Справа № 2-1804/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2009 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Мазун І.А.,

за участю секретаря - Чудновської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, в якому вказувала, що вона з відповідачем знаходяться в зареєстрованому 01.07.1989р. міським відділом ЗАГС М. Бердичева Житомирської області актовий запис № 425, шлюбі, від якого мають двох дітей -повнолітнього сина ОСОБА_4, 1989р.н., та неповнолітнього сина ОСОБА_5, 24.01.1999р.н.

Як вказувала позивачка, на протязі останніх років спільного життя відповідач став чинити скандали в сім»ї, неодноразово бив позивачку, а в січні 2007 року відповідач пішов із сім»ї і став проживати з іншою жінкою. З того часу вони не підтримують подружні відносини та не ведуть спільне господарство.

При таких обставинах, позивачка вважає, що сім»я розпалася і шлюб підлягає розірванню.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15.02.2008р. справу за підсудністю передано до Малиновського районного суду м. Одеси.

В попередньому судовому засіданні 17.02.2009р. позивачка позов підтримала та просила його задовольнити посилаючись на те, що відповідач зраджував її, шлюб носить формальний характер і його збереження неможливе.

Відповідач позов не визнав та пояснив, що він має намір зберегти сім»ю, вказавши що він дійсно не проживає з позивачкою з 25-26 січня 2007р., однак все інше, зазначене в позовній заяві, не відповідає дійсності.

Згідно ст. 111 Сімейного кодексу судом було надано строк сторонам для примирення до 03.03.2009р., що зафіксовано в журналі судового засідання 17.02.2009р.

Справа призначена до слухання у відкритому судовому засіданні на 03.03.2009р.

Після цього, справа неодноразово відкладалася, оскільки відповідач звертався до суду із заявами про відкладення слухання справи у зв»язку з хворобою, які він особисто приносив та здавав в канцелярію суду за день до призначених судових засідань.

Листом суду від 27.05.2009р., отриманого відповідачем 29.05.2009р. про що в матеріалах справи є розписка, відповідачу роз»яснено право направлення в судове засідання свого представника з відповідними повноваженнями, які повинні бути викладені в довіреності а також роз»яснено, що у разі відсутності відповідача та його представника справа буде розглянута у його відсутність по матеріалам, які знаходяться у справі.

Однак, цим правом відповідач не скористався і 10.06.2009р. особисто приніс та здав в канцелярію суду заяву про відкладення слухання справи, вказавши, що з 09.06.2009р. продовжено його лікування при клініці поліклінічної допомоги військового госпіталю з діагнозом - наслідки закритої черепно-мозкової травми та додав виписний епікриз № 9050 про те, що він знаходився на обстеженні та лікуванні в неврологічному відділенні клініки нейрохірургії та неврології ВМКЦ ПР з 25.05.2009р. по 09.06.2009р. з діагнозом наслідки закритої черепно-мозкової травми.

11.06.2009р. судом було зроблено запит в 411 Центральний військовий клінічний госпіталь - клініку Амбулаторно-поліклінічної допомоги, в якому суд просив повідомити на якій формі лікування стаціонарній чи амбулаторній знаходиться у вказаній клініці відповідач, тривалість його лікування а також чи може він відвідувати судові засідання.

11.06.2009р. судом було отримано відповідь на запит суду, з якого вбачається, що відповідач ОСОБА_3 з 09.06.2009р. знаходиться на амбулаторному лікуванні в клініці амбулаторно-поліклінічної допомоги з діагнозом - гострий бронхіт.

Таким чином, вбачається невідповідність діагнозу, який вказав відповідач у своїй заяві, а саме - наслідки закритої черепно-мозкової травми з діагнозом, вказаним у відповіді військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 11.06.2009р. № 1234 - гострий бронхіт, що взагалі ставить під сумнів хворобу відповідача.

11.06.2009р. в судовому засіданні позивачка просила задовольнити її позов, вказавши, що має намір створити нову сім»ю та просила слухати справу у відсутності відповідача, який сповіщений належним чином про час та місце розгляду справи, що в матеріалах справи є розписка а також заява відповідача, в якій він вказав про те, що йому відомо, що справа слухається 11.06.2009р.

У зв»язку з вищевикладеним, суд вважає причини неявки відповідача в судове засідання неповажними, крім того йому роз»яснено право направити до суду свого представника, яким він не скористався а тому розглядає справу у відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, суд вважає можливим постановити рішення про задоволення позову.

Статтею 3 Сімейного кодексу України передбачено, що сім»ю складають особи, які спільно проживають, пов»язані спільним побутом, мають взаємні права та обов»язки.

Відповідно до вимог ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім’ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.

Судом встановлено, що 01.07.1989р. міським відділом ЗАГС М. Бердичева Житомирської області актовий запис № 425, між сторонами зареєстровано шлюб, від якого мають двох дітей - повнолітнього сина ОСОБА_4, 1989р.н., та неповнолітнього сина ОСОБА_5, 24.01.1999р.н.

Сторони не проживають разом із січня 2007 року, що підтвердив і сам відповідач у попередньому судовому засіданні.

Статтею 111 Сімейного кодексу України передбачено надання строку сторонам для примирення, що і було зроблено судом.

Відповідно до ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць. За час, наданий судом, а також до постановления рішення по справі сторони примирення не досягли, що підтверджується поясненнями позивачки.

Проголошена Конституцією України охорона сім»ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них або інтересам їх дітей.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам дружини.

Відповідно до вимог ст. 112 Сімейного кодексу України суд з»ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В даному випадку, суд прийшов до висновку про те що збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивачки, оскільки вона має намір створити нову сім»ю.

Тому суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки ( ст. 1 СК України).

Керуючись ст..51 Конституції України, ст. ст. 10, 11, 157, 169, 208- 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 3, 15, 21, 24, 111, 112 Сімейного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Шлюб, зареєстрований 01 липня 1989 року Міським відділом ЗАГС М. Бердичева Житомирської області, актовий запис № 425, між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - Тарасюк) ОСОБА_6 -розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - Тарасюк) ОСОБА_6 державне мито у розмірі 17 гривень.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_2 від сплати держаного мита звільнити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за 1 місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.