Справа № 2-574/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"20" травня 2011 р.Дарницький районний суд м.Києва в складі судді Вовка Є.І., при секретарі Пінчук А.С., в приміщенні Дарницького районного суду м.Києва, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант - Авто” до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача, в якому просив: стягнути на користь Приватного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант - Авто” з ОСОБА_1 суму 23012 грн. 24 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 23.01.2007 року на а/д Київ-Чоп, з вини відповідача ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої, автомобіль з номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням останньої, зіткнувся із застрахованим позивачем автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням страхувальника ОСОБА_2  Внаслідок вказаної ДТП автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 був пошкоджений, чим ОСОБА_2   було заподіяно матеріальну шкоду, яка в обсязі 22722 грн. 24 коп. була відшкодована позивачем на виконання умов договору страхування, укладеного ОСОБА_2 та позивачем 14.12.2006 року.

Крім того, позивач просить стягнути 290 грн. - вартість оплачених ним послуг за проведення автотоварознавчого дослідження, проведеного для визначення суми матеріальної шкоди завданої страхувальнику у зв”язку з пошкодженням його автомобіля внаслідок вказаної ДТП.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та обґрунтування наведені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України: кожна  сторона  зобов'язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень,  крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази  подаються сторонами та іншими особами,  які беруть
участь у справі; доказуванню підлягають обставини,  які мають значення  для
ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які
беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України: обставини,  встановлені  судовим  рішенням  у   цивільній, господарській  або  адміністративній  справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких  беруть участь   ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої  встановлено  ці обставини; постанова   суду   у  справі  про  адміністративне  правопорушення обов'язкові для суду,  що розглядає  справу  про  цивільно-правові наслідки  дій  особи,  стосовно  якої ухвалено постанову суду,  з питань,  чи мали місце ці дії та  чи  вчинені  вони  цією особою.

Дослідивши та проаналізувавши наведені дані, а також інші матеріали справи, зокрема, копії: договору страхування, з додатками, зокрема щодо страхового випадку (а.с.8, 16-19); звіту щодо вартості матеріального збитку з додатками (а.с.9-14); постанови суду (а.с.6); платіжних доручень (а.с.15), суд встановив наступні факти:

-          23.01.2007 року на а/д Київ-Чоп, з вини відповідача ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої, автомобіль з номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням останньої, зіткнувся із застрахованим позивачем автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням страхувальника ОСОБА_2;

-          внаслідок вказаної ДТП автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 був пошкоджений, чим ОСОБА_2   було заподіяно матеріальну шкоду, яка в обсязі 22722 грн. 24 коп. була відшкодована позивачем на виконання умов договору страхування, укладеного ОСОБА_2 та позивачем 14.12.2006 року.

Згідно з положеннями п.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень ст.1187 ЦК України: джерелом підвищеної небезпеки є  діяльність, зокрема,  пов'язана  з використанням,  зберіганням  або  утриманням транспортних засобів,  що  створює  підвищену  небезпеку для особи,  яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода,    завдана    джерелом    підвищеної     небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє   транспортним   засобом,   механізмом,   іншим  об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування  за договором майнового відшкодування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України, особа,  яка відшкодувала шкоду,  завдану іншою особою, має право  зворотної  вимоги  (регресу)  до  винної  особи у розмірі виплаченого  відшкодування,  якщо  інший  розмір  не  встановлений законом.

Враховуючи викладене, а також, що витрати позивача в сумі 260 грн. на оплату послуг за проведення авто-товарознавчого дослідження, проведеного для визначення суми матеріальної шкоди завданої у зв”язку з пошкодженням застрахованого автомобіля внаслідок вказаної ДТП, не є судовими витратами, то в задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме належить: стягнути на користь Приватного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант - Авто” з ОСОБА_1 суму 22722 грн. 24 коп.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, судові витрати по справі: у вигляді судового збору в сумі 227 грн. 22 коп. та витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 118 грн. 48 коп. належить стягнути на користь Приватного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант - Авто” з ОСОБА_1; решту судових витрат зарахувати в доход держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208, 209, 214, 215 ЦПК

України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант - Авто” з ОСОБА_1 суму 22722 грн. 24 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 227 грн. 22 коп. та витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 118 грн. 48 коп. стягнути на користь Приватного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант - Авто” з ОСОБА_1.

Решту судових витрат зарахувати в доход держави.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: