Справа №  2-а-760/11

ПОСТАНОВА

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

30 травня 2011 року

  Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Бусленко В.П.,   

при секретарі: Светові В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Свердловська Луганської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов,язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

  Позивач звернувся до суду з даним позовом, де в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що він, ОСОБА_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році 1 категорії, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України м. Свердловськ Луганської області, як інвалід 2 групи, отримує пенсію відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно частини 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 р. йому, як інваліду 2 групи по захворюванню, по якому встановлено причинний зв'язок із Чорнобильською катастрофою, призначена пенсія повинна бути не нижче 8 мінімальних пенсій за віком. Частиною 5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи» визначено, що порядок нарахування пенсії по інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із Чорнобильською катастрофою, визначається Кабінетом Міністрів України. 30 травня 1997 р. була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 523 «Про затвердження нового порядку нарахування пенсій по інвалідності, яка настала в результаті каліцтва або захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника в результаті Чорнобильської катастрофи» (далі Порядок). Пункт 4 цього Порядку дублює положення частини 4 ст. 54 Закону. Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 523 Міністерству соціального захисту населення було доручено привести розміри пенсій по інвалідності, що настала в результаті каліцтва або захворювання, відповідно до Порядку, починаючи з 01.02.1997 р. і забезпечити перерахунок цих пенсій протягом двох місяців від дня прийняття даної Постанови. При цьому обов'язок проведення перерахунку було покладено на органи пенсійного забезпечення, незалежно від наявності заяви пенсіонера про проведення такого перерахунку. Крім того, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.12.2005р. № 1293 передбачено збільшити розмір пенсії, призначеної відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»:

- у 3,5 разу - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей;

- у 2,5 разу - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987- 1990 роках, громадянам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, та пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей.

Збільшення розміру пенсії здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством.

Постановою Свердловського міського суду від 14.11.2007р. у справі № 2-а-152-2007р. про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування пенсійних виплат нижче рівня, передбаченого частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання провести перерахунок основної додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю було задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2008 р. в справі №22-а-688/08 за апеляційною скаргою відповідача постанова Свердловського міського суду від 14.11.2007р. у справі № 2-а-152-2007р. було залишено без змін.

Однак, відповідач, виконуючи зазначене судове рішення, перерахував позивачу державну пенсію без урахування вимог п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №1293 від 27.12.2005р. Відповідно до частини 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь - яким строком. Поверненню підлягають не тільки суми пенсії, які були призначені, але не виплачені, а й суми, які мали бути призначені пенсіонеру. Тому в липні 2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про порушення його прав, як інваліда ЧАЕС 2 групи, при нарахуванні йому державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком без урахування вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1293 збільшити державну пенсію у 2,5 рази. У задоволенні цих вимог листом Управління Пенсійного фонду України м. Свердловськ Луганської області за № 3691/К-14 від 27.10.2010 позивачу було відмовлено. Відмовляючи відповідач вважає, що вказаний в заяві розмір державної пенсії не відповідає вимогам чинного законодавства, так як положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» непередбачено збільшення пенсії призначеної відповідно до частини 4 ст. 54 цього Закону в 2,5 рази, а тому, для застосування Постанови Кабінету Міністрів України № 1293 немає підстав. Позивач не згоден з такою відмовою відповідача з наступних підстав: Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1293 збільшується в декілька разів пенсії, які вже призначені відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Це вказує на те, що цим пунктом Кабінет Міністрів України не встановив конкретних розмірів державної пенсії, а тільки збільшив вже призначену пенсію. Таким чином, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1293 не суперечить нормам Конституції України та вимогам спеціального Закону тому, що не звужує обсягу його прав. Крім того, відповідно пункту 3 Постанови, Кабінет Міністрів України зобов'язав Пенсійний Фонд України забезпечити проведення з дня набрання чинності цієї Постанови перерахунку пенсії за матеріалами пенсійної справи громадянам, що отримують пенсію відповідно до ст. 54 Закону, а також особам, яким раніше призначено пенсію згідно із зазначеною статтею Закону і які на даний час отримують пенсію відповідно до інших законів, що також не суперечить конституційним нормам та вимогам спеціального Закону, тому що не звужує обсягу прав, свобод та інтересів позивача. Таким чином, збільшення державної пенсії позивачу у 2,5 разі, як вважає позивач, повинно здійснюватись відповідно пенсії нарахованої згідно з ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням положень частини 3 ст.67 цього Закону, при цьому новий розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Відповідно до частини 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на остатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» № 966-ХІУ від 15.07.1999 р., відповідно до ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом. Частиною 3 ст. 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-ІУ від 25.03.2005 р., що діє з 31.03.2005 р.) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щорічно затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Пунктом 28 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р., що набрав чинності з 01.01.2008 р. внесено зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України. Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, з 22.05.2008 року діє редакція Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796 із змінами і доповненнями на 09.07.2007 року. З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що його права були порушені з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року. Таким чином, відповідач, починаючи з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року при нарахуванні та виплаті позивачу державної пенсії по інвалідності в менших розмірах чим встановлено частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вимог пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005р. № 1293 порушує норми чинного законодавства, а також, обмежу є право позивача на соціальний захист, встановлений ст. 46 Конституції України. Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що вказано в рішенні №8-рп/2005 від 11.10.2005 р. у справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, з неприпустимістю обмеження Конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція й Закони України виділяють певні категорії громадян України, які вимагають додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До цієї категорії, зокрема, відносяться громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України неодноразово вказувалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги й необхідного складового конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження втримування обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення зміни до чинних законів згідно ст. 22 Конституції України не допускається (рішення КС України від 06.07.1999 р. № 8-рп/99, від 20.03.2002 р. № 5-рп /2002. від 17.03.2004 р. № 7-рп/2004, від 01.12.2004 р. №20-рп/2004, від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, від 08.09.2009 р. .N5 19-рп/2009 справа № 1-27/2009). Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини й громадянина в Україні, що включають і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.ст. 1, 3, частиною 2 ст.6, ст. 8, частиною 2 ст. 19, ст.ст. 22, 23, частиною 1 ст. 24 Конституції України. Досягнуте в сфері пенсійного забезпечення не може бути скасовано, зменшено. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого у ст. 8 Конституції України. Згідно ст. 50 Конституції України кожний має право на безпечне для життя й здоров'я навколишнє середовище й на відшкодування заподіяного порушенням цього права шкоди. Згідно ст. 64 Конституції України конституційні права й свободи людини громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. На підставі викладеного позивач просить суд визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України м. Свердловськ Луганської області пов,язаних з не нарахуванням та виплатою державної пенсії йому ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році 1 категорії інваліду 2 групи згідно Постанови КМУ від 27.12.2005 року № 1293, з урахуванням положень ст..54 та частини 3 ст.67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи. Зобов'язати Управління Покійного фонду України м. Свердловськ Луганської області з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008р. донарахувати та виплатити йому, ОСОБА_1, державну пенсію по інвалідності 2 групи як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році 1 категорії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005р. № 1293, збільшивши її у 2,5 рази з урахуванням положень ст. 54 та частини 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи» а саме виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком збільшеної у 2,5 рази з подальшим перерахунком в зв,язку з підвищенням мінімальної пенсії за віком.

,

           Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з,явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги  підтримує у повному обсязі  

Представник відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області  у судовому засіданні позов не визнала та пояснила суду, що   згідно п. 1, п.2 Постанови КМУ «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1293 від 27.12.2005 року встановлений мінімальний розмір пенсії передбачений ч. 4 ст. 54  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не може бути нижчим для інвалідів з числа учасників  ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС   щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності  з ЧАЕС   1 група - 540грн., 2 група  -500 грн,  3 група - 467 грн.  Згідно п. 2 постанови КМУ«Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№1293 від 27.12.2005 року  розмір пенсії громадянам  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи  які подають заяву щодо призначення пенсії відповідно до ст.. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначається з урахування цієї постанови.

Суд вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи  вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

У судовому засіданні встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та з 06.02.2001 року йому встановлена 2 група інвалідності  у наслідок ліквідації аварії на ЧАЕС у 1987 році, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Свердловським УПСЗН 26.01.1993 року /а.с.5/, довідками МСЕК /а.с.7/.

         Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».   

Статтею 49 розділу VIII вказаного Закону встановлено пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.   

Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.   

Підпунктом 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VІ, було змінено положення статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у  1987 - 1990 роках : по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 28 розділу  ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VІ. Згідно п.5 вказаного рішення положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 6 наведеного Рішення визначено про те, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний  бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Вказані обставини викладені у постанові Свердловського міського суду Луганської області від 26.03.2010 року №2-а-937-2010 р. /а.с.11-13/, згідно якої  УПФУ в м. Свердловську  зобов’язано зробити перерахунок та виплату пенсії  ОСОБА_1 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Згідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року №1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшено розмір пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-12, у 2,5 рази – пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках. Також пунктом 2, вказаної Постанови встановлено грошовий еквівалент мінімального розміру пенсії, призначеної відповідно до ч.4 ст.54 Закону України №796-12.

Із військового  квітка на ім,я ОСОБА_1 ( а.с.6) убачається , що він з 18.08.1987 року по 13.10.1987 року виконував роботи  по ліквідації аварії  на ЧАЕС.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.   

Відповідно до Преамбули Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-4, цей Закон визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, і зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.   

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, а частиною 2 статті 5 даного Закону  передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком визнається виключно цим Законом.   

Згідно ч.1 ст.28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України “Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Частиною ч.5 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що п орядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Терміни «визначення порядку» та «встановлення розміру» не є тотожними, і,  аналізуючи вказані норми Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та статтю 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає, що виключно законами України встановлюється розмір пенсій.   

Виходячи з принципу верховенства закону, яким є Конституція України,  Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  над підзаконним актом, яким є Постанова КМУ №1293 від 27.12.2005р., суд вважає, що при нарахуванні пенсії позивачу слід застосовувати положення ч.4 ст.54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, і саме так відповідач УПФУ в  м. Свердловську Луганської області нараховує пенсію позивачу відповідно до постанови Свердловського міського суду Луганської області від 23.03.2010 року №2-а-937-2010 р. і у даному судовому рішенні не вказано про застосування при нарахуванні пенсії  ОСОБА_1 положень п.1 Постанови КМУ від 27 грудня 2005 року №1293, а згідно ч.5 ст.124 Конституції України судове рішення є обов’язковим для виконання на всій території України, а тому посилання позивача на те, що при нарахуванні пенсії відповідно до вказаного судового  рішення мало застосуватися саме підвищення, передбачене п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року №1293, суд вважає необґрунтованим.   

Судові витрати відповідно до ч.5 ст.94 КАС України  віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.6-18,86,87, 122,158-163, 186, 254-255 КАС України,  на підставі ст.19, 46 ,92 Конституції України,  ст.ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст..49,54  Закону України» Про пенсійне забезпечення  осіб , звільнених з військової служби , та деяких інших осіб « ,  п.1. ,п.2 Постанови КМУ «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№1293 від 27.12.2005 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ

У позові ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов,язання вчинити певні дії - відмовити за необґрунтованістю.

На постанова суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного адміністративного суду через Свердловський міський суд Луганської області, а в разі застосування судом  ч. 3 статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя :