Справа №  2-а-796/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2.02.2011 року. Святошинський районний суд м. Києва у складі:

судді                Наборозняка М.І.

розглянувши в  скороченому  порядку   справу за позовом  ОСОБА_1   до  Управління  пенсійного фонду  України  у  Святошинському  районі   м. Києва    про  визнання незаконним  дій,    нарахування   та  виплату  недоплаченої  соціальної  допомоги як  дитині  війни з 01.01.2006 року,

встановив,

Позивачка  звернулася   23.12.2010 року до  суду із  вказаним  позовом до відповідача, в  якому  просить    визнати   відмову  відповідача щодо  нарахування  і  виплати  соціальної допомоги як  дитині  війни в  розмірі  30%  надбавки до  пенсії –з 1.01.2006 року протиправною, зобов*язати  відповідача   нарахувати та  виплатити  таку  надбавку в  розмірі  30%, що  передбачена   ст. 6 Закону України  «Про  соціальний  статус  дітей  війни»(надалі –Закон)  з 1.01.2006 року   по  1.12.2010 року в розмірі 8614,80 гривень.

Справа   розглядається  судом  в  порядку  скороченого  провадження.

Представник відповідача надав  письмові  заперечення,  в  яких  позов  не  визнав, вказав, що  позивач   пропустив  шестимісячний строк звернення  до  суду за  захистом  свого  права  щодо  нарахування  та  виплати  допомоги за 2006 рік - лютий 2008 року, тому  просить  застосувати  строк  давності  та  відмовити  на  цій  підставі у  задоволенні  вимог  позивача (ст.ст.. 99, 100 КАС України), вважає, що  підстав  для  поновлення  такого  строку  немає, оскільки доказів  про   поважність   причин  пропуску  вказаного  строку   позивач  не  надав. Також вимоги  не  визнає    у  зв*язку  з  тим, що Законом України  «Про  державний  бюджет  на  2006 рік»встановлено , що  Закон України  «Про  соціальний  статус  дітей  війни»   вступає  в  дію   з 1.01.2006 року  лише  в  частині  пільг  для дітей  війни при  оплаті  комунальних  послуг; Законом України  «Про  державний  бюджет  на  2007 рік»  встановлено, що  у 2007 році  надбавка, про  яку  вказує в  позовній  заяві  позивачка   виплачується  особам,  які  є  інвалідами у  розмірі  50%  надбавки, встановленої  для  учасників  війни;  Законом України  «Про  державний  бюджет  на  2008  рік»  встановлено,  що   надбавка виплачується  в  розмірі  10%  від  прожиткового  мінімуму  для  осіб,  які  втратили  працездатність.  Саме  в  таких  розмірах за 2007-2008 роки  надбавка  виплачувалась  позивачу.  Також  пояснив, що  надбавка  виплачується разом  із  пенсією за  поточний  місяць   в першій-другій декадах  місяця,  тобто  фактично  виплачується  за  певний  час  (до  кінця  місяця) наперед.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за  таких  обставин.

Відповідно  до  ст.  86 КАС України  суд оцінює  докази,  які  є  у  справі після їх  безпосереднього,  повного  та  об*єктивного дослідження,  ніякі  докази  не  мають  для  суду наперед встановленої  сили.

        Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру соціальної  надбавки  позивачеві застосуванню підлягають  норми  ст. 6 Закону України  «Про  соціальний  статус  дітей  війни», а не Постанови Кабінету Міністрів України Постанови   №530   від 28.05.2008 року.

.

Враховуючи, що   ст.  6 Закону України  «Про  соціальний  статус  дітей  війни»  передбачено   виплата  соціальної  надбавки  як  дитині  війни   в  розмірі  30% від  мінімальної  пенсії  за  віком і  вказана  норма є  чинною  на  період  2010 року,  суд  при  винесенні  рішення  посилається  на  цю  норму, а  не  норми  Постанови Кабінету  Міністрів України   №530   від 28.05.2008 року.

За  таких  підстав   суд  згідно  з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України визнає  протиправним рішення  відповідача  про  відмову  у  нарахуванні  і  виплаті  соціальної  допомоги (надбавки)  як  дитині  війни в  розмірі  30%  від  мінімальної  пенсії за  віком  за   період з 23.06.2010 року. по 1.12.10 року. В решті вимог ( вимог до 23.06.2010 року) суд залишає позов без розгляду, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду ( ст..ст. 99, 100 КАС України).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158-163 КАС  України,

                                                вирішив:

Позов  задовольнити  частково.

Визнати  бездіяльність Управління  пенсійного фонду  України  у  Святошинському   районі  м.Києва  щодо   відмови  у  нарахуванні  та  виплаті  ОСОБА_1 соціальної  надбавки до  пенсії  в  розмірі  30% мінімальної  пенсії  за  віком  як  дитині  війни  в  частині  відмови  у  виплаті  йому  в  повному  обсязі за  період з 23.06.2010 року  по 1.12.2010 року   протиправною.

    Зобов*язати  Управління  пенсійного фонду  України  у  Святошинському районі м.Києва (м.Київ, вул. Корольова, 5-а)  нарахувати та  виплатити  ОСОБА_1   недоплачену  їй соціальну    надбавку  як  дитині  війни за  період з 23.06.2010 року  по  1.12.2010 року  в  повному  передбаченому  ст.6 Закону України  «Про  соціальний  статус  дітей  війни» обсязі (із  врахуванням  вже  виплаченої  надбавки),  тобто, в   розмірі  30%  від  мінімальної  пенсії за  віком,  яка  була  визначена  законодавством  України  на  вказаний  період.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду    може  бути  подана до  Київського апеляційного адміністративного    суду    через  районний  суд  протягом    10 днів з дня  отримання її  копії учасниками  розгляду  справи.

Суддя