Справа № 2-1504/2009 p.

РІШЕННЯ

Іменем України

м. Донецьк 10 липня 2009 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Чинчин О.В., при секретарі Шевченко О.О., за участю представників сторін, розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до Виконкому Петровської районної у м. Донецьку ради про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що батьком позивача - ОСОБА_2, на підставі Договору на право будови вільної земельної ділянки від 17 листопада 1945 року, було зведено житловий будинок № 43, з надвірними побудовами та спорудами, по вул. Водолічебна в Петровському районі м. Донецька, який належав йому на праві приватної власності. У зазначеному будинку постійно мешкали ОСОБА_2, його дружина - ОСОБА_3, яка померла 10 січня 1969 року, та їх син - ОСОБА_1 17 вересня 1986 року ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрився спадок на зазначений житловий будинок. При житті він склав заповіт, згідно з яким житловий будинок № 43 по вул. Водолічебна в Петровському районі м. Донецька, він заповідав своєму синові - ОСОБА_1 У встановлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини позивач не звернувся, але прийняв спадок, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, він продовжує мешкати у спірному житловому приміщенні, користується усім спадковим майном, доглядає за будинком та усіма надвірними побудовами та спорудами, робить поточні та капітальні ремонти, утримує в порядку придомову територію, здійснює усі комунальні платежі. На підставі викладено, позивач і звернувся до суду, та просить встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті батька - ОСОБА_2, який помер 17 вересня 1986 року, у вигляді домоволодіння № 43 по вул. Водолічебна в Петровському районі м. Донецька, та визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння № 43 по вул. Водолічебна в Петровському районі м. Донецька, в порядку спадкування за заповітом.

В попередньому судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності, підтвердила позовні вимоги та їх обгрунтування, наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача - ОСОБА_5, яка діє на підставі доручення, з позовом погодилася, не заперечує проти розгляду справи в попередньому судовому засіданні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з посвідкою про народження, серія А № 3120323, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1, запис за№ 968(а.с. 12).

На підставі Договору на право будови вільної земельної ділянки від 17 листопада 1945 року (а.с. 10-11), ОСОБА_2 було зведено житловий будинок № 43, з надвірними побудовами та спорудами, по вул. Водолічебна в Петровському районі м. Донецька, який згідно з відповідним ОСОБА_5 було прийнято до експлуатації на його ім’я (а.с. 7).

Таким чином, домоволодіння № 43 по вул. Водолічебна в Петровському районі м. Донецька належало ОСОБА_2 на праві приватної власності. Право власності також підтверджується інвентаризаційною справою на зазначене домоволодіння (а.с. 13-15).

Згідно з актовим записом про смерть № 36, 17 вересня 1986 року ОСОБА_2 помер (а.с. 6).

Після його смерті відкрився спадок на домоволодіння № 43 по вул. Водолічебна в Петровському районі м. Донецька.

При житті ОСОБА_2 склав заповіт, згідно з яким зазначений житловий будинок він заповідав своєму синові - ОСОБА_1 (а.с. 9).

Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень діючого ЦК України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Таким чином, при постановленні рішення суд посилається на норми ЦК України в редакції 1963 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 p.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

У встановлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 не звернувся, що підтверджується відповідною довідкою, наданою Другою донецькою державною нотаріальною конторою (а.с. 19), але у відповідності зі ст. 549 ч. 1 п. 1 ЦК України (в ред. 1963 p.) прийняв вищезазначений спадок, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном. Інших спадкоємців немає.

З наведених підстав, суд вважає за необхідне встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_2, який помер 17 вересня 1986 року, у вигляді домоволодіння № 43 по вул. Водолічебна в Петровському районі м. Донецька, та визнати за ОСОБА_1 право власності на вказане спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.. 527, 534, 549 ЦК (в ред. 1963 р.), п. 5 Прикінцевих та перехідних положень діючого ЦК України (в ред. 2003 р.), ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_1 після смерті батька - ОСОБА_2, який помер 17 вересня 1986 року, у вигляді домоволодіння № 43 по вул. Водолічебна в Петровському районі м. Донецька.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння № 43 по вул. Водолічебна в Петровському районі м. Донецька, в порядку спадкування за заповітом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через місцевий суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, і подачею після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.