ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/4303/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Парненко Вікторії Станіславівни
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до ТОВ "Авто строй" про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська 11 квітня 2011 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Строй» про стягнення заборгованості в сумі 35077,99 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 35077, 99 грн., який виник внаслідок несплати в установлені законом строки суми узгодженого податкового зобов’язання згідно декларації № 1848 від 28.01.2010 з орендної плати з юридичних осіб за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутністю, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач до суду не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судову повістку на 17.05.2010 року разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі, копією позовної заяви та доданих до неї документів, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «адресат вибув». Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відповідач за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не знаходиться, відповідні зміни до Єдиного державного реєстру не подавав. Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Строй» (код ЄДРПОУ 32964826) зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 27.08.2004 року та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська з 29.04.2004р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Строй» в порушення вимог Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 12 грудня 2000 року №2181-ІІІ має податковий борг по орендній платі з юридичних осіб перед бюджетом в сумі 35 077,99 грн.
Згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік №1848 від 28.01.2010 року податкове зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Строй» за 2010 рік складає 35077,99 грн. по терміну сплати 30.07.2010-30.01.2011 рр.
Відповідно до ст. 14 Закону України від 03.07.1992р. № 2535 «Про плату за землю», який був чинний на момент виникнення податкового боргу, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Згідно частини 2 статті 14 названого Закону, платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Суми податкових зобов'язань із земельного податку з юридичних осіб задекларовані платником податку у податкових розрахунках земельного податку самостійно, а отже є узгодженими.
Згідно п.5.1. статті 5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», який був чинний на момент виникнення податкового боргу, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, яким встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
У визначені терміни сума податкового зобов’язання сплачена не була, уточнюючий розрахунок не подавався.
Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у десятиденний термін, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
На виконання п.п.6.2.2, п.п.6.2.3 п.6.2. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III боржнику надіслано:
· першу податкову вимогу №1/1652 від 23.12.2009 р.;
· другу податкову вимогу № 2/146 від 05.02.2010р.
Податкові повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку відповідачем не оскаржені, отже, є узгодженими.
Згідно пункту 2.3.1 статті 2 Закону №2181 органом стягнення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Строй» є Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.
Станом на 23.03.2011 року загальна сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Строй» становить 35077,99 грн.
Відповідно до ч.1. ст. 67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно з п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Примусове стягнення - це звернення стягнення на активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності) в рахунок погашення його податкового боргу (п. 1.6 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ).
Право податковий органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом передбачене п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” із змінами та доповненнями.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині звернення стягнення на активи відповідача шляхом стягнення коштів з відкритих рахунків відповідача у банках та надання дозволу на стягнення коштів з відповідача у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки.
Відповідно до п.8.1. ст.8 Закону № 2181-ІІІ з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до п.п. 8.2.1 п.8.2. ст.8 Закону № 2181-ІІІ право податкової застави виникає у разі: неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації; несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такогопогашення, визначеного у податковому повідомленні.
Відповідно до п.8.3. ст.8 Закону № 2181-ІІІ платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.
Відповідно до п.п. 10.1.1 п.10.1. ст.10 Закону № 2181-ІІІ у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним податковим органом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав доказів, що майно ТОВ «Авто Строй» знаходиться в податковій заставі та що Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська вжито всі передбачені законом заходи погашення податкового боргу ТОВ «Авто Строй» в порядку черговості, яка чітко визначена діючим законодавством.
У зв’язку з викладеним, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення податкового боргу з відповідача шляхом звернення стягнення за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Строй».
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Строй» про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Строй» на користь державного бюджету податкову заборгованість в сумі 35077,99 грн. (тридцять п’ять тисяч сімдесят сім грн. 99 коп.) в рахунок погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів з відкритих рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Строй» у банках, обслуговуючих вказаного платника податків, а саме:
· Публічне АТ «АКБ «Базис», м. Харків (МФО 351760), № розрахункового рахунку 26001370370010, дата відкриття: 26.01.2009 року;
· Райффайзен Банк Аваль» м. Київ (МФО 380805), № розрахункового рахунку 26003281341, дата відкриття: 02.04.2010 року.
Надати дозвіл Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Строй» на користь державного бюджету податкову заборгованість в сумі 35077,99 грн. (тридцять п’ять тисяч сімдесят сім грн. 99 коп.) в рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить вказаному платнику податків.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
В.С. Парненко