ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/4613/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Парненко Вікторії Станіславівни
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до приватного підприємства "Ніко" про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
19 квітня 2011 року управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що за певний період відповідач не сплатив належний до сплати борг по страховим внескам за січень, лютий 2011 року до Пенсійного фонду України у сумі 412,60 грн., у зв’язку з чим заборгованість відповідача складає 412,60 грн. Позивач просив стягнути заборгованість в сумі 412,60 грн.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутністю, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач до суду не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судову повістку разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі, копією позовної заяви та доданих до неї документів, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою установа не зареєстрована». Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що приватне підприємство «Ніко» зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська та є платником єдиного внеску.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа зобов’язана виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особам є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п.3,8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Приватне підприємство «Ніко» подало до управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звіт по розрахункам суми єдиного внеску за січень, лютий 2011 року, згідно якого загальна сума єдиного внеску становить 412,60 грн. Нарахована сума внесків ПП «Ніко» в установлені законодавством терміни не сплачена, у зв’язку з чим заборгованість відповідача складає 412,60 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком ПП «Ніко».
Відповідно до п.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 412,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до приватного підприємства «Ніко» про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства «Ніко» на користь Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 412,60 грн. (чотириста дванадцять гривень 60 коп.)
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
В.С. Парненко