ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/5053/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Конєвої С.О.
При секретарі судового засідання Троценко О.О.
За участю представників сторін:
Від позивача : Каплан О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Позашкільного навчального закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа Дніпропетровської міської громадської організації Спортивний клуб «Метеор»до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про скасування рішення відповідача № 64/02-41 від 04.04.2011р., -
ВСТАНОВИВ:
28.04.2011 року Позашкільний навчальний заклад «Комплексна дитячо-юнацька спортивна шкода Дніпропетровської міської громадської організації Спортивний клуб «Метеор»звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська та просить скасувати рішення відповідача № 64/02-41 від 04 квітня 2011 року про стягнення з позивача суми штрафу в розмірі 1217, 95 грн. та суми пені в розмірі 85,31 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вищевказане рішення відповідача про застосування до позивача штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску винесене на підставі пункту 2 частини 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»є незаконним, прийнятим всупереч вимогам діючого законодавства та таким, що підлягає скасуванню, оскільки згідно п.8 ст. 9 цього Закону кошти по сплаті єдиного внеску перераховуються одночасно з отриманням коштів на оплату праці. Виплата заробітної плати за січень 2011р. у позивача була здійснена як потребує законодавство –два рази –25.02.2011р. і 03.03.2011р. у зв’язку з чим єдиний внесок на рахунок відповідача було перераховано позивачем в день виплати заробітної плати, тобто 25.02.2011р. і 03.03.11р. Здійснити перерахування єдиного внеску за січень 2011р. раніше –до 21.02.2011р., як того потребує закон, позивач не мав можливості, оскільки грошові кошти на заробітну плату були отримані позивачем від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України через Дніпропетровську обласну організацію фізкультурно-спортивного товариства «Україна»тільки за першу половину січня –24.02.2011р., а за другу половину січня 03.03.2011р. У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 14.04.2011р. зазначено, що дирекція Фонду соцстрахування має право затримувати гроші на фінансування ДЮСШ у зв’язку з відсутністю коштів на її рахунку. Також, представник позивача посилається і на те, що за рішенням відповідача № 30 від 22.10.07р. позивача було включено до реєстру неприбуткових організацій (установ), що виключає можливість займатися підприємницькою діяльністю, тобто отримувати кошти з інших джерел. Крім того, позивач зазначає, що санкції, які застосовуються рішенням відповідача є адміністративно-господарськими. Склад адміністративного правопорушення, що скоюється юридичною особою, визначається відносно вини, яка у відповідності до положень загальної теорії права, є основним елементом суб’єктивної сторони правопорушення. До ознак, властивих суб’єктивній стороні, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення. Несвоєчасне перерахування єдиного внеску до Пенсійного фонду України сталося з відсутності умислу або необережності позивача, відсутні також мотив і мета адміністративного правопорушення. Тобто, позивач вважає, що не має складу адміністративного правопорушення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, однак 01.06.2011р. надав до канцелярії суду заперечення проти позову, в якому просить відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, рішення № 64/02-41 від 04.04.2011р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені залишити без змін, справу розглядати без участі представника відповідача посилаючись на те, що порядок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»№ 2464-УІ від 08.07.2010р. та Інструкцією «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»затверджений постановою правління ПФУ № 21-5 від 27.09.2010р. відповідно до норм яких на відповідача покладено обов’язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Пунктом 4.1 наведеної Інструкції встановлено, що підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне нарахування єдиного внеску на підстав бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводяться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу). Єдиний внесок нараховується незалежно від джерел їх фінансування, форми,порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нарахований за відповідний базовий звітний календарний місяць єдиний внесок сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховується єдиний внесок. Відповідно до п.12 ст. 9 Закону та п.4.2.4 Інструкції єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Відповідно до п.2ч. 11 ст. 25 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум. Розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку. Відповідач зазначає, що у зв’язку з тим, що позивач своєчасно не сплатив суму єдиного внеску, що було зазначено та підтверджено в його позовній заяві, відповідачем правомірно винесено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені. Крім того, відповідач вказує на те, що інші доводи, наведені в позові, не спростовують підстав застосування фінансових санкцій та нарахування пені до позивача.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищенаведене, те, що відповідачем надано заперечення на позов, в якому він просить розглядати справу без участі його представника, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, строки розгляду і вирішення справи, визначені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Суд під час вирішення питання правомірності рішення суб’єкта владних повноважень перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, Пенсійний фонд України та його територіальні органи у своїй діяльності повинні керуватися Конституцією і законами України, Указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, наказами та розпорядженнями Пенсійного фонду України та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 2.1 вказаного Положення, серед основних завдань управління визначено збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.
З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким введено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п.3 роз. УШ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Таким чином, судом встановлено, що відповідно до ст.4 вказаного Закону позивач є платником єдиного внеску.
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»встановлено, що платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати відповідну звітність до територіального органу Пенсійного фонду, яка подається згідно п.3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010р. № 22-2 –не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»№ 2464-УІ від 08.07.2010р. та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010р.,яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10. 2010 року за № 994/18289.
Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача покладено обов’язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Статтею 9 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»№ 2464-УІ від 08.07.2010р. та пунктом 4.3 наведеної вище Інструкції № 21-5 встановлено, що підприємства, постанови й організації, інші юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне обчислення єдиного внеску на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платником шляхом перерахування безготівкових коштів з його банківського рахунку не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Єдиний внесок підлягає сплати незалежно від фінансового стану платника.
Частиною 10 ст. 9 вищевказаного Закону визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду –день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою –день прийняття до виконання банком або іншою установою –членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.
Відповідно до ч.11, ч.12 ст. 9 цього ж Закону визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Частиною 10, п.2 ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»№ 2464-УІ від 08.07.2010р. передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум.
Також, аналогічна відповідальність передбачена і пп.7.2.2. п.7 розділу УІІ Інструкції № 21-5 від 27.09.2010р., яка наведена вище.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
У ході судового розгляду справи судом встановлено, що 04.04.2011р. начальником Управління ПФУ в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Золотухіною С.А. на підставі пункту 2 частини 11 статті 25 вищевказаного Закону було прийнято рішення № 64/02-41 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до позивача, яким позивачеві нараховано штраф в сумі 1217,95 грн. та пеню у розмірі 85,31 грн. за період з 21 лютого 2011р. до 03.03.2011р.(а.с.6).
Факт несвоєчасної сплати єдиного внеску позивачем за січень 2011р. не заперечується та підтверджується наданими копіями платіжних доручень, які свідчать про сплату єдиного внеску позивачем за січень 2011р. - 24.02.2011р., 25.02.2011р. та 03.03.2011р.( а.с.8-13, 17-19), в той час як відповідно до ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»№ 2464-УІ від 08.07.2010р. строк сплати єдиного внеску за січень 2011р. встановлений до 21.02.2011р.
Посилання позивача на те, що він зареєстрований як неприбуткова організація, не має своїх коштів для сплати єдиного внеску та часткове його фінансування здійснюється на підставі договору № 1 від 17.02.2011р. укладеного Дніпропетровською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства «Україна»і позивачем,є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно ст. 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Також, сторони згідно ст. 627 ЦК України є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості
Тобто, позивач був вільним в укладенні вищевказаного договору та мав передбачити наслідки його несвоєчасного виконання для позивача та врегулювати його умови на власний розсуд.
Не може бути прийнятий судом до уваги також як доказ неправомірності прийнятого відповідачем рішення і лист Міністерства праці та соціальної політики від 14.04.2011р. за яким виконавча дирекція Фонду та Центральна рада фізкультурно-спортивного товариства «Україна»має право затримувати оплату вартості послуг у зв’язку з відсутністю коштів на її рахунку, оскільки зазначений лист не є нормативно-правовим актом, який породжує будь-які правові наслідки для сторін у даній справі щодо своєчасності сплати позивачем єдиного внеску до Пенсійного фонду України та не звільняє позивача від обов’язку сплачувати єдиний внесок у строки, встановлені чинним законодавством.
За викладеного є безпідставними і твердження позивача про відсутність його вини у вчиненому ним правопорушенні щодо несвоєчасності сплати єдиного внеску згідно до вимог ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»№ 2464-УІ від 08.07.2010р., так як самі дії позивача та надані ним документи свідчать про несвоєчасну сплату єдиного внеску за січень 2011р. до Пенсійного фонду в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.
Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем строку сплати єдиного внеску згідно до вимог діючого законодавства доведений, а, отже, відповідачем правомірно застосовані до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Таким чином, суб’єкт владних повноважень під час винесення оспорюваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»№ 2464-УІ від 08.07.2010р., у зв’язку з чим позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 86, 71, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову Позашкільного навчального закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа Дніпропетровської міської громадської організації Спортивний клуб «Метеор» до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про скасування рішення відповідача № 64/02-41 від 04.04.2011р. – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений –06.06.2011р.
Суддя
С.О. Конєва