ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/3323/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
від прокурора: Молчанов О.О.Троценко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3, третя особа: Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області про стягнення адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн., -
ВСТАНОВИВ:
23.03.2011р. Дніпропетровський транспортний прокурор звернувся з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3, третя особа: Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області та просить стягнути з відповідача адміністративно-господарський штраф за порушення вимог чинного законодавства України «Про автомобільний транспорт» застосований до відповідача згідно з постановою про застосування фінансових санкцій № 106514 від 27.05.2010р. в сумі 1700 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.05.2010р. було проведено рейдову перевірки під час якої було встановлено факт надання відповідачем послуг нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлені ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ,що засвідчує оплату транспортних послуг. За зазначене порушення, на підставі складеного акту від 07.05.2010р. постановою про застосування фінансових санкцій № 106514 від 27.05.2010р. до відповідача були застосовані фінансові санкції в сумі 1700 грн. згідно абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». В добровільному порядку, відповідач не сплатив штрафу, у зв’язку з чим прокурор просить стягнути його у судовому порядку.
Прокурор позовні вимоги у судовому засіданні підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Позивач, відповідач та третя особа в судове засідання не з’явилися, причину неявки суду не повідомили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи або розгляд справи за їх відсутності не звернулися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення та розписки сторін.
Відповідач наданим йому правом згідно до вимог ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, письмових заперечень на позов, на вимогу суду, не надав. Ухвала суду та повістка, направлені судом на адресу відповідача, повернуті поштою у зв’язку з відмовою від отримання.
Згідно ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 30.05.2011р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно з п.1 "Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1190 Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (скорочено Головавтотрансінспекція, ГДІАТ) є урядовим органом державного управління, що діє у складі міністерства транспорту і зв’язку України і йому підпорядковується
Пунктом 4 "Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті", передбачено, що Головавтотрансінспекція, як урядовий орган державного управління, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів.
Згідно вимог пункту 8 цього ж Положення № 1190, Міністерство транспорту та зв'язку України наказом від 14.12.2005 р. № 888 затвердило Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 р. за № 1573/11853. Наказом начальника ГДІАТ- Головного державного інспектора на автомобільному транспорті від 28.02.2005 року за №1 утворено територіальний орган Головавтотрансінспекції у Дніпропетровській області (далі - територіальне управління), який є територіальним структурним підрозділом Головавтотрансінспекції без права юридичної особи.
Пунктом 4 Положення № 1190 визначено, що основними завданнями територіальних управлінь Головавтотрансінспекції у відповідному регіоні визначено здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування, а пунктом 5 - що територіальні управління Головавтотрансінспекції відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок), згідно якого державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно до п.12 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Судом встановлено, що 07.05.2010р. державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції у Дніпропетровській області Слюсаренко Д.М. та Кузьменко О.В. було проведено рейдову перевірку, під час якої було встановлено факт надання відповідачем послуг з нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлені ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ,що засвідчує оплату транспортних послуг, про що складено акт № 157281 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.05.2010р., копія якого наявна в матеріалах справи та оригінал акту оглянутий в судовому засіданні судом( а.с.11).
Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контрольна автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса –посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно з абзацом 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено в ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»тягне за собою накладення штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 1700 грн.
Відповідно до п.25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. № 1567, справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше 2-х місяців з дня його виявлення, у присутності уповноваженої особи суб’єкта господарювання, але його неявка не перешкоджає розгляду справи. За наявності підстав, керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
Так, на виконання вказаного вище Порядку № 1567, 27.05.2010р. начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Дніпропетровській області Салкоч О.Ф. за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно ОСОБА_3 було прийнято постанову про застосування фінансових санкцій № 106514 згідно до якої за порушення, передбачене абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», до відповідача застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн.(а.с.9).
Пунктом 29 вищенаведеного Порядку № 1567 передбачено, що копія постанови про застосування фінансових санкцій у триденний термін з моменту її винесення направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення Суб’єкту підприємницької діяльності відносно якої застосовано штрафні санкції, а згідно до вимог п. 28 цього ж Порядку відповідач зобов’язаний сплатити зазначену штрафну санкцію протягом п’ятнадцяти днів після отримання копії постанови про застосування фінансової санкції до Державного бюджету України.
Як вбачається з наявною в матеріалах справи копії поштового відправлення, відповідач отримав копію постанови про застосування штрафної санкції від 27.05.2010р. –01.06.2010р. (а.с.10), однак у встановлений вищевказаним Порядком № 1567 термін штрафні санкції не сплатив.
У судове засідання відповідач на неодноразові виклики не з’явився. Як вбачається з відмітки пошти на конверті, який надсилався судом на його адресу видно, що відповідач відмовився від його отримання ( а.с. 18), заперечень на вимогу суду не надав, а також не надано і доказів оскарження вищезазначеної постанови від 27.05.2010р. у встановленому порядку та визнання її недійсною.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Статтями 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені принципи здійснення правосуддя в адміністративних судах, зокрема, верховенство права, законність, рівність усіх учасників процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що постанова про застосування фінансових санкцій № 106514 від 27.05.2010р. відносно ОСОБА_3 начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Дніпропетровській області прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства України, а отже позовні вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71,86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3, третя особа: Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області про стягнення адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до державного бюджету України (р/р №31111106700002, МФО 805012, ЗКПО 23928791, код штрафу 21081100, УДКУ у Дніпропетровській області) – адміністративно-господарський штраф за порушення вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт по постанові про застосування фінансових санкцій № 106514 від 27.05.2010р. в сумі 1700 ( одна тисяча сімсот) грн.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 03.06.2011р.
Суддя
С.О. Конєва