дата документу :          

             Справа №1-78/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого                                                             Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання                                         Воскресенській Т.В.,

за участю прокурорів                                                   Бутовича О.І., Шевченка О.П.,

за участю представника потерпілої та цивільних позивачів          ОСОБА_1,

за участю потерпілої                                                  ОСОБА_2,

за участю цивільного позивача                                        ОСОБА_3,

за участю представника цивільного відповідача                    ОСОБА_4,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народ-ження, уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого в МПП „Еней” на посаді водія-екс-педитора, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 проживаючого в АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

встановив:

ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом, допустив порушення правил безпеки дорожнього руху та спричинив потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження з наступних підстав.

21 березня 2010 року приблизно о 7 годині 00 хвилин підсудний, керуючи автомобілем марки „Chev-rolet lacetti”, номерний знак НОМЕР_1, рухався по четвертій, крайній лівій смузі руху автодороги „Київ-Харків” в напрямку м. Києва. При цьому, намагаючись загасити недопалок цигарки в салоні автомобіля, він в порушення п.1.5, п.2.3б, п.12.1, п.12.3 та п.13.1 ПДР України відволікся від керування автомобілем, при-пинив стежити за дорожньою обстановкою, тому не обрав безпечну швидкість, яка б забезпечила можли-вість контролювати рух автомобіля, не обрав безпечну дистанцію і інтервал та допустив зіткнення з транс-портним засобом марки „Volkswagen transporter”, номерний знак НОМЕР_2, що рухався попереду. Внаслі-док зіткнення потерпіла ОСОБА_2 випала з салону цього транспортного засобу та, вдарившись об дорож-нє асфальтоване покриття, зазнала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню, субарахноїдального крововиливу, множинних забоїв та саден голови і об-личчя, забійних ран лівої тім’яної ділянки та лівої брови, субкон'юктивальних крововиливів обох очей, за-бою лівого плечового суглобу та обох кістей. Ці тілесні ушкодження відносяться до середньої тяжкості ті-лесних ушкоджень.

ОСОБА_5 визнав вину у вчиненні злочину та показав, що 21 березня 2010 року приблизно о 7 годині 00 хвилин він, керуючи автомобілем марки „Chevrolet lacetti”, номерний знак НОМЕР_1, рухався по четвертій, крайній лівій смузі автодороги „Київ-Харків” в напрямку м. Києва. Допаливши цигарку, підсуд-ний намагався викинути недопалок з салону автомобіля. Проте недопалок залетів на заднє пасажирське си-діння. ОСОБА_5 повернувся назад та потягнувся рукою до недопалку цигарки, щоб його загасити. В цей час він відчув удар від зіткнення автомобіля з якоюсь невідомою йому перешкодою. Від цього удару автомобіль став некерованим та виїхав на узбіччя. Після того, як підсудний виліз з автомобіля, він побачив на дорозі транспортний засіб марки „Volkswagen transporter”, задня частина якого була пошкоджена.

Не зважаючи на те, що ОСОБА_5 визнає себе винним у вчиненні злочину, його вина повністю доведена зібраними у справі доказами.

Так, допитана у судовому засідання потерпіла ОСОБА_2 показала, що 21 березня 2010 року при-близно о 6 годині 30 хвилин вона разом з її чоловіком ОСОБА_6 та сестрою ОСОБА_3 повертались з ДМА „Бориспіль” в м. Київ. ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом „Volkswagen transporter”, руха-лась по автодорозі „Київ-Харків”. ОСОБА_6 сидів на передньому пасажирському сидінні, а потерпіла ОСОБА_7 спала на задньому пасажирському сидінні. Коли вона проснулась, то побачила, що лежить на до-розі в лужі крові. Після цього її доставили до лікарні, де надали медичну допомогу.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що вона є власником транспортного за-собу марки „Volkswagen transporter”, номерний знак НОМЕР_2. 21 березня 2010 року вона разом з її сес-трою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 повертались з ДМА „Бориспіль” в м. Київ. Свідок ОСОБА_3, керу-ючи транспортним засобом марки „Volkswagen transporter”, номерний знак НОМЕР_2, рухалась по авто-дорозі „Київ-Харків”. ОСОБА_6 сидів на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_2 спала на задньому пасажирському сидінні. Раптово свідок ОСОБА_3 відчула удар в задню частину транспортного засобу, від цього удару транспортний засіб відкинуло у ліву сторону. Він вдарився у лівий відбійник, після чого повернувся на дорогу та зупинився на третій лівій смузі руху. Свідок ОСОБА_3 вийшла з транс-портного засобу, обійшла його та побачила, що задня частина її транспортного засобу була пошкодженою. Також свідок ОСОБА_3 виявила, що з транспортного засобу зникла ОСОБА_2 Вона подивилась на до-рогу та побачила, що ОСОБА_2 лежала на дорозі в лужі крові. Свідок ОСОБА_3 та ОСОБА_6 під-бігли до ОСОБА_2 Вона періодично втрачала свідомість, тому була госпіталізована. Свідок ОСОБА_3 залишилась на місці дорожньо-транспортної пригоди. Під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди їй стало відомо, що іншим учасником дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_5

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що 21 березня 2010 року він разом з його дружиною ОСОБА_2 та її сестрою ОСОБА_3 повертались з ДМА „Бориспіль” в м. Київ. ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом „Volkswagen transporter”, рухалась по автодорозі „Київ-Харків”. Сві-док ОСОБА_6 сидів на передньому пасажирському сидінні, а його дружина ОСОБА_2 спала на зад-ньому пасажирському сидінні. Раптово він відчув удар в задню частину транспортного засобу, від цього удару транспортний засіб відкинуло у ліву сторону. Транспортний засіб вдарився у лівий відбійник, після чого повернувся на дорогу та зупинився на третій лівій смузі руху. Свідок ОСОБА_6 вийшов з транс-портного засобу, обійшов його та побачив, що з транспортного засобу зникла його дружина ОСОБА_2 Він подивився на дорогу та побачив, що ОСОБА_2 лежала на дорозі в лужі крові. Свідок ОСОБА_6 та ОСОБА_3 підбігли до ОСОБА_2 Вона періодично втрачала свідомість, тому була терміново госпіталі-зована.

Крім показань потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_6, вина підсудного у вчи-ненні злочину підтверджується також:

- рапортом слідчого СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області від 21 березня 2010 року ОСОБА_8 (а.с.21 т.1), протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою наслідків дорожньо-транспортної пригоди від 21 березня 2010 року (а.с.22-23 т.1), якими підтверджується те, що 21 березня 2010 року приблизно о 7 годині 00 хвилин на ділянці автодороги „Київ-Харків”, що розташовується на 27-му кілометрі, сталось зіткнення автомобіля марки „Chevrolet lacetti”, номерний знак НОМЕР_1, за кермом якого перебував ОСОБА_5, з транспортним засобом марки „Volkswagen transporter”, номер-ний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3;

- копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с.27-28, 148-149 т.1), з яких вбачається, що власником автомобіля марки „Chevrolet lacetti”, номерний знак НОМЕР_1, є ОСОБА_5, а власником транспортного засобу марки „Volkswagen transporter”, номерний знак НОМЕР_2, –ОСОБА_3;

- протоколами огляду транспортних засобів (а.с.26, 27 т.1) та протоколом огляду DVD-диску з відео-записом дорожньо-транспортної пригоди (а.с.67-68 т.1), якими підтверджується те, що дорожньо-транс-портна пригода сталась у зв’язку з тим, що ОСОБА_5 передньою частиною його автомобіля здійснив зіткнення з задньою частиною транспортного засобу ОСОБА_3 Внаслідок цього зіткнення з останнього транспортного засобу на дорогу випав об'єкт, схожий на людину;

- довідками стаціонарного відділення Бориспільської ЦРЛ №439 та №442 від 21 березня 2010 року (а.с.30, 31 т.1), довідкою Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги від 29 березня 2010 року (а.с.33 т.1), копією виписки з медичної картки амбулаторно хворої ОСОБА_2 (а.с.96 т.1), актом су-дово-медичного обстеження №71д (а.с.54-56 т.1), висновком судово-медичної експертизи №164 д (а.с.160-161 т.1) та висновком повторної судово-медичної експертизи (а.с.165-170 т.1), з яких вбачається, що об’єк-том, схожим на людину, який випав з транспортного засобу марки „Volkswagen transporter”, номерний знак НОМЕР_2, є потерпіла ОСОБА_2 Внаслідок падіння на асфальтне дорожнє покриття вона зазнала ті-лесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню, субарахноїдального крововиливу, множинних забоїв та саден голови і обличчя, забійних ран лівої тім’яної ділянки та лівої брови, субкон'юктивальних крововиливів обох очей, забою лівого плечового суглобу та обох кістей. За своїм ступенем ці тілесні ушкодження відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкод-жень;

- актом судово-токсикологічного дослідження №73 (а.с.64 т.1), яким підтверджується те, що в крові ОСОБА_5 спирти та їх ізомери не виявлені.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що у  кри-мінальній справі зібрана необхідна та достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини підсудного в інкримінованому йому злочині.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, як порушення під час керування транс-портним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Таку кваліфікацію дій підсудного суд вважає правильною.

Адже ОСОБА_5 під час керування автомобілем допустив бездіяльність, яка полягає у тому, що він припинив стежити за дорожньою обстановкою, не обрав безпечну швидкість, яка б забезпечила можли-вість контролювати рух автомобіля, а також не обрав безпечну дистанцію і інтервал відносно транспортного засобу, який рухався попереду у попутному напрямку. Така бездіяльність заборонена ПДР України. Її до-пущення зумовило виникнення дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпіла ОСОБА_2 за-знала тілесні ушкодження середньої тяжкості. Додаткових обставин, які сприяли настанню цих наслідків, судом не встановлено. Тому між бездіяльністю підсудного та тілесними ушкодженнями потерпілої ОСОБА_2 існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок. ОСОБА_5 не передбачав можливості настан-ня суспільно небезпечних наслідків своїх діянь, хоча повинен був і міг їх передбачити. Це свідчить про наявність в діяннях підсудного злочинної недбалості. Вчинений ним злочин є закінченим.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 повинен бути засуджений за ч.1 ст.286 КК України, за порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обираючи кримінальне покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані, які характеризу-ють особу підсудного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, судом враховується те, що підсудний вчинив необережний злочин невеликої тяжкості.

Аналіз даних про особу ОСОБА_5 вказує на те, що він характеризується позитивно: раніше не судимий (а.с.196 т.1); на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с.197зворот, 198 т.1); за місцем проживання скарг від мешканців та сусідів не надходило, претензії з боку адміністрації ЖЄД-221 до нього відсутні (а.с.199 т.1).

Крім того, ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому ним злочині та активно сприяв його роз-криттю. Ця обставина пом’якшує його кримінальну відповідальність. Обставини, що обтяжують криміналь-не покарання підсудного, судом не встановлені.

З огляду на це, за вчинення злочину ОСОБА_5 належить призначити покарання у виді обмежен-ня волі на певний строк.

Підстави для призначення підсудному додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, відсутні. Адже з довідки директора МПП „Еней” ОСОБА_9 за вх.№3 вбачаєть-ся, що підсудний влаштувався на роботу в МПП „Еней” на посаду водія-експедитора. Ця робота є єдиним джерелом заробітку, що забезпечує утримання підсудного та його сім'ї.

Крім того, перевиховання та виправлення ОСОБА_5 є можливим без ізоляції його від суспіль-ства, тому на підставі ст.75 КК України його допустимо звільнити від відбування покарання з випробу-ванням, встановивши йому іспитовий строк певної тривалості та поклавши на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України.

Потерпіла ОСОБА_2 пред’явила цивільний позов, який обгрунтовує тим, що на власне лікування вона витратила грошові кошти в загальному розмірі 41000 гривень. Внаслідок дорожньо-транспортної при-годи були знищені її речі загальною вартістю 18300 гривень. Крім того, протягом лікування потерпіла ОСОБА_10 була вимушена користуватись послугами таксі, загальна вартість яких досягла 7000 гривень. За-гальний розмір заподіяної матеріальної шкоди становить 63300 гривень. Крім матеріальної шкоди, потер-пілій ОСОБА_2 заподіяна моральна шкода, розмір якої вона оцінила у 150000 гривень. В ході розгляду кримінальної справи потерпіла ОСОБА_2 витратила 8000 гривень на правову допомогу та 180 гривень на оформлення довіреності, на підставі якої ОСОБА_1 представляв її інтереси в ході досудового слідства та в суді.

На ОСОБА_5 покладається обов’язок відшкодувати шкоду, заподіяну потерпілій ОСОБА_2, та відшкодувати їй витрати на правову допомогу та оформлення довіреності. Підсудний лише частково ви-конав ці обов’язки: сплатив потерпілій ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі лише 3000 гривень. Від добро-вільної сплати решти грошових коштів він ухиляється. Тому потерпіла ОСОБА_2 просить суд стягнути з ОСОБА_5 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 60300 гривень, моральну шкоду у розмірі 150000 гривень та витрати на оплату правової допомоги та оформлення довіреності в загальному розмірі 8180 гри-вень.

В ході розгляду кримінальної справи потерпілій ОСОБА_2 стало відомо про те, що підсудний за-страхував власну цивільно-правову відповідальність, пов’язану з експлуатацією його автомобіля, за двома договорами: за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників назем-них транспортних засобів №ВС/4077282 від 18 березня 2010 року та договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ДВЦ №0042736 від 18 березня 2010 року. За першим договором ВАТ НАСК „Оранта” зобов’язалось відповідати перед третіми особами в межах 51000 гривень за шкоду, заподіяну їх здоров'ю, та в межах 35000 гривень –за шкоду, заподіяну майну третіх осіб. За другим договором ВАТ НАСК „Оранта” зобов’язалась відповідати перед ними в межах 100000 гривень. Страховий випадок настав, проте ВАТ НАСК „Оранта” ухиляється від добровільно вико-нання вказаних обов’язків, тому потерпіла ОСОБА_2 додатково просить стягнути з ВАТ НАСК „Оранта” страхове відшкодування у загальному розмірі 186000 гривень.

У відповідності до ч.1 ст.1195, ст.1202 ЦК України фізична особа, яка зазнала шкоди у зв’язку з уш-кодженням здоров'я, має право на відшкодування витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду. За загальним прави-лом відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, здійснюється щомісячними платежами. Разом з тим, сума відшкодування може бути виплачена одноразово. Стягнення вказаних вище витрат може бути здійснене також наперед, але в межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

Судом встановлено, що з 21 березня 2010 року до 14 квітня 2010 року потерпіла ОСОБА_2 стаціо-нарно лікувалась в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги. З 15 квітня 2010 року до 19 червня 2010 року вона продовжила стаціонарне та амбулаторне лікування в клінічній лікарні „Феофанія” Державного управління справами. Крім того, станом на час розгляду кримінальної справи в суді протягом наступних 5-ти років потерпіла ОСОБА_2 потребує регулярно-періодичного стаціонарного лікування в умовах неврологічного відділення, та протягом наступних 10-ти років –санаторно-курортного лікування та постійного вживання ліків. Достовірність цих обставин підтверджується копією виписки №7587 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_2 (а.с.96 т.1), копій листків непрацездатності (а.с.97-100 т.1) та ко-пією довідки поліклініки №1 Державного управління справами №1903 від 21 жовтня 2010 року (а.с.101 т.1).

З копій квитанції, поданих потерпілою ОСОБА_2, вбачається, що на придбання ліків вона витрати-ла грошові кошти в загальному розмірі 10637 гривень 62 копійок. Докази, які б підтвердили те, що на ліку-вання та придбання ліків потерпіла ОСОБА_2 витратила грошові кошти у більшому розмірі, в матеріалах кримінальної справи відсутні. Відсутні також докази про необхідність попередньої оплати послуг на май-бутнє лікування. Крім того, з копії розписки, яка міститься в матеріалах кримінальної справи, вбачається, що в день дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 добровільно передав грошові кошти у розмірі 3000 гривень на лікування потерпілої ОСОБА_2

З огляду на це, потерпіла ОСОБА_2 має право на відшкодування витрат на її лікування у розмірі  7637 гривень 62 копійок (10637,62 –3000).

Згідно з п.1 ч.2 ст.22, ч.1 ст.1166 ЦК України фізична особа, майну якої завдана шкода, має право на відшкодування матеріальної шкоди. Матеріальна шкода може полягати у втратах, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також у витратах, які особа зробила або мусить зробить для відновлення свого порушеного права.

В матеріалах кримінальної справи відсутні докази на підтвердження того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був знищений одяг потерпілої ОСОБА_2, її вироби з цінних металів та годинник. Відсутні також докази, які б підтвердили те, що вона користувалась послугами таксі.

Тому підстави для відшкодування потерпілій ОСОБА_2 вартості пошкоджених речей та відшкоду-вання їй витрат на послуги таксі суд вважає відсутніми.

Крім того, згідно з п.1 ч.2, ч.3 ст.23, ч.1 ст.1167 ЦК України фізична особа, яка зазнала шкоди у зв’яз-ку з ушкодженням здоров'я, має право на відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода може полягати у фізичному болю та стражданнях, вона відшкодовується грішми, її розмір визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування врахову-ються вимоги розумності і справедливості.

Внаслідок тілесних ушкоджень, які були заподіяні потерпілій ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, вона зазнала фізичного болю та страждань. У такий спосіб ОСОБА_5 спричи-нив їй моральну шкоду. З огляду на вагому глибину фізичних страждань, тривалість лікування, а також на необережну форму вини підсудного, керуючись вимогами розумності та справедливості, суд вважає, що роз-мір моральної шкоди, яку належить відшкодувати потерпілій ОСОБА_2, становить 5000 гривень.

У відповідності до ч.1 ст.22, ст.23 та ч.24.1 ст.24 Закону України „Про обов’язкове страхування ци-вільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у разі, якщо цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована, то шкода, заподіяна нею здоров'ю третім особам, в межах ліміту відповідальності відшкодовується страховиком. У зв’язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються тільки обґрунтовані витрати, які пов’язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуван-ням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуван-ням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

Крім того згідно з ч.22.3 ст.22 цього ж Закону страховик відшкодовує потерпілому також моральну шкоду, яку останній зазнав у зв’язку з ушкодженням його здоров'я. Така шкода відшкодовується у встанов-леному судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик від-шкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту відповідальності. Різницю між сумою відшкодування, визначе-ною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що 18 березня 2010 року підсудний уклав з ВАТ НАСК „Оранта” договір обов’яз-кового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/ 4077282, на підставі якого він застрахував свою цивільно-правову відповідальність, пов’язану з експлуата-цією ним автомобіля марки „Chevrolet lacetti”, номерний знак НОМЕР_1. ВАТ НАСК „Оранта” зобов’я-залось відшкодувати шкоду, заподіяну здоров'ю третіх осіб, в межах ліміту відповідальності у розмірі 51000 гривень. Розмір 5 відсотків цього ліміту становить 2550 гривень (51000 / 100% * 5).

З огляду на це, обов’язок по відшкодуванню потерпілій ОСОБА_2 витрат на її лікування у розмірі 7637 гривень 62 копійок та моральної шкоди у розмірі 2550 гривень 00 копійок покладається на ВАТ НАСК „Оранта”. Обов’язок по відшкодуванню потерпілій ОСОБА_2 решти моральної шкоди у розмірі 2450 гри-вень 00 копійок (5000 –2550) покладається на ОСОБА_5 Цивільні відповідачі ухиляються від добро-вільного відшкодування шкоди. Тому суд вважає, що для відновлення порушеного права належить примусо-во стягнути з ВАТ НАСК „Оранта” на користь потерпілої ОСОБА_2 витрати на її лікування у розмірі 7637 гривень 62 копійок та моральну шкоду у розмірі 2550 гривень. Крім того, з підсудного на користь по-терпілої ОСОБА_2 слід примусово стягнути моральну шкоду у розмірі 2450 гривень.

З копій квитанцій від 19 жовтня 2010 року та від 7 грудня 2010 року вбачається, що в якості вина-городи за правову допомогу потерпіла ОСОБА_2 сплатила ОСОБА_1 грошові кошти в загальному розмірі 8000 гривень (3000 + 5000).

Витрати на правову допомогу складаються з витрат, пов’язаних з явкою представника до суду, та ви-трат, пов’язаних з вчиненням ним інших дій, необхідних для розгляду справи. Розмір витрат, пов’язаних з явкою представника до суду, не повинен перевищувати 40% розміру мінімальної заробітної плати за кожну годину його роботи. А розмір витрат, пов’язаних з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, не повинен перевищувати половини мінімальної заробітної плати. Якщо цивільний позов задоволений част-ково, витрати на правову допомогу присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позов-них вимог.

Станом на час винесення вироку розмір мінімальної заробітної плати становить 941 гривню 00 копі-йок. У судових засіданнях представник ОСОБА_11 перебував приблизно 304 хвилини, що становить 5 годин. З огляду на це, розмір витрат, пов’язаних з його явкою до суду, становить 1882 гривні (941 * 40% * 5/ 100%). Розмір витрат, пов'язаних зі складанням ним позовної заяви, ознайомлення з матеріалами справи та наданням усних консультацій тощо, становить 470 гривень 50 копійок (941 : 2). Загальний розмір витрат на правову допомогу становить 2352 гривні 50 копійок (1182 + 470,50). Цивільний позов, пред’явлений потер-пілою ОСОБА_2, задоволений на 6,01% (7637,62 + 5000) / 210300 * 100%). Тому розмір витрат на право-ву допомогу, які належить стягнути на користь потерпілої ОСОБА_2, становить 141 гривню 39 копійок (2352,5 * 6,01% / 100%). Розмір шкоди, яка стягується з ВАТ НАСК „Оранта”, у співвідношенні до розміру шкоди, яка стягується з обох відповідачів, становить 80,61% (7637,62 + 2550) / (7637,62 + 5000) * 100%). Розмір моральної шкоди, яка стягується з ОСОБА_5, у співвідношенні до розміру шкоди, яка стягу-ється з обох відповідачів, становить 19,39% (2450 / (7637,62 + 5000) * 100%). З огляду на це, з ВАТ НАСК „Оранта” на користь потерпілої ОСОБА_2 належить сягнути витрати на оплату правової допомоги у розмірі 113 гривень 97 копійок (141,39 * 80,61% / 100%). З підсудного на користь потерпілої ОСОБА_2 належить стягнути витрати на оплату правової допомоги у розмірі 27 гривень 42 копійок (141,39* 19,39% / 100%).

Підстави для відшкодування потерпілій ОСОБА_2 витрат на оформлення довіреності, відсутні.

ОСОБА_3 також пред’явила цивільний позов, який обгрунтовує тим, що на ремонт її транспортно-го засобу вона вимушена буде витратити грошові кошти у розмірі 89797 гривень 16 копійок. Крім того, на визначення вартості ремонту транспортного засобу ОСОБА_3 витратила грошові кошти у розмірі 39 гри-вень 31 копійки, а на евакуацію транспортного засобу на штрафмайданчик Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області –грошові кошти у розмірі 450 гривень. Після пошкодження транспортного за-собу ОСОБА_3 вимушена користуватись послугами таксі, загальна вартість яких досягає 72000 гривень. Загальний розмір заподіяної їй матеріальної шкоди становить 162286 гривень 47 копійок. Крім матеріальної шкоди, ОСОБА_3 заподіяна моральна шкода, розмір якої вона оцінила у 40000 гривень. В ході розгляду кримінальної справи вона витратила 4000 гривень на правову допомогу та 180 гривень на оформлення дові-реності, на підставі якої ОСОБА_1 представляв її інтереси в ході досудового слідства та в суді.

На ОСОБА_5 покладається обов’язок відшкодувати шкоду, заподіяну ОСОБА_3, та від-шкодувати їй витрати на правову допомогу та оформлення довіреності. Підсудний ухиляється від добровіль-ного виконання цих обов’язків. Тому ОСОБА_3 просить суд стягнути з ОСОБА_5 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 162286 гривень 47 копійок, моральну шкоду у розмірі 40000 гривень та витрати на оплату правової допомоги та оформлення довіреності в загальному розмірі 4180 гривень.

Як і потерпіла ОСОБА_2, ОСОБА_3 також просить суд стягнути з ВАТ НАСК „Оранта” страхо-ве відшкодування у загальному розмірі 186000 гривень.

Вище вже зазначалось, що згідно з п.1 ч.2 ст.22, ч.1 ст.1166 ЦК України особа, якій заподіяна шкода у зв’язку з пошкодженням або знищенням майна, має право на відшкодування майнової шкоди. Майнова шко-да може полягати у втратах, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також ви-тратах, які особа зробила або мусить зробить для відновлення свого порушеного права.

З висновку автотоварознавчої експертизи колісного транспортного засобу –автомобіля марки „Volks-wagen transporter”, номерний знак НОМЕР_2 (а.с.124-146 т.1), вбачається, що матеріальний збиток, завда-ний ОСОБА_3 в результаті пошкодження її транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу по-шкоджених деталей становить 41933 гривні 84 копійки. Обов’язок відповідати за фізичний знос деталей по-кладається на ОСОБА_3, яка користувалась транспортним засобом. Вартість відновлювального ремонту, яка вказана в звіті, у розмірі 61735 гривень 91 копійки та вартість відновлювального ремонту, яка вказана в рахунку №016637 від 26 листопада 2010 року (а.с.155-156 т.1), у розмірі 89797 гривень 16 копійок є завище-ними, адже вони не враховують фізичний знос деталей. З огляду на цю обставину, суд не застосовує ці докази при вирішенні цивільного позову. Адже відшкодування спричиненої шкоди не повинно тягнути за собою безпідставне збагачення потерпілого. Стягнувши на користь ОСОБА_3 вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу деталей, суд буде сприяти безпідставному збагаченню ОСОБА_3 на вартість фізичного зносу деталей, що є не припустимим.

З огляду на це, ОСОБА_3 має право на відшкодування матеріального збитку, заподіяного пошкод-женням її транспортного засобу, тільки у розмірі 41993 гривень 84 копійок.

В матеріалах кримінальної справи відсутні докази про те, що ОСОБА_3 витратила грошові кошти у розмірі 450 гривень на евакуацію її транспортного засобу та грошові кошти у розмірі 72000 гривень –на послуги таксі. Її витрати на складання рахунку про вартість відновлювального ремонту у розмірі 39 гривень 31 копійки не вважається майновою шкодою у розумінні ст.22 ЦК України та не є витратами на проведення судової експертизи.

Тому підстави відшкодування ОСОБА_3 витрат на евакуацію транспортного засобу, витрат на оп-лату послуг таксі та витрат на складання рахунку про вартість відновлювального ремонту, належить відмо-вити.

Крім того, згідно з п.3 ч.2, ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода може полягати також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Вище вже звер-талась увага на те, що моральна шкода відшкодовується грішми, її розмір визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування врахову-ються вимоги розумності і справедливості.

Внаслідок пошкодження транспортного засобу ОСОБА_3 була позбавлена можливості користува-тись ним, що спричинило їй душевні страждання. У такий спосіб підсудний завдав ОСОБА_3 моральну шкоду. З огляду на глибину фізичних страждань, тривалість неможливості користуватись власним транс-портним засобом, а також на необережну форму вини ОСОБА_5, керуючись вимогами розумності та справедливості, суд вважає, що розмір моральної шкоди, яку належить відшкодувати потерпілій ОСОБА_2, становить 2000 гривень.

Згідно з ч.22.1, ч.22.3 ст.22 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відпові-дальності власників наземних транспортних засобів” у разі, якщо цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована, то шкода, заподіяна нею майну третіх осіб, в межах ліміту відповідальності відшкодо-вується страховиком. В цьому випадку якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, заподіяної пошкодженням або знищенням майна, таке відшкодування у розмірі визначеному судом, здійснює особа, яку визнано виною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/4077282 від 18 березня 2010 року, укладеним між цивільни-ми відповідачами, ВАТ НАСК „Оранта” зобов’язалось відшкодувати третім особам, шкоду, яка була запо-діяна їх майну діями ОСОБА_5 Для цього був встановлений ліміт відповідальності у розмірі 35000 гривень. На підставі договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ДЦВ №0042736 від 18 березня 2010 року ВАТ НАСК „Оранта” зобов’язалось відшкодувати третім особам шкоду, розмір якої перевищує цей ліміт відповідальності, але в межах 100000 гривень.

Тому обов’язок по відшкодуванню ОСОБА_3 матеріальної шкоди у розмірі 41933 гривень 84 копі-йок покладається на ВАТ НАСК „Оранта”, а обов’язок по відшкодуванню ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 2000 гривень –на ОСОБА_12 Цивільні відповідачі ухиляються від добровільного відшкодуван-ня шкоди, тому для відновлення порушеного права суд вважає, що з ВАТ НАСК „Оранта” належить при-мусово стягнути матеріальну шкоду у розмірі 41933 гривень 84 копійок. Крім того, з підсудного слід при-мусово стягнути на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 2000 гривень.

З копії квитанції від 25 жовтня 2010 року вбачається, що на правову допомогу ОСОБА_3 витратила грошові кошти у розмірі 4000 гривень.

Станом на час винесення вироку розмір мінімальної заробітної плати становить 941 гривню 00 копі-йок. У судовому засіданні представник цивільного позивача ОСОБА_11 перебував приблизно 304 хви-лини, що становить 5 годин. З огляду на це, розмір витрат, пов’язаних з його явкою до суду, становить 1882 гривні (941 * 40% * 5 / 100%). Розмір витрат, пов'язаних зі складанням ним позовної заяви, ознайомлення з матеріалами справи та наданням усних консультацій, становить 470 гривень 50 копійок (941 : 2). Загальний розмір витрат на правову допомогу становить 2352 гривні 50 копійок (1182 + 470,50). Цивільний позов, пред’явлений ОСОБА_3, задоволений на 21,72% (41933,84 + 2000) / 202286,47 * 100%). Тому розмір ви-трат на правову допомогу, які належить стягнути на користь ОСОБА_3, становить 510 гривень 96 копі-йок (2352,5 * 21,72% / 100%). Розмір шкоди, яка стягується з ВАТ НАСК „Оранта”, у співвідношенні до розміру шкоди, яка стягується з обох відповідачів, становить 95,45% (41933,84 / (41933,84 + 2000) * 100%). Розмір моральної шкоди, яка стягується з ОСОБА_5, у співвідношенні до розміру шкоди, яка стягу-ється з обох відповідачів, становить 4,55% (2000 / (41933,84 + 2000) * 100%). З огляду на це, з ВАТ НАСК „Оранта” на користь ОСОБА_3 належить стягнути витрати на оплату правової допомоги у розмірі 487 гривень 71 копійки (510,96 * 95,45% / 100%). З підсудного на користь ОСОБА_3 належить стягнути ви-трати на оплату правової допомоги у розмірі 23 гривень 25 копійок (510,96 * 4,55% / 100%).

Підстави для відшкодування ОСОБА_3 витрат на оформлення довіреності, відсутні.

Речові докази: автомобіль марки „Chevrolet lacetti”, номерний знак НОМЕР_1, та транспортний засіб марки „Volkswagen transporter”, номерний знак НОМЕР_2, належить повернути їх власникам ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Речовий доказ –DVD-диск з відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди, слід залишити в матеріа-лах кримінальної справи.

Керуючись ст.81, ст.ст.323, 324 КПК України, ст.ст.65, 75, 76, ч.1 ст.286 КК України, ч.22.1, ч.22.3 ст.22 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ч.2 ст.22, п.1, п.3 ч.2, ч.3 ст.23, ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1167, ч.1 ст.1195, ст.1202 ЦК Ук-раїни, суд

засудив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання основного покарання та призначити йому іспитовий строк тривалістю в 1 рік.

Покласти на ОСОБА_5 обов’язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжд-жати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд залишити ОСОБА_5 до вступу вироку суду в законну силу.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 та відкритого акціо-нерного товариства Національної акціонерної страхової компанії „Оранта” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії „Оран-та” на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 7637 гривень 62 копійок та моральну шкоду у розмірі 2550 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 2450 гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини вимог пред’явленого цивільного позову, ОСОБА_2 відмо-вити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії „Оран-та” на користь ОСОБА_2 витрати на оплату правової допомоги у розмірі 113 гривень 97 копі-йок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 витрати на оплату правової допомоги у розмірі 27 гривень 42 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії „Оранта” про відшкодування матері-альної та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії „Оран-та” на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 41993 гривень 84 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 2000 гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини вимог пред’явленого цивільного позову, ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії „Оран-та” на користь ОСОБА_3 витрати на оплату правової допомоги у розмірі 487 гривень 71 копійки.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 витрати на оплату правової допомоги у розмірі 23 гривень 25 копійок.

Речові докази: автомобіль марки „Chevrolet lacetti”, номерний знак НОМЕР_1, повернути ОСОБА_5; транспортний засіб марки „Volkswagen transporter”, номерний знак НОМЕР_2, повернути ОСОБА_3.

Речовий доказ –DVD-диск з відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди, залишити в матеріалах кримінальної справи.

Вирок суду на протязі 15 діб може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Бо-риспільський міськрайонний суд.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду                                                                             Є.О. Борець