ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.07.2006р. | м.Київ | № 47/143-А |
16:35
За позовом | Закритого акціонерного товариства “АТЕК” |
До | Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України |
Про | спонукання до прийняття документів та погасити заборгованість по страховим виплатам з 01.08.2003 року |
Суддя | Станік С.Р. |
Секретар судового засідання | Разумовська Т.О. |
Представники:
Від позивача: Данилюк В.М. – представник;
Від відповідача: Жук А.І. –представник;
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.07.2006 року о 16 год. 35 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 31.07.2006 року, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в порядку адміністративного провадження до відповідача про зобов’язання управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийняти особову справу Макарчука О.І. для продовження страхових виплат та погасити заборгованість по страховим виплатам з 01.08.2003 року.
Ухвалою від 05.06.2006 року відкрито адміністративне провадження у справі з урахуванням вимог п. 6 Прикінцевих та перехідних положень, ст. ст. 17, 18, 20, 48, 50 Кодексу адміністративного судочинства України (який набрав чинності з 01.09.2005) та попереднє судове засідання у справі №47/143-А призначено на 21.06.2006 року (за згодою сторін розгляд справи було розпочато 14.06.2006 року).
Натомість, попереднє судове засідання 21.06.2006 року не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2006 року розгляд справи було відкладено до 05.07.2006 року (за згодою сторін розгляд справи було розпочато 05.07.2006 року).
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст. 49, 51, 130 КАС України.
Судом встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про час судового засідання, проте на розгляд справи не прибув, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд адміністративний позов задовільнити повністю.
Ухвалою від 05.07.06 розгляд адміністративної справи було відкладено до 19.07.2006 року.
Представник позивача наполягав на задоволені позовних вимог у повному обсязі. Просив суд адміністративний позов задовільнити.
Повноважний представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Просив суд у адміністративному позові ЗАТ “АТЕК” –відмовити.
Ухвалою від 19.07.06 розгляд справи було відкладено до 26.07.2006 року.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд адміністративний позов задовільнити повністю.
Судом встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про час судового засідання, проте на розгляд справи не прибув, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.
Так, позовні вимоги мотивовані тим, що через незацікавленість потерпілого Макарчука О.І. (право на відшкодування втраченого заробітку виникло у останнього з моменту визнання його інвалідом ІІ –ї групи з втратою 50% професійної працездатності внаслідок професійного захворювання згідно висновку МСЕК від 19.02.1991 року) у передачі його особової справи до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (листи з відповідними вимогами передати належні документи для формування позивачем особової справи потерпілого для подальшої можливості передачі її до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.05.2002 року, від 17.12.2002 року, від 27.06.2003 року) позивач був змушений до 01.08.2003 року (відзив №542 від 04.11.05) сплачувати потерпілому страхові виплати, а останнім лише після звернення позивача до суду (ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 14.03.2006 року) було надано документи, яких на думку позивача було достатньо для формування особової справи потерпілого, але внаслідок безпідставного їх не прийняття Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (лист відповідача №314 від 10.02.2006 року з проханням до позивача дооформити надані ЗАТ “АТЕК” документи), як зазначив позивач у адміністративному позові, –відповідач зобов’язаний прийняти особову справу Макарчука О.І. для продовження страхових виплат та погасити заборгованість по страховим виплатам з 01.08.2003 року.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Висновком МСЕК від 19.02.1991 року працівника позивача Макарчука Опанаса Івановича (далі потерпілого), який працював налагоджувальником в цеху ЗАТ “АТЕК” №17 з 13.12.1971 року по 03.01.1991 року, внаслідок встановлення останньому професійного захворювання за діагнозом –хронічний дифузний бронхіт ІІ-ї степені, ДН ІІ-ї степені згідно заключення НІІ гігієни праці та профзахворювань від 26.10.1990 року, - визнано інвалідом ІІ-ї групи і було встановлено 50% втрати професійної працездатності та при пересвідчені у МСЕК 23.12.1991 року визначено 80%-ий ступінь втрати професійної працездатності і 18.12.2000 року визначено даному потерпілому 80%-ий ступінь втрати професійної працездатності –безстроково.
31.05.2002 року позивачем було надіслано Макарчуку О.І. лист №264/05 в якому ЗАТ “АТЕК” повідомляв потерпілого, що відповідно до частини 1 та 5 п. 3 розділу 11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV особова справа Макарчука О.І. з 01.04.2001 року повинна бути передана Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, зазначаючи останньому про неодноразові усні нагадування потерпілому передати позивачу для можливості формування особової справи для подальшої передачі її відповідачу, зокрема: паспорту, ксерокопії довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, завіреної у відділі кадрів підприємства позивача ксерокопії трудової книжки, ксерокопії та завірену мокрою печаткою санітарну характеристику умов праці, ксерокопію завірену мокрою печаткою виписки з Інституту медицини праці “Консультативна поліклініка” та довідку з пенсійного фонду, в якій буде вказано яку суму пенсії та вид пенсії отримує потерпілий на 01.03.2002 року та у зв’язку з чим потерпілий вийшов на пенсію, через що позивач просив Макарчука О.І. подати ЗАТ “АТЕК” вище перелічені документи.
Згідно листа позивача адресованому Макарчуку О.І. від 17.12.2002 року ЗАТ “АТЕК” повторно повідомляв потерпілого про необхідність подати позивачу вище перелічені документи для можливості формування особової справи для подальшої передачі її відповідачу, зокрема: паспорту, ксерокопії довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, завіреної у відділі кадрів підприємства позивача ксерокопії трудової книжки, ксерокопії та завірену мокрою печаткою санітарну характеристику умов праці, ксерокопію завірену мокрою печаткою виписки з Інституту медицини праці “Консультативна поліклініка” та довідку з пенсійного фонду, в якій буде вказано яку суму пенсії та вид пенсії отримує потерпілий та у зв’язку з чим потерпілий вийшов на пенсію, роз’яснивши одночасно потерпілому порядок застосування та суб’єктів щодо яких можуть застосовуватись норми Закону України “Про боротьбу з корупцією”.
Відповідно до листа №574/06 від 27.06.2003 року позивач просив Макарчука О.І. з’явитися до ЗАТ “АТЕК” за адресою 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 83 з приводу трудового каліцтва (професійного захворювання) потерпілого для подальшої передачі особової справи потерпілого до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Також, 01.01.2005 року позивачем було надіслано до ДПІ у Святошинському районі м. Києва Довідку №31 видану на громадянина Макарчука Опанаса Івановича, згідно якої позивачем підтверджено, що потерпілий дійсно працював на підприємстві позивача та у лютому 1991 року Макарчуку О.І. було встановлено вищезгадане професійне захворювання та було проведено останньому виплати по відшкодуванню шкоди в сумі –3770,00 грн. 25.07.2002 року та 5461,87 грн. 04.08.2003 року.
Окрім того, позивачем було надіслано Територіальній державній інспекції праці в місті Києві відзив від 04.11.2005 року №342 до винесеного даною інспекцією припису від 29.06.2005 року (відповідно до даного Припису ЗАТ “АТЕК” було зобов’язано провести виплату сум відшкодування шкоди з 01.08.2003 року до моменту передачі особової справи Макарчука О.І. до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України), згідно якого позивачем було пояснено, що на виконання Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV ЗАТ “АТЕК” зобов’язано було виплачувати потерпілому шкоду до моменту передачі документів (перелічених у вищезгаданих листах №264/05 від 31.05.2002 року та від 17.12.2002 року), тобто до –01.04.2001 року, але виплати проводились до 01.08.2003 року включно, зважаючи на неодноразові ухилення Макарчука О.І. стосовно надання позивачу перелічених у вищезгаданих листах №264/05 від 31.05.2002 року та від 17.12.2002 року документів.
14.12.2005 року працівниками Прокуратури Святошинського району міста Києва за участю начальника юридичного відділу позивача та Макарчука О.І. (який від підпису відмовився) було складено Акт про відмову надання необхідних документів для проведення нарахувань, розрахунку про відшкодування шкоди та передачі документів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, згідно якого Макарчук О.І. відмовився надати – копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, копію паспорту та копію трудової книжки.
28.12.2005 року позивач звернувся до Макарчука О.І. з позовом до Святошинського районного суду міста Києва про зобов’язання Макарчука О.І. надати вищезгадані у листах від 31.05.2002 року та від 17.12.2002 року документи, але у зв’язку з надходженням від позивача (ЗАТ “АТЕК”) заяви про відмову від позову через добровільне надання Макарчуком О.І. вищезазначених документів, провадження по справі за позовом ЗАТ “АТЕК” до Макарчука О.І. про усунення перешкод по виконанню припису ухвалою від 14.03.2006 року було закрите.
Супровідним листом №23 від 24.01.2006 року позивачем було надіслано до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України сформовану позивачем особову справу Макарчука О.І. в якій знаходились наступні документи: заява потерпілого власнику підприємства про первинне призначення відшкодування шкоди, копія довідки про ідентифікаційний номер, висновок Інституту медицини праці, довідка про розмір втраченого заробітку, копія трудової книжки потерпілого, висновки МСЕК, довідка про виплати по відшкодуванню шкоди за 2002 –2003 роки, акт перевірки та припис Територіальної державної інспекції праці у місті Києві, розрахунок сум відшкодування шкоди та середня заробітна плата від 2005 року.
Однак, 10.02.2006 року управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України було надіслано ЗАТ “АТЕК” лист №314-16 від 10.02.2006 року (одержаний позивачем 16.02.2006 року), згідно якого відповідач повідомив ЗАТ “АТЕК”, що документи, які підтверджують право потерпілого від професійного захворювання на страхову виплату, повинні відповідати вимогам законодавства України про відшкодування працівникові шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я під час виконання ним трудових обов’язків, повинні бути –з пронумерованими аркушами, внутрішнім описом, з обов’язковим підшиттям останніх у тверду обкладинку з картону (п. 3 Інструкції “Про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату” затвердженої Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 року N 10), та подана ЗАТ “АТЕК” справа повинна містити окрім поданих документів, також:
1. Висновки МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності по кожному засіданню МСЕК або нотаріально завірену копію (п. 4.8 Інструкції Інструкції “Про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату” затвердженої Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 року N 10).
2. Довідку про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу на дату передачі особової справи потерпілого (п. 4.9 Інструкції Інструкції “Про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату” затвердженої Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 року N 10).
3. Прийняття особових справ потерпілих оформляється актом прийняття-передачі, який складається у двох примірниках, завіряється підписами керівника підприємства, яке подало справу потерпілого, або його довіреної особи та начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і скріплюється печатками страхувальника та страховика.
Враховуючи вищенаведені фактично встановлені посадовими особами управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України обставини щодо відсутності у матеріалах поданої позивачем особової справи потерпілого –Макарчука О.І. вищенаведеної необхідної документації, у наведеному листі було констатовано на необхідності повернення відповідно до вимог законодавства України про відшкодування працівникові шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я під час виконання ним трудових обов’язків, зокрема вищезгаданої інструкції, та доукомплектування ЗАТ “АТЕК” зазначеної справи для забезпечення останнім належного формування даної особової справи потерпілого та передачі її до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до вищенаведеного законодавства та переліку зауважень викладених відповідачем.
Також, як вбачається з письмових заперечень Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 18.07.2006 року, що позивачем у ході подальшого судового розгляду (в тому числі в судовому засіданні 26.07.2006 року) не заперечувалось, ЗАТ “АТЕК”, викладені у вищезазначеному листі зауваження відповідача були проігноровані та 13.03.2006 року позивачем було повторно передано особову справу Макарчука О.І. до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка як наслідок повторно відповідачем була повернута ЗАТ “АТЕК”, уповноваженим особам якого посадовими особами відповідача було вдруге роз’яснено суть зауважень викладених у листі №314-16 від 10.02.2006 року, що знайшло своє відображення у журналі проведення консультацій спеціалістами Київського управління позивача, який долучено до письмових заперечень відповідача №1442-07 від 18.07.2006 року.
На день розгляду справи у суді, на думку позивача, ЗАТ “АТЕК” було надано документи, яких на думку позивача було достатньо для формування особової справи потерпілого, але внаслідок безпідставного їх не прийняття Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (лист відповідача №314 від 10.02.2006 року з проханням до позивача дооформити надані ЗАТ “АТЕК” документи), як зазначив позивач у адміністративному позові, –відповідач зобов’язаний прийняти особову справу Макарчука О.І. для продовження страхових виплат та погасити заборгованість по страховим виплатам з 01.08.2003 року.
Так, згідно статті 2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Згідно статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV Фонд соціального страхування від нещасних випадків розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.
Згідно статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV виплати призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.
Згідно п. 3 Прикінцевих положень до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом (набрав чинності з 1 квітня 2001 року) підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків та що передача документів, які підтверджують право працівника на страхову виплату, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також розміри цієї виплати та послуг здійснюється підприємствами Фонду соціального страхування від нещасних випадків по акту, форма якого, перелік документів, а також строк передачі встановлюються Фондом.
Також, згідно Прикінцевих положень (стаття 7) Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22 лютого 2001 року N 2272-III Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку, а потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця.
Вищенаведене також підтверджено п. 1-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992 року N 6 згідно якої –на підставі Закону N 1105-XIV у вигляді страхових виплат відшкодовується шкода особам, які застраховані від нещасного випадку відповідно до цього Закону, та особам, право яких на отримання відшкодування шкоди, заподіяної їм унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків, було встановлено раніше згідно з відповідним законодавством СРСР, Української РСР або України та особам, які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 р., Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги з того часу, коли відповідні підприємства передали йому в установленому порядку документи, що підтверджують право цих працівників (членів їхніх сімей) на такі виплати й послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Також, згідно п. 3 Інструкції “Про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату” затвердженої Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 року N 10 документи, які подаються, повинні бути оформлені на кожного потерпілого на виробництві окремо, відповідати вимогам законодавства України про відшкодування працівникові шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я під час виконання ним трудових обов'язків, з пронумерованими аркушами та внутрішнім описом.
Згідно п. 4 Інструкції “Про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату” затвердженої Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 року N 10 особова справа потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання повинна містити такі документи:
п. 4.1. Підпункт 4.1 пункту 4 виключено (згідно з постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 24.02.2004 р. N 7);
п. 4.2. Заява потерпілого власнику підприємства про первинне призначення відшкодування шкоди.
п. 4.3. Копія довідки про ідентифікаційний номер в Державній податковій адміністрації.
п. 4.4. Акт про нещасний випадок за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок, а не професійне захворювання) або нотаріально завірена копія.
п. 4.5. Акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (якщо такий складався) або нотаріально завірена копія.
п. 4.6. Акт розслідування професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено) або нотаріально завірена копія.
п. 4.7. Рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві (якщо було засідання суду з цього питання) або нотаріально завірена копія.
п. 4.8. Висновки МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності по кожному засіданню МСЕК або нотаріально завірена копія.
п. 4.9. Довідка про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу на дату передачі особової справи потерпілого.
п. 4.10. Копія трудової книжки потерпілого, що завірена страхувальником або нотаріусом.
Згідно п. 7 Інструкції “Про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату” затвердженої Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 року N 10 якщо в особовій справі потерпілого або особи, яка одержує відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, відсутні деякі документи, передбачені пунктами 4 та 5 цієї Інструкції, то така справа відділенням виконавчої дирекції Фонду від страхувальника не приймається до повного її укомплектування.
Згідно п. 8 Інструкції “Про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату” затвердженої Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 року N 10 прийняття особових справ потерпілих оформлюється актом прийняття-передачі, який складається у двох примірниках, завіряється підписами керівника підприємства (установи, організації), яке передало справи потерпілих (або його довіреної особи), та начальника відділення виконавчої дирекції Фонду, скріплюється печатками страхувальника та страховика.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та незаконність позовних вимог ЗАТ “АТЕК” до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України враховуючи імперативні вимоги абзацу другого пункту 3 Прикінцевих положень до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV (згідно якого уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом (набрав чинності з 1 квітня 2001 року) підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків), в тому числі в силу абзацу 2 частини 1 статті 7 Прикінцевих положень Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22 лютого 2001 року N 2272-III (згідно якого Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в –установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку, а потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця), що також підтверджено п. 1-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992 року N 6 (згідно якої особам, які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 р., Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги з того часу, коли відповідні підприємства передали йому в установленому порядку документи, що підтверджують право цих працівників (членів їхніх сімей) на такі виплати й послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку), зважаючи, що позивачем не наведено жодних норм матеріального права, які б обґрунтовували вимогу позивача стосовно зобов’язання відповідача прийняти особову справу Макарчука О.І. для продовження страхових виплат (у недоукомплектованому відповідно до листа-прохання відповідача №314-16 від 10.02.06 стані), в тому числі не наведено норм нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів в обґрунтування порушеного права чи інтересу позивача, які порушені безпосередньо Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, внаслідок чого, судом, в силу фактичних обставин справи та вищенаведеного законодавства визнається, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (управління виконавчої дирекції в місті Києві) діяв в межах та в чіткій відповідності до вище переліченого законодавства України про відшкодування працівникові шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я під час виконання ним трудових обов’язків (зокрема прохання адресоване позивачу згідно листа №314-16 від 10.02.2006 року стосовно доукомплектування особової справи потерпілого висновками МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності потерпілого по кожному засіданню МСЕК та довідками про розмір втраченого заробітку та про розмір витрат на медичну та соціальну допомогу на дату передачі особової справи Макарчука О.І –належних доказів передання яких відповідачу станом на день розгляду справи суду не подано), а відповідачем відповідно не дотримано в повній мірі вимог вищеназваних норм матеріального права, через що позовні вимоги ЗАТ “АТЕК” про зобов’язання управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийняти особову справу Макарчука О.І. для продовження страхових виплат (у недоукомплектованому стані) та погасити заборгованість (не надаючи взагалі належних доказів її виникнення та існування) по страховим виплатам з 01.08.2003 року визнаються судом незаконними та необґрунтованими, та такими що задоволенню у судовому порядку не підлягають.
В контексті вищенаведеного, судом визнається, що через те, що відповідач у адміністративному позові не вказує на суму (розмір) заборгованості, яка підлягає на думку ЗАТ “АТЕК” погашеню відповідачем та не надає жодних доказів її наявності на день розгляду справи, - зазначаючи в той же час, що 04.08.03 виконуючи припис Територіальної державної інспекції праці в місті Києві від 25.07.2002 року –позивач виплатив Макарчуку О.І. суми відшкодування у розмірі –3770,00 грн. та –5461,87 грн. та підтверджуючи дане твердження копією довідки про виплати, що адресована ДПІ у Святошинському районі міста Києва від 01.01.2005 року, зважаючи, що зобов’язання Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийняти особову справу потерпілого для продовження страхових виплат може спричинити необґрунтоване (в силу вище перелічених недоліків документації викладених в листі відповідача від 10.02.2006 року та журналу проведення консультацій спеціалістами Київського управління позивача) та як наслідок незаконне проведення з Державного бюджету України страхових виплат, працівнику (потерпілому), право якого, на виконання вищенаведеного законодавства повною мірою на зазначені страхові виплати в силу відсутності переліченої документації не підтверджено усіма для того необхідними документами згідно Інструкції “Про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату”, –позовні вимоги ЗАТ “АТЕК” додатково визнаються судом незаконними та необґрунтованими, та такими що задоволенню у судовому порядку не підлягають.
Окрім того, в підтвердження вищенаведеного судом додатково визнаються необґрунтованими позовні вимоги ЗАТ “АТЕК”, які останній обґрунтовує не можливістю передачі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України особової справи Макарчука О.І., зважаючи на створювані перешкоди щодо її передачі самим потерпілим, в тому числі щодо передачі заяви Макарчука О.І. на ім’я начальника Фонду (на виконання п. 4.1 згаданої Інструкції) аж до 24.02.2004 року, - коли постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №7 –даний пункт щодо обов’язкової наявності у особовій справі потерпілого згаданої заяви останнього на ім’я начальника відділення виконавчої дирекції Фонду –було виключено з Інструкції “Про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату”, через що на думку позивача відповідач згідно абзацу 6 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV зобов’язаний провадити страхові виплати призначені, але не одержані своєчасно потерпілим, який має право на одержання виплат - за весь минулий час, але не більше як за три роки з дня звернення за їх одержанням, –зважаючи що спеціалізованим Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV, а саме статтею 36 провадження Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України страхових виплат потерпілому –напряму пов’язується з розглядом останнім справи про страхові виплати, за наслідками якого виноситься рішення, яке оформляється постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України страхових виплат потерпілому, який також вправі –затримати страхові виплати до з’ясування підстав для даних виплат, якщо документи оформлені з порушенням установлених вимог (частина 3 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV) та беручи до уваги, що позивач звернувся за захистом свого права для забезпечення можливості передачі відповідачу документів особової справи (на виконання вимог наведеної Інструкції) лише 28.12.2005 року, що підтверджується ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14.03.2006 року, яка долучена до матеріалів позову, а право позивача зумовлене бездіяльністю потерпілого Макарчука О.І. порушено ще у 2002 році (листи позивача №264/05 від 31.05.2002 року та №1245 від 17.12.2002 року з вимогами передати належні документи для формування позивачем особової справи для подальшої передачі її відповідачу) та ще 24.02.2004 року, як зазначалось вище, –пункт 4.1 згаданої Інструкції який вимагав обов’язкову наявність заяви потерпілого на ім’я начальника відповідача –виключено з останньої, та враховуючи, що вперше до відповідача з проханням прийняти особову справу потерпілого Макарчука О.І. позивач звернувся лише –24.01.2006 року (недоукомплектувавши останню на виконання імперативних вимог наведеного законодавства України про відшкодування працівникові шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я під час виконання ним трудових обов'язків), у зв’язку з чим, позовні вимоги ЗАТ “АТЕК” визнаються судом незаконними та необґрунтованими, та такими що задоволенню у судовому порядку не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин, позовні вимоги до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. У позові відмовити повністю.
2. Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
3. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.Р. Станік
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –31.07.2006.