Справа № 2-397/11

Р І Ш Е Н Н Я

                                                  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 березня 2011 року                               Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді                                                        Івасюти Л.В.

   при секретарі                                                                Зінчук А.О.

               з участю представника газети «Луцький замок»         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до газети «Луцький замок», ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 17 серпня 2010 року звернулися в суд з позовом до газети «Луцький замок», ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди .

В позовній заяві вони зазначають, що 21.01.2010р. у газеті  «Луцький замок», № 3, була надрукована стаття під назвою «Друга спроба пришестя на ОСОБА_5 ОСОБА_3, або Зашифрований заступник міністра» У статті її автор ОСОБА_4, вказує «Прізвище «ОСОБА_3»наприкінці 90-х років у Луцьку стало синонімом до не зовсім звичного раніше слова із блатного лексикону «кидалово».Висловлена у статті інформація стосується державного діяча –заступника міністра фінансів ОСОБА_2, побудована у формі іронічних звинувачень щодо його професійної діяльності, професійних якостей. В підтвердження цього є наступні фрази: «свого часу він ОСОБА_6, тримав  шашлики на переході в Ягодині», «бендеріада  виглядала так», «збанкрутілий підприємець виринув у Києві, але вже в ранзі держслужбовця», «ОСОБА_6 прихопив із собою до столиці солідну валізу, бо погодьтесь, хто б тоді за спасибі взяв його на круту роботу».

Крім того, позивачі зазначають, що дана стаття спрямована  на приниження  честі, гідності та ділової репутації не тільки ОСОБА_2, але і його сім’ї, зокрема, дружини О.ОСОБА_2.

Про це, свідчать вислови «навряд чи підтримка єдиного кандидата від Європейської партії України і БЮТ на виборах Луцького міського голови –мета ОСОБА_2, ОСОБА_6 розуміє, що навіть за найфантастичнішого сценарію, коли всі  основні претенденти на мера Луцька знімуть свої кандидатури, його дружина  головою не стане?», «та сама ОСОБА_3, що вийшла заміж за вітчима, однокласниці  ОСОБА_2», «у Луцьку з’явилися бікборди, де красуня білявка з причіпними  локонами ОСОБА_3», «вкладники «Волиньторгінвестбанку»і далі смоктали лапу», «він добре запам’ятав почуту якось пораду одного американського економіста, що , започатковуючи новий бізнес із компаньйонами, треба наперед спланувати час і спосіб, у який із ними буде розлучатись», «як показали подальші події, пан ОСОБА_3 виявився передбачливим, хитрим і цинічним».

Вищевказана розповсюджена відповідачами інформація є наклепницькою, недостовірною, її поширення ганьбить честь, гідність та ділову репутацію позивачів. В результаті  цього позивачам спричинено моральну шкоду , яку останні оцінили в 7000 гривень.

Посилаючись на вищенаведене, позивачі просять суд визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, порушують права свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію позивачів, відомості опубліковані у газеті «Луцький замок», № 3 від 21 січня 2010р. під назвою: «Друга спроба пришестя на ОСОБА_5 ОСОБА_3, або зашифрований заступник міністра». Просять визнати наклепом дії відповідачів з виготовлення та поширення інформації відносно них у зазначеній статті і зобов’язати відповідачів спростувати відомості, поширенні ними у статті, яка була опублікована у газеті «Луцький замок», № 3 від 21 січня 2010р. під назвою: «Друга спроба пришестя на ОСОБА_5 ОСОБА_3, або Зашифрований заступник міністра»та автора цієї статті про те, що ними поширена недостовірна, така, що не відповідає дійсності, порушує права свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_2 та голови Волинської обласної організації Європейської партії України ОСОБА_3 інформація, яка була опублікована у газеті «Луцький замок», № 3 від 21 січня 2010р. під назвою: «Друга спроба пришестя на ОСОБА_5 ОСОБА_3, або зашифрований заступник міністра», не пізніше п’ятнадцяти днів  з дня набрання рішення суду законної сили, зобов'язати редакцію газети «Луцький замок»опублікувати спростування відомостей, поширених відповідачами у вищевказаній статті у спосіб, найбільш близький до способу їх поширення, шляхом публікації офіційного вибачення перед позивачами керівника газети та автора цієї статті про те, що ними поширена недостовірна, така, що не відповідає дійсності, порушує права свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_2 та голови Волинської обласної організації Європейської партії України ОСОБА_3 інформація, опублікована у газеті «Луцький замок», № 3 від 21 січня 2010р. на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростоване повідомлення, не пізніше п'ятнадцяти днів з дня набрання рішення суду законної сили та просять стягнути солідарно з відповідачів, в їх користь судові витрати, моральну шкоду в сумі 7000 грн.

В судове  засідання позивачі не з’явились, їх представник подав заяву, просив розглядати справу без нього, позов підтримує повністю.

  Представник газети  в судовому  засіданні позову не визнав та пояснив,  що викладені у статті «Друга спроба пришестя на ОСОБА_5 ОСОБА_3, або Зашифрований заступник міністра»факти відповідають дійсності, не є наклепом, а тому в задоволенні позову просив  відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, показання допитаного в якості свідка ОСОБА_7, дослідивши письмові докази по  справі, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити  з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 21 січня 2010року  у газеті «Луцький замок», №3 була надрукована та розповсюджена стаття під назвою «Друга спроба пришестя на ОСОБА_5 ОСОБА_3, або Зашифрований заступник міністра»,  автором якої є  ОСОБА_4 . У зазначеній статті автор висвітлює діяльність подружжя позивачів ОСОБА_3, як публічних осіб.

Із змісту позовної заяви  та статті слідує, що ОСОБА_2 відомий бізнесмен, займав високі  посади державного службовця в керівництві держави. ОСОБА_3 –голова обласної організації Європейської партії України.

          Пункт 1 статті 10 Європейської конвенції з прав людини передбачає «Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх  поглядів , одержувати і передавати інформацію та ідеї  без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів».

Згідно Резолюції 1165/1998 Парламентської  ОСОБА_8 Європи про право на  недоторканість приватного життя, публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті  в галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, чи у будь-якій іншій галузі.

У схваленій 12.02.2004р. на засіданні Комітету ОСОБА_9 Європи, Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації йдеться , що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому , регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати  до громадськості та погодилися «виставити»себе на публічне політичне обговорення, то вони підлягають  ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції.

Дослідивши зміст опублікованої статті, враховуючи, що позивачі є публічними особами, суд вважає, що викладена в ній інформація є оціночними  судженнями, критичною оцінкою діяльності позивачів.

Відповідно до ч.2 ст.47 Закону України «Про інформацію»оціночними  судженнями ,  за винятком образ чи наклепу ,є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема, критика, оцінка дій , що містить фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема, вживання гіпербол, алегорій, сатири, оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Як слідує із змісту статті 277 ЦК України не є предметом судового розгляду  оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка  певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб’єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити на предмет їх відповідності  ( на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене та аналізуючи зміст  наведеної опублікованої статті, застосовані у ній мовні засоби, критичну оцінку політичної та  іншої діяльності  позивачів, суд приходить до висновку, що висловлювання автора не є наклепницьким, а відноситься до оціночних суджень, які не підлягають спростуванню, а тому позовні вимоги позивачів є безпідставними і в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 8, 10,  60, 212 –215 ЦПК України, ст.ст.23 ч.1 п.4,  277 ЦК України суд, ст. 47, 47-1 Закону України «Про інформацію», ст.10 Європейської конвенції з прав людини, Законом України «Про друковані засоби масової інформації», суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до газети «Луцький замок», ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                           Івасюта Л.В.