ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

при секретарі :  Кулеші А.О.

з участю представника позивачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2005 року по справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_2 до Хустської міської ради про визнання недійсним рішення Хустської міської ради від 4.08.2004 року №583, -                                                                                                                                                      

                                                        в с т а н о в и л а :

         Приватний підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Хустської міської ради про визнання недійсним рішення Хустівської міської ради від 4.08.2004 року №583.

В обґрунтування своїх вимог заявниця посилалася на те, що із заявою звернулась до голови Хустської міської ради про надання в оренду земельної ділянки несільськогосподарського призначення. Після чого нею було отримано попереднє погодження місця розташування збірно-розбірного павільйону земельної комісії ради і відповідних державних служб.

Однак рішенням Хустської міської ради від 4.08.2004 року №583 заявниці відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Заявниця просила визнати дії відповідача неправомірними, скасувати  рішення Хустської міської ради від 4.08.2004 року №583 та зобов'язати Хустську міську раду надати дозвіл на розробку проектування відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення.  

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 15 грудня 2004 року позов приватного підприємця ОСОБА_2 задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2005 року апеляційна скарга Хустської міської ради задоволена, а рішення господарського суду Закарпатської області від 15 грудня 2004 року скасовано.

         У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарським судом Закарпатської області, виходячи з фактично встановлених обставин, було правильно застосовано норми матеріального  права і не допущено порушення вимог процесуального права.

Апеляційний господарський суд, помилково скасувавши законне рішення суду першої інстанції , виходив з того, що спірна земельна ділянка знаходилася до звернення за її виділенням ОСОБА_2 у користуванні Хустського міжшкільного навчально-виробничого комбінату, що на вказаній землі знаходяться зелені насадження, а тому вона має статус земель рекреаційного призначення і її використання є обмеженим. Крім того, апеляційний суд зазначив у рішенні, що ОСОБА_2 не додала до свого клопотання до міської ради  про відведення земельної ділянки належні документи , а саме документи в обґрунтування розміру, призначення  та місця розташування ділянки.

Апеляційний суд вказаних обставин, на яких ґрунтувалося його рішення, фактично не встановлював, не перевіряв їх належними доказами, висновок про те, що ОСОБА_2 не подала до міської ради необхідні  для прийняття рішення  про надання дозволу  на розробку проекту відведення земельної ділянки документи не відповідає дійсним обставинам справи.  

Так, відповідно до ст.. 20 ЗК України  віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідачем не було надано доказів прийняття рішень з приводу віднесення спірної земельної ділянки до земель рекреаційного призначення.

Навпаки в матеріалах справи міститься довідка, видана Хустською міською радою про віднесення ділянки, на яку претендує ОСОБА_2 до земель  житлової та громадської забудови. (а.с.42).

Відповідно до цієї ж довідки вказана земельна ділянка не надавалася в користування та в оренду, що свідчить про відсутність порушення прав Хустського  міжшкільного навчально-виробничого комбінату на землекористування.  Більше того, клопотання комбінату про не виділення спірної землі іншим особам, на яке послався апеляційний суд, не є належним доказом законного права на користування  цією ділянкою.

За таких обставин постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

З урахуванням наведеного та керуючись  ст., ст.220, 221, 226, 230 КАС України, колегія суддів,-

у х в а л  и л а:

Касаційну скаргу  приватного підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

 Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2005 року скасувати.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 15 грудня 2004 року залишити в силі.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді :