17.06.11   

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 ,   м. Чернігів                                                                                                        тел. 672-847

проспект Миру , 20                                                                                                             тел. 698-166

Іменем України

РІШЕННЯ

         14 червня  2011 року                                                                               Справа №8/61

За позовом:          Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради,  пр.Миру, 49а, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Імперія-Інвест",  юридична адреса: вул. Київська, 14-А, м. Чернігів, 14005; пр.Миру, 49а, офіс 804, м.Чернігів, 14000

про стягнення 9282грн.58коп.

                                                       Суддя  Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1 –юрисконсульт, довір.пост.№1 від 04.04.2011р.

від відповідача: не з’явився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ  СПОРУ:

          Позивачем подано позов про стягнення з відповідача на його користь 2840грн.21коп. боргу по орендній платі, нарахованої за січень-лютий 2011 року, за оренду нежилого приміщення, яке розташоване в будівлі по проспекту Миру, 49-а у місті Чернігові, наданого в строкове платне користування на підставі договору оренди №26/10 від 19.03.2010р., 54грн.52коп. індексації за прострочення сплати орендної плати, обчисленої за лютий-березень 2011 року, 4043грн.38коп. боргу по оплаті витрат на комунальні послуги за січень-лютий 2011 року, 88грн.85коп. пені за прострочення сплати витрат за комунальні послуги, нарахованої за період з 21.02.2011р. по 27.04.2011р. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь обласного бюджету 2100грн.15коп. боргу по орендній платі, нарахованої за січень-лютий 2011 року, 38грн.95коп. індексації за прострочення сплати орендної плати, обчисленої за лютий-березень 2011 року, 116грн.52коп. пені за прострочення сплати орендної плати, нарахованої за період з 18.02.2011р. по 27.04.2011р.

          Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань.

Після порушення провадження у справі, позивачем в судовому засіданні 14.06.2011р. надано заяву про уточнення позовних вимог,  в якій позивач, здійснивши перерахунок пені, просить стягнути на користь обласного бюджету пеню в сумі 107грн.96коп., обчислену за період з 22.02.2011р. по 27.04.2011р. за прострочення сплати орендної плати, та 85грн.42коп. пені за прострочення сплати витрат за комунальні послуги, обчислену за період з 22.02.11р. по 27.04.11р. При цьому, в решті позовні  вимоги позивачем залишаються без змін.

Аналіз змісту уточнення  позовних вимог свідчить, що фактично позивачем заявлено про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені. В силу ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, такі дії позивача не суперечать чинному законодавству, не порушують права та інтереси третіх осіб, а тому судом приймається вказана заява до розгляду і спір вирішується з її урахуванням.

         Отже, позовні вимоги полягають у стягненні з відповідача  на користь позивача 2840грн.21коп. боргу по орендній платі, 54грн.52коп. індексації, 4043грн.38коп. боргу по оплаті витрат на комунальні послуги, 85грн.42коп. пені за  прострочення сплати комунальних послуг, а також у стягненні з відповідача на користь обласного бюджету 2100грн.15коп. боргу по орендній платі, 38грн.95коп. індексації за прострочення сплати орендної плати, 107грн.96коп. пені за прострочення сплати орендної плати.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Представник відповідача в засідання господарського суду не з’явився.

Як вбачається з матеріалів справи, копії ухвал господарського суду, в яких зазначалося про дату та час судового зсідання по розгляду даної справи, направлялися відповідачу на адреси, які містяться в матеріалах справи, а саме: вул. Київська, 14-А, м. Чернігів та пр.Миру, 49а, офіс 804, м.Чернігів,  та повернулись до суду неврученими адресату у зв’язку із закінченням терміну зберігання рекомендованих відправлень на підприємстві поштового зв’язку.

Як свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ №434847 (копія –а.с.20) станом на 23.03.2011р. місцезнаходженням відповідача є: вул. Київська, 14-А, м. Чернігів, на яку, як зазначено вище,  господарським судом надсилалися копії ухвал суду з відомостями про дату, час та місце розгляду справи.

За змістом ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвали надсилаються сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою  адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвали надсилаються за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що судом вжиті передбачені господарським процесом заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання по розгляду даної справи. Враховуючи, що судом явка представника відповідача в судове засідання обов’язковою не визнавалась, представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними у справі матеріалами.

                    Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

19 березня 2010 року між Комунальним підприємством «Діловий центр»Чернігівської обласної ради (позивач у справі, орендодавець за умовами договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-Імперія-Інвест»(відповідач у справі, орендар за умовами договору) укладено договір №26/10 оренди приміщення (далі за текстом –договір оренди), за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежиле приміщення (майно), яке розташоване в будівлі по проспекту Миру, 49-а, у місті Чернігові що закріплене за орендодавцем на праві господарського відання, у складі: приміщення, яке знаходиться на 8 поверсі вищезазначеної будівлі, кімната №804, загальною площею з урахуванням коефіцієнту перерахунку корисної площі в загальну –54,0кв.м., корисною площею –34,3кв.м., що не має окремого входу. Ринкова вартість майна складає 150447,74грн. станом на 16.12.2009р. (п.п.1.1.3. договору оренди).

Відповідно до п.п.1.1.2. договору оренди приміщення передається в оренду з метою розміщення офісу.

Згідно із п.2.1. договору оренди орендар вступає у строкове платне  користування майном одночасно із підписанням сторонами договору, акту прийому-передачі в оренду майна (додаток №1 до цього договору, що є невід’ємною його частиною).

Відповідно до п.10.1. договору оренди цей договір діє з 23.03.2010р. по 21.03.2013 року включно.

                    Як вбачається із Статуту КП «Діловий центр»Чернігівської обласної ради, державна реєстрація змін до якого проведена 23.01.2008р. за №1064105000500167 (витяг –а.с.16-17), позивач заснований Чернігівською обласною радою в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. Згідно із п.п.4.1., 4.2. Статуту об’єкт оренди є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, входить до статутного фонду позивача і закріплений за ним на праві господарського відання. За змістом п.4.2. Статуту, реалізуючі право господарського відання, позивач, зокрема вправі надавати в оренду приміщення та будівлі, інше індивідуально визначене майно, закріплене за ним, а тому суд приходить до висновку, що позивач є належним орендодавцем за договором оренди, на підставі якого виникла заявлена до стягнення заборгованість.

                    Оскільки об’єктом оренди за договором №26/10 від 19.03.2010р. є майно, що належить до комунальної власності, правовідносини, що виникли між сторонами на підставі вказаного договору, регулюються перш за все нормами спеціального Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також нормами Цивільного та Господарського кодексів України.  

          Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

В силу ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Позивач належним чином виконав взяті на себе за договором зобов’язання. Факт передачі визначеного договором майна підтверджується актом №1 прийому-передачі від 23.03.2010р. (копія –а.с.13), підписаним представниками сторін та скріпленим печатками сторін.

          В свою чергу, відповідач за умовами п.5.2. договору оренди зобов’язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату, суму вартості комунальних послуг та інші платежі в порядку і терміни, зазначені у цьому договорі.

          Відповідно до п.3.1. договору оренди орендна плата є платежем у грошовій формі, який вносить орендар орендодавцеві та до обласного бюджету на підставі рахунків незалежно від наслідків діяльності орендаря та сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акту приймання-передачі майна в оренду та акту приймання-передачі майна (повернення майна з оренди).

          Згідно із п.п. 3.3.-3.4. договору оренди з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №2 від 31.12.2010р. (копія –а.с.15), розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням Чернігівської обласної ради від 16 вересня 2006 року зі змінами та доповненнями від 10 липня 2007 року. Розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у додатку №1 до цієї додаткової угоди, що є невід’ємною її частиною і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) –2053,61грн. Розмір орендної плати за перший місяць оренди (січень 2011 року) визначається шляхом множення базового розміру орендної плати на індекси інфляції за грудень 2010 року та січень 2011 року. ПДВ розраховується і сплачується у розмірах та порядку згідно з чинним законодавством.

          В силу п.п.3.5., 3.6. договору оренди розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата нараховується починаючи з дати підписання акта приймання-передачі майна в оренду, а сплачується орендодавцеві –щомісячно, у 10-денний термін після офіційного повідомлення про індекс інфляції за минулий місяць, шляхом перерахування на поточні рахунки орендодавця та обласного бюджету. Перерахування розміру орендної плати здійснюється орендарем на підставі рахунку та акту наданих послуг, які щомісячно надаються орендодавцем. Орендар повинен підписати та повернути орендодавцеві акт наданих послуг не пізніше трьох днів з моменту його отримання від орендодавця.

          За змістом ч.2 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»методика розрахунку, пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем орендної плати для об’єктів, що перебувають у комунальній власності, визначаються органами місцевого самоврядування.

          Відповідно до п.14.3. Методики розрахунку та порядку використання  плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішення Чернігівської обласної ради від 18.09.2006р.,  у разі коли орендодавцем нерухомого майна виступає комунальне підприємство, 50% розміру орендної плати перераховується орендодавцю, а 50% - до обласного бюджету.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виготовлені рахунки:

-          №УА-0000073 від 31.01.2011р. на оплату орендної плати за січень 2011 року у розмірі 2508грн.89коп. (копія –а.с.22), із яких 1436грн.52коп. (з урахуванням ПВД) підлягали сплаті позивачу, а 1045грн.37коп. –підлягали сплаті до обласного бюджету;

-          №УА-0000198 від 28.02.2011р. на оплату орендної плати за лютий 2011 року у розмірі 2531грн.37коп., з яких 1476грн.69коп. (з урахуванням ПДВ) підлягали  сплаті позивачеві, а 1054грн.78коп. – до обласного бюджету.

Всього за січень та лютий 2011р. відповідач був зобов’язаний сплатити орендну плату  на загальну суму –5040грн.26коп.

         Суд звертає увагу, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують факт отримання вищезазначених рахунків відповідачем. Наявність на рахунках напису «ОСОБА_2 14.02.11г.  (14.03.11г.)»та підпису не може бути розцінено судом як доказ отримання рахунку уповноваженою особою саме відповідача, оскільки відсутні будь-які відомості щодо посади цієї особи, та те, що ця особа представляє відповідача.

          Крім того, позивачем надано відповідачу акти надання послуг №УА-0000073 від 31.01.2011р. (копія –а.с.23) та №УА-0000198 від 28.02.2011р. (копія – 25). При цьому суд приймає до уваги, що зазначені акти скріплені печаткою відповідача, на них міститься підпис особи, проте прізвище, ініціали та посада цієї особи  в акті не зазначено.

          Як встановлено судом вище, відповідач зобов’язався щомісячно сплачувати орендну плату, у 10-денний термін після офіційного повідомлення про індекс інфляції за минулий місяць, шляхом перерахування на поточні рахунки орендодавця та обласного бюджету.

          Враховуючи, що індекс інфляції за січень 2011 року був повідомлений в газеті «Урядовий кур’єр»№23 (4421) від 08.02.2011р., а за лютий 2011 року  - №43 (4441) від 10.03.2011р., суд приходить до висновку, що відповідач мав сплатити орендну плату за січень 2011 року до 18.02.2011р. включно, а за лютий 2011 року –до 21.03.2011р. включно, оскільки останній день строку (20.03.2011р.) припадає на вихідний день.

 При цьому,  приймаючи до уваги, що в договорі встановлений розмір орендної плати, порядок її корегування на індекс інфляції та конкретний строк сплати орендної плати, а також враховуючи відсутність в договорі обов’язку позивача виставляти відповідачу рахунків та наслідків невиконання такого обов’язку, суд приходить до висновку, що сплата орендної плати могла здійснюватись відповідачем у встановлені договором строки самостійно навіть за відсутності рахунку.

          Як вбачається із доказів, наявних в матеріалах справи, відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав, орендну плату за січень на лютий 2011р. у встановлені договором строки та порядку не сплатив. Таким чином, заборгованість становить: 2940грн.21коп. перед позивачем, та 2100грн.15коп. -  перед обласним бюджетом.

Відповідно до ст.18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”  внесення орендної плати своєчасно та в повному обсязі віднесено до основних обов’язків орендаря.  

Згідно із ст.19 вищеназваного Закону орендар зобов’язаний за користування об’єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань.

В силу ст.530  Цивільного кодексу України у випадку встановлення у зобов’язанні строку його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати орендної плати за січень-лютий 2011 року, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є правомірними. Разом з тим,  суд приймає до уваги, що фактично заборгованість по орендній платі в частині, яка підлягала сплаті орендодавцю, становить 2940грн.21коп. Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 2840грн.21коп., що є меншим ніж фактична сума боргу. Оскільки приписами Господарського процесуального кодексу України суду не надано повноважень самостійно, без відповідних клопотань сторін, виходити за межі позовних вимог, позивачем клопотання не заявлялися, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення боргу по орендній платі на користь позивача підлягає задоволенню саме в тій сумі, яка заявлена до стягнення –2840грн.21коп.

Так як згідно із п.4.2. Статуту позивач наділений повноваженнями на підставі укладених ним договорів оренди комунального майна заявляти претензії та подавати позови до господарського суду, предметом яких є стягнення в доход обласного бюджету належної бюджету частини орендної плати, вимога позивача про стягнення з відповідача на користь обласного бюджету 2100грн.15коп. боргу по орендній платі є також правомірною і підлягає задоволенню в повному обсязі.

            Відповідно до п.3.2. договору оренди з урахування змін, внесених додатковою угодою №2 від 31.12.2010р. (копія –а.с.15), до орендної плати не входить плата за комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, електрична та теплова енергія і т.п.), які орендар сплачує за окремими договорами з постачальниками таких послуг, вартість експлуатаційних витрат (прибирання міст загального користування, охорона, інше) та плата за землю.

Проте, оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження факту укладення договорів про надання комунальних послуг із постачальниками таких послуг, суд, виходячи із системного аналізу умов договору, при вирішенні питання щодо порядку сплати відповідачем комунальних платежів застосовує абз.2-4 п.3.2. договору оренди ( редакції додаткової угоди №2 від 31.12.2010р.), відповідно до яких якщо комунальні послуги сплачує орендодавець, то орендар компенсує йому здійснені витрати по сплаті рахунків за наданні комунальні послуги та вартість експлуатаційних витрат пропорційно орендованій площі. Орендар до 3 числа розрахункового періоду, який встановлюється з 22 числа попереднього місяця по 21 число наступного місяця включно, сплачує орендодавцеві 100% вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії, передбаченого на розрахунковий період, відповідно до виставленого орендодавцем рахунку. Орендар за 5 днів до початку розрахункового періоду, яким є календарний місяць сплачує орендодавцеві 50% вартості заявленого обсягу теплової енергії, передбаченого на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця відповідно до виставленого орендодавцем рахунку.   

Аналіз п.3.2. договору оренди в редакції додаткової угоди №2 від 31.12.2010р. свідчить, що в ньому сторонами передбачено лише  строки та порядок сплати відповідачем вартості електроенергії та теплової енергії. Строки та порядок відшкодування відповідачем  орендодавцю вартості інших комунальних і експлуатаційних витрат сторонами в договорі не передбачено.  

Таким чином,  згідно з умовами договору відповідач був зобов’язаний сплачувати  витрати за тепло-,електроенергію  на підставі пред’явлених йому позивачем рахунків. Порядок сплати відповідачем витрат за інші комунальні послуги, а також строки їх оплати  сторонами не узгоджений.

            Як вбачається з матеріалів справи позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури №СФ-0001129 від 31.01.2011р. на відшкодування витрат на комунальні послуги за січень 2011 року у розмірі 2864грн.22коп. (копія –а.с.26) та №СФ-0001238 від 28.02.2011р. на відшкодування витрат на комунальні послуги за лютий 2011 року у розмірі 1987грн.20коп. (копія –а.с.28), всього на суму –4043грн.38коп.

           Проте,  аналіз вказаних рахунків  свідчить, що  в них відсутні будь-які відомості, що дозволяють беззаперечно встановити факт вручення рахунків дійсно уповноваженому представнику   відповідача. Наявні на рахунках відмітки: «ОСОБА_2 14.02.11р. (підпис)»(на рахунку від 31.01.11р.) та  «Отримано. ОСОБА_2 14.03.11р. (підпис)»на рахунку від 28.02.11р.  не є належним  доказом факту отримання рахунків саме відповідачем.  

           Приймаючи до уваги, що обов’язок відповідача сплачувати за електро-, та теплоенергію пов’язується з обсягами споживання, які мають зазначатися позивачем у рахунках, а позивач не надав належних та допустимих доказів вручення відповідних рахунків відповідачу, тому суд приходить до висновку, що  позивач не довів факт виникнення у відповідача на момент звернення до суду з даним позовом обов’язку сплатити  вартість цих послуг.

           В силу ст.530 Цивільного кодексу України зобов’язання має бути виконано у встановлений строк. У разі якщо строк виконання обов’язку не встановлений, боржник повинен виконати такий обов’язок  у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

           Позивачем не надані суду докази пред’явлення відповідачу вимоги по відшкодуванню вартості комунальних послуг за січень-лютий 2011р.

           Отже, оскільки позивачем не доведено факт вручення відповідачу рахунків на оплату комунальних послуг, а  в актах надання послуг №ОУ-0000049 від 31.01.2011р. (копія –а.с.27) та №ОУ-0000145 від 28.02.2011р. (копія –а.с.29), в яких містяться суми відшкодування їх вартості, відсутні строки оплати послуг,  суд, приймаючи до уваги відсутність умови щодо строків оплати комунальних послуг і в договорі, приходить до висновку, що у відповідача не виник обов’язок  оплатити комунальні послуги за січень-лютий 2011р. А відтак, твердження позивача про наявність у відповідача заборгованості в сумі 4043грн.38коп. по витратах за комунальні послуги на момент звернення до суду з даним позовом не підтверджується матеріалами справи.

           За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення 4043грн.38коп. витрат за комунальні послуги є безпідставними, тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.3.7. договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.

При цьому, як вбачається із п.2.8. Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, що є додатком №2 до рішенням Чернігівської обласної ради від 18.09.2006р., із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Чернігівської обласної ради від 10.07.07р. пеня зараховується до обласного бюджету.

З урахуванням вказаної умови договору позивач просить стягнути з відповідача на користь обласного бюджету 107грн.96коп. пені за прострочення сплати орендної плати, нарахованої за період з 22.02.2011р. по 27.04.2011р.

Відповідно до положень ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Порушення боржником взятих на себе зобов’язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.

За змістом ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Аналіз розрахунку пені свідчить, що розрахунок відповідає фактичним обставинам справи та складений з врахуванням облікової ставки Національного банку України, яка діяла на дату нарахування пені.

Відповідно до п.4.2. Статуту позивач наділений повноваженнями на підставі укладених ним договорів оренди комунального майна заявляти претензії та подавати позови до господарського суду, предметом яких є стягнення в доход обласного бюджету пені за несвоєчасну сплату орендної плати,

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочки відповідачем сплати орендної плати, вимога позивача про стягнення з відповідача на користь обласного бюджету 107грн.96коп. пені за прострочення сплати орендної плати є правомірною і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Втрати від інфляції нараховані позивачем на суму боргу по орендній платі із застосуванням встановлених індексів інфляції за лютий-березень 2011 року і складає 54грн.52коп. інфляційних нарахувань на борг по орендній платі перед позивачем та 38грн.95коп. на борг по орендній платі перед обласним бюджетом.

          Враховуючи, що факт прострочення відповідачем сплати орендної плати підтверджується матеріалами справи, розрахунок інфляційних нарахувань здійснені позивачем з урахуванням фактичних обставин справи, а тому суд приходить до висновку, що вимога позивача є правомірною та підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача має бути стягнуто на користь позивача 54грн.52коп. інфляційних нарахувань, на користь обласного бюджету 38грн.95коп. інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги в частині стягнення 85грн.42коп. пені за прострочення сплати витрат  за комунальні послуги задоволенню не підлягають, оскільки, як встановлено судом вище, на момент звернення до суду з даним позовом, у відповідача  не виникло обов’язку оплатити витрати за комунальні послуги.  

            За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача з урахуванням порядку розподілу плати за оренду майна, що належить до комунальної власності,  та нарахованої пені, має бути стягнуто 2840грн.21коп. боргу по орендній платі, 54грн.52коп. інфляційних нарахувань; на користь обласного бюджету має бути стягнуто 2100грн.15коп. боргу по орендній платі, 107грн.96коп. пені за прострочення сплати орендної плати, 38грн.95коп. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.530, 549, 610, 611 Цивільного кодексу України,  ст.ст.22,49,64,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Імперія-Інвест», вул..Київська, 14-А, м.Чернігів (ідентифікаційний код 34018314, р/р 2600200015336 в ФВ АТ «УкрСиббанк»м.Чернігів, МФО 353649)  на користь Комунального підприємства «Діловий центр» Чернігівської обласної ради,  пр-кт Миру, 49а, м.Чернігів (ідентифікаційний код 33469496, п/р 260023040601 в ПАТ «Банк Богуслав», м.Київ,  МФО 380322)   2840грн.21коп. боргу, 54грн.52коп. інфляційних нарахувань, 56грн.57коп. державного мита та 130грн.90коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Імперія-Інвест», вул..Київська, 14-А, м.Чернігів (ідентифікаційний код 34018314, р/р 2600200015336 в ФВ АТ «УкрСиббанк»м.Чернігів, МФО 353649)  на користь обласного бюджету (одержувач: обласний бюджет, код одержувача –22824670, р/р 33216870700001 в УДК у Чернігівській області, МФО 853592, КБК 22080400) 2100грн.15коп. боргу, 107грн.96коп. пені, 38грн.95коп. інфляційних нарахувань.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В  решті позову відмовити.

         Суддя                                                                      Т.Г.Оленич

Повне рішення підписано 17 червня  2011 року.            

                      Суддя                                                                       Т.Г. Оленич