Справа №1-59/11

П О С Т А Н О В А

і м е н е м       У к р а ї н и

27 травня 2011 року                                                                       м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді                                                  Кліщ О. В.

при секретарі                                                            Краснянська Ю. С.

за участю прокурора                                                  Місюри М.М.,

потерпілої                                                            ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Білопіллі кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, спеціальність економіст, приватного підприємця, не одруженого,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 та  мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,  

- за  ст. 286 ч. 1 КК України          

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2009 року  близько 19-00 годин ОСОБА_2, керуючи власним автомобілем НОМЕР_1, виїжджаючи з автозаправочної станції АЗС «Агро еталон» на головну дорогу Суми-Путивль-Глухів по вул.1 Травня, не надав переваги у русі велосипедисту, який рухався по головній дорозі Суми-Путивль-Глухів по вул.1 Травня, в результаті чого допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_1

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у виді: закритого пошкодження внутрішньо-бокової зв»язки правого колінного суглобу, забиття правого колінного суглобу з больовим синдромом та мозкову травму, струс головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи №107 від 15 червня 2010 року, вказані тілесні ушкодження  відносяться до категорії середньої тяжкості по ознаку тривалого розладу здоров»я більше 21 дня.

Таким чином ОСОБА_2 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме:

п.10.2 Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправочних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати змогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються, а заїжджаючи з дороги – велосипедам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає. Правила дорожнього руху України передбачені п.10.2 знаходяться в прямому причинному зв»язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.

За таких обставин, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ст.286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У судовому засіданні від потерпілої ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття матеріалів кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв»язку з тим, що між нею та підсудним  відбулося примирення, ніяких претензій до нього вона не має.

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив, що щиро розкаюється у вчиненому, усвідомив небезпеку своїх дій. Підсудний ОСОБА_2 подав до суду  письмове клопотання про закриття кримінальної справи у зв»язку з примиренням його із потерпілою ОСОБА_1

З клопотаннями підсудного та потерпілої прокурор погодився.

Заслухавши думку прокурора, який не заперечує проти заявленого клопотання та вбачає наявність законних підстав для закриття кримінальної справи в зв»язку з примиренням підсудного із потерпілою, та звільнення підсудного від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, з»ясувавши позицію підсудного, який не заперечує щодо закриття кримінальної справи відносно нього з нереабілітуючих підстав, та позицію потерпілої ОСОБА_1, яка підтвердила ту обставину, що вони з підсудним дійсно примирилися, тому вона і клопоче перед судом про закриття провадження у кримінальній справі, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона помирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно п.2 ч.1 ст.7-1 КПК України, провадження у кримінальній справі може бути закрито судом у зв»язку, зокрема, з примиренням підсудного з потерпілим.

Частиною 2 статті 8 КПК України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у ст. 46 КК України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.

Отже, враховуючи всі обставини справи, зокрема те, що підсудний ОСОБА_2 згідно ст.12 КК України скоїв злочин невеликої тяжкості і до кримінальної відповідальності він притягується вперше /а.с.87/, за місцем проживання характеризується позитивно, не заперечує проти закриття кримінальної справи відносно нього та звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав,  в судовому засіданні потерпіла з підсудним примирилися, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України у зв’язку із примиренням з потерпілою ОСОБА_1, а провадження у кримінальній справі відносно нього закрити.

Питання про речові докази у справі вирішити в порядку ст.81 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.46 КК України, ст. ст. 7-1 п.2 ч.1, 8, 93, 282 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.286 КК України,  у зв’язку з примиренням із потерпілою, а провадження у кримінальній справі відносно нього закрити.

Скасувати відносно ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази: велосипед «Салют» - залишити власниці ОСОБА_1 (а.с.51-52), автомобіль НОМЕР_2 - залишити власнику ОСОБА_2 (а.с.56-57).

На постанову може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя