити донарахування і виплату за 2009-2010 роки всім працівникам, які працюють за змінним графіком, доплати за відпрацьований надурочно час згідно вимог ст.106 КЗпП України. В подальшому своєчасно проводити відповідні виплати;
3. У подальшій роботі забезпечити проведення змін істотних умов праці з чітким дотриманням вимог ст.32 КЗпП України;
4. Забезпечити приведення у відповідність до вимог ч.4 ст.66 режим роботи працівникам, які працюють за змінним графіком.
Також за результатами перевірки державним інспектором праці ТДІП ОСОБА_6 на головного бухгалтера підприємства було складено протокол №04-05-63/14 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.41 КУпАП.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного
Порядок складення акта та припису за результатами перевірки додержання законодавства про працю визначається «Порядком проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.03.2003 р. №72, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.06.2003 р. за № 432/7753.
Судом встановлено, що основним предметом діяльності ДП «Криворізька теплоцентраль» є виробництво, передача та постачання електричної та теплової енергії.
На момент перевірки на підприємстві діє колективний договір на 2008-2010 роки, ухвалений конференцією трудового колективу 18.03.2008 р. Згідно вимог ст.15 КЗпП України колективний договір зареєстрований 24.06.2008 р. виконкомом Жовтневої районної у місті ради за № 2/90.
01.12.2008 р. в ДП «Криворізька теплоцентраль» виданий наказ № 548 «Про оплату надурочних робіт у виключних випадках», в якому йдеться про надання Подання до профспілкового комітету для отримання згоди на встановлення часу для прийняття їжі персоналу, який працює за окремим 2-х змінним графіком та займається ремонтами і обслуговуванням обладнання котелень та теплових мереж (крім операторів котелень). На підставі наказу 15.12.2008 р. за вихідним № 11618/01 на ім’я голови профспілкового комітету ДП «Криворізька теплоцентраль» направлено Подання, в якому адміністрація просить обговорити та узгодити час обідньої перерви для персоналу, працюючого за окремим 2-х змінним графіком. А саме встановити вище переліченому персоналу 45 хвилин обідньої перерви та норму робочого часу 11,25 год. (з 800 год. до 2000 год.) з 01 січня 2009 р. 24.12.2008 р. протоколом № 17 на засіданні профспілкового комітету вирішено надати згоду для встановлення обідньої перерви з 1 січня 2009 р.
Частина 3 ст.32 КЗпП України - про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці, тому введення змін в режим роботи з 1 січня 2009 р. на підставі рішення профкому від 24.12.2008 р., як було встановлено під час перевірки, є порушенням вищезазначеної статті;
-за статтею 66 КЗпП України працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи. Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.
На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Оплата праці працівників у цьому випадку провадиться за весь фактично відпрацьований за графіком час. Тому встановлення працівникам, яким затверджений 2-х змінний графік роботи з 800 год. до 2000 год., перерви для відпочинку і харчування, як було встановлено під час перевірки, не відповідає вимогам ст.66 КЗпП України.
Стосовно періодичного введення на підприємстві 4-х денного робочого тижня перевіркою встановлено наступне:
Наказом № 524 від 14.11.2008 р. на підставі спільного рішення профспілкового комітету та адміністрації підприємства з 1 січня 2009 р. вводиться скорочений робочий тиждень для всіх категорій працівників, а саме: 4-х денний робочий тиждень з нормою 33 години. Наказом № 34 від 22.01.2009 р. з 1 лютого 2009 р. введений повний робочий тиждень;
Наказом № 124 від 09.04.2009 р., у зв’язку з закінченням опалювального сезону, з 1 червня 2009 р. ввести скорочений робочий тиждень, а саме: 4-х денний робочий тиждень з нормою 33 години. Наказом № 356 від 29.10.2009 р. з 1 листопада 2009 р. введений повний робочий тиждень;
Наказом № 107 від 16.03.2010 р., у зв’язку з закінченням опалювального сезону, з 1 червня 2010 р. ввести скорочений робочий тиждень, а саме: 4-х денний робочий тиждень з нормою 33 години. Наказом № 345 від 27.09.2010 р. з 1 жовтня 2010 р. введений повний робочий тиждень.
Ч.3 ст.32 КЗпПУ про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці, тому введення скороченого робочого тижня з 1 січня 2009 р. на підставі наказу № 524 та з 1 червня 2009 р. на підставі наказу № 124, як було встановлено під час перевірки, є порушенням вимог вищезазначеної статті.
Стаття 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки), а ст.30 - власник або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Але, під час проведення вибіркової перевірки відомостей нарахування і виплати заробітної плати за 2009-2010 роки встановлено наступне:
- в січні 2009 р. фактично відпрацьовали: ОСОБА_7 - 135 год., ОСОБА_3 - 139 год., ОСОБА_8 152 год., ОСОБА_9 - 135 год., але оплачено лише по 119 годин.;
- в січні 2010 р. фактично відпрацьовали: ОСОБА_7 - 180 год., ОСОБА_3 - 161 год., ОСОБА_8 172,75 год., ОСОБА_9 - 172,75 год., але оплачено лише по 151 годин, чим порушені вимог ст.2 та 30 Закону України «Про оплату праці». Конкретний обліковий період колективним договором встановлений - І квартал.
Однак, під час перевірки було встановлено, що на підприємстві не провадиться нарахування і виплата доплат за роботу в надурочний час, що є порушенням вимог ст.106 КЗпПУ.
Таким чином в ході перевірки виявлені порушення вимог: ст.ст.32, 66, 106 КЗпП України; ст.ст.2, 30 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.
В обґрунтування позову позивач зазначає що відповідач діяв з порушенням процедури та порядку проведення перевірки, посилаючись на те що державний інспектор праці здійснював перевірку всупереч вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.
Однак, повноваження, права та обов’язки державних інспекторів праці Держнаглядпраці та територіальних державних інспекцій праці визначені, крім загальних законів, конвенцією Міжнародної організації праці, ратифікованою Законом України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці про інспекцію праці у промисловості і торгівлі». Питання, врегульовані Законом № 877, названі конвенції мають пріоритетне значення, а тому, керуючись п.2 ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», згідно до якого «якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору», державні інспектори праці у їх практичній роботі не можуть застосовувати деякі положення Закону №877 та керуються положеннями Міжнародної конвенції праці № 81 як переважними.
Суд критично відноситься до пояснень позивача, що державний інспектор праці не пред’явила підстав для проведення перевірки. Так як, відповідно до п.3.1. Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 72 від 21.03.2003 р., перед початком здійснення перевірки, державний інспектор праці повідомила керівництво ДП «Криворізька теплоцентраль» про проведення перевірки, відмітилась у журналі реєстрації перевірок, пред’явила посвідчення та ознайомила керівництво ДП «Криворізька теплоцентраль» з питаннями, які будуть розглядатися при перевірці, що не заперечувалось представниками позивачів під час судового розгляду. Також, державним інспектором праці підстава проведення перевірки була зазначена в акті перевірки №04-05-63/14 від 18 січня 2011 р. та в приписі № 04-05-63/14-10 від 19 січня 2011 р., з якими був під розпис ознайомлений виконуючий обов’язки генерального директора ДП «Криворізька теплоцентраль» ОСОБА_10
Підпунктом 4.2 Наказу № 72 визначено, що у разі незгоди з фактами, викладеними в акті перевірки, до них додаються заперечення, які повинні бути підтверджені документально.
Так судом встановлено, що акт перевірки був підписаний керівником відповідача без заперечень. Суд враховує той факт, що на адресу Державної інспекції України з питань праці та відповідача 01 лютого 2011 року була подана скарга (без відповідних доказів правомірності своїх дій) про визнання противоправними дій та скасування даного припису, яка була розглянута та ухвалене рішення №5 від 28.02.2011 р. про відмову у задоволенні скарги. За таких обставин, суд критично відноситься до письмових доказів, які були надані під час судового розгляду, оскільки вони не були надані перевіряючому під час проведення перевірки та під час оскарження дій відповідача в порядку досудового провадження.
Суд вважає необґрунтованими посилання позивача, що однією з підстав для скасування даного припису є постанова Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 30 березня 2011 року, якою було закрито справу про адміністративне правопорушення щодо головного бухгалтера ДП «Криворізька теплоцентраль» ОСОБА_4 за ст.41 ч.1 КУпАП, оскільки предметом даного адміністративного позову є скасування рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень.
Також суд критично відноситься до стверджень позивача, що дата припису 19.01.2011 р. не відповідає даті закінчення перевірки 18.01.2011 р. та повинна бути також датою ухвалення 18.01.2011 р., оскільки Наказ Міністерства праці та соціальної політики України № 72 від 21.03.2003 р. цього не вимагає.
За таких обставин, суд вважає помилковими висновки позивача, що Акт перевірки №04-05-63/14 від 18 січня 2011 року та Припис №04-05-63/14-10 від 19 січня 2011 року не відповідають дійсності, прийняті передчасно та суперечать вимогам законодавства.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав звільнення від доказування сторонами не заявлено, судом не встановлено. Надані позивачем докази та обґрунтування позову не доведені в судовому засіданні. Відповідачем доведено правомірність своїх дій, що стосуються предмету позову. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами. Вказане є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» до Територіальної Державної інспекції праці у Дніпропетровській області про скасування припису №04-05-63/14-10 від 19 січня 2011 року - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений 14 червня 2011 року.
Суддя
К.С. Кучма