Справа № 2а-717/09
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.07.2009р. Ленінський районний суд м. Луганська у складі: головуючого - судді Масенко Д.Є., при секретарі - Філатовій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Луганській області, інспектора УДПС Луганського взводу ДПС ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
У березні 2009р. позивач звернувся з позовом до відповідачів в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 27.02.2009р. якою його було притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340гр.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. 27.02.2009р. приблизно о 15год. він, керуючи автомобілем Мазда 3 рухався по середній смузі автомобільного шляху по вул. Советська м. Луганська в районі магазину «МКС» у бік центру міста. Ліворуч від нього рухалось маршрутне таксі водій якого різко почав перестроюватись зі своєї смуги на смугу в якій рухався позивача перетинаючи його рух. За таких дій водія маршрутного таксі була створена аварійна ситуація. З метою запобігання аварії позивач був змушений звернути до правої смуги, яка на той час була вільна. В цей час на своєму шляху позивач побачив автомобіль ДАІ, який стояв приблизно у 10 метрах від нього на цій же правій смузі. З огляду на зазначене позивач прийняв рішення зупинитися, оскільки автомобіль ДАІ перешкоджав подальшому руху. Двигун автомобіля ДАІ був вимкнений, проблискові маячки не працювали. Після цього підійшов співробітник ДАІ та було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Позивач вважає, що відповідачем, інспектором ДПС, було порушено пункти 5.11, 3.1 ПДР України та здійснена зупинка на смузі для маршрутних транспортних засобів. Крім того, позивач вважає, що інспектор ДПС неправильно розцінив дорожню ситуацію та виніс безпідставне рішення. Окрім цього. Позивач посилається на ті обставини, що у інспектора ДПС була відсутня постова відомість. Також при складанні протоколу інспектором не було надано можливості додати письмові пояснення і зауваження до змісту протоколу.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ст.288 КУпАП постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими КУпАП.
На підставі ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до постанови серії ВВ № 082008 від 27.02.2009р. інспектора ДПС Луганського взводу ДПС ОСОБА_2 позивача 27.02.2009р. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП за порушення п. 17.1 ПДР України та накладено стягнення у вигляді штрафу 340гр., що підтверджується копією постанови (а.с.5). Таким чином порушень строків звернення до суду та територіальної підсудності не встановлено, оскільки постанова оскаржена до суду 06.03.2009р., а позивач мешкає у Ленінському районі м. Луганська.
Згідно ст. 251.КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами
Як встановлено в судовому засіданні, 27.02.2009р. приблизно о 15год. позивач, керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухаючись по вул. Советська м. Луганська в районі магазину «МКС» у бік центра міста зупинився на смузі для руху маршрутних транспортних засобів. Зазначене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.4) та поясненнями самого позивача, який не оспорював того факту, що здійснив зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів.
Згідно ст. 122 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до оскаржуваної постанови позивача притягнути до відповідальності за порушення п. 17.1 ПДР України, а саме за зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів (а.с.5).
Таким чином, в судовому засіданні не встановлено порушень законодавства з боку відповідачів при складені оскаржуваної постанови.
Посилання позивача ті обставини, що він не порушував ПДР, а навпаки вони були порушені інспектором ДПС, судом до уваги не приймаються, оскільки вони ґрунтуються лише на поясненням позивача та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами. Разом з цим, позивачем не зазначено суду про відомі йому докази по справі та неможливість самостійного надання їх, з метою сприяння судом у їх витребуванні, як це передбачено ст. 71 КАС України.
Таким чином суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 128 КАС України, ст. ст. 288, 289 КУпАП, ПДР України, суд, -
постановив:
В задоволені позову ОСОБА_1 - відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.