Справа №: 2-190/11

РІШЕННЯ

Іменем    України

"31" травня 2011 р.    Олександрійський міськрайонний  суд

                                                                    Кіровоградської області

в складі: головуючого – судді Петрової О.Ф.

               при секретарі Сніжко І.М.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення  з квартири без надання іншого житлового приміщення,-  

                                                   В С Т А Н О В И В :

          Позивач ОСОБА_1 звернулася до Олександрійського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення останнього із квартири за неможливістю сумісного проживання, мотивуючи свої вимоги тим, що вони перебували у шлюбі, який розірвано, але продовжують проживати разом в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1, яка відноситься до комунальної власності.

Наймачем квартири є вона, ОСОБА_1, а відповідач – колишнім членом сімї. Спільне проживання виявилося нестерпним, оскільки відповідач зловживає алкогольними напоями і на цьому ґрунті систематично влаштовує скандали, бійки, висловлює погрози розправою, виганяє її з квартири. В зв’язку з цим він неодноразово протягом 2010-2011 років притягувався до адміністративної відповідальності за насильство в сімї. Зокрема, такі дії мали місце 3 березня 2010 р., 5 березня 2010 р., 20 травня 2010 р., 25 червня 2010 р.  Застосовані до відповідача заходи у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності не дали позитивного результату.

В судовому засіданні позивач позов уточнив вимоги та збільшив їх обсяг, зазначивши, що факти насильства в сімї мали місце 2 березня 2010 р., 3 березня 2010 р., 25 травня 2010 р., 1 червня 2010 р., 26 червня 2010 р., 14 листопада 2010 р., 15 листопада 2010 р., 16 листопада 2010 р., 17 листопада 2010 р., з                27 по 30 січня  2011 р.

Відповідач викладені позивачем факти визнав частково, вважаючи, що позивач дещо перебільшує. Він заявив, що залишив би помешкання, але іншого житла у нього немає. При цьому пояснив, що вживає алкогольні напої, бо хворіє, і це йому допомагає. Дійсно, він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за насильство в сімї і жодного разу не оскаржував постанови суду про застосування щодо нього адміністративних стягнень, вважаючи їх справедливими, однак він проживає у своїй квартирі і має право робити в ній все, що заманеться.

З огляду на викладена відповідач позов не визнав.

Вислухавши пояснення сторін, їх доводи та доводи представника позивача, показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що  позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 116 ЖК України, якщо наймач, члени його сімї або інші члени сімї, які проживають разом з ним, систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу  виявилися безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

          Суд встановив, що сторони проживають в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1, яка перебуває в комунальній власності, відповідно до договору найму жилого приміщення: позивач – на правах наймача, а відповідач – колишнього члена сімї наймача. Відповідач систематично порушує правила співжиття, роблячи неможливим для позивача проживання з ним в одній квартирі, а заходи запобігання виявилися неможливими.

Факти насильства в сімї мали місце 2 березня 2010 р., 3 березня 2010 р., 25 травня 2010 р., 1 червня 2010 р., 26 червня 2010 р., 14 листопада 2010 р.,              16 листопада 2010 р., 17 листопада 2010 р., з 27 по 30 січня 2011р.

Не дивлячись на застосування до відповідача адміністративних стягнень за насильство в сімї, він вперто продовжував порушувати правила співжиття.

          Встановлені обставини підтверджуються  дослідженими доказами :

Так, згідно постанови Олександрійського міськрайонного суду від                 3 березня 2010 р. ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу за насильство в сімї – безпричинну сварку та  образи колишньої дружини ОСОБА_1, що мали місце 2 березня 2010 р.

          Постанова Олександрійського міськрайонного суду від 5 березня 2010 р. свідчить про те, що 3 березня 2010 р. близько 16 год., ОСОБА_2, перебуваючи вдома в стані алкогольного сп’яніння, вчинив сварку з ОСОБА_1, під час якої  висловлювався на її адресу нецензурними словами, намагався вчинити бійку, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності у виді арешту на строк 10 діб.

Подібні дії психологічного характеру він вчиняв 25 травня 2010 р. о 20год. 30 хв., 1 червня 2010 р. о 18 год., 20 червня 2010 р. о 22 год., 26 червня 2010 р. о 22 год., що підтверджується постановою Олександрійського міськрайонного суду від 12 липня 2010 р.

Постанова Олександрійського міськрайонного суду від 19 листопада  2010 р. свідчить про те, що 14 листопада 2010 р., 15 листопада 2010 р.,                  16 листопада 2010 р. та 17 листопада 2010 р. відповідач, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вчинив сварку з колишньою дружиною ОСОБА_1, ображав її, погрожував розправою та виганяв з квартири і, як наслідок, був підданий адміністративному арешту.

Коли справа вже знаходилася в провадженні суду, відповідач в період з 27 січня по 30 січня 2011 р. вчиняв насильницькі дії психологічного характеру по відношенню до ОСОБА_1, що підтверджується постановою Олександрійського міськрайонного суду від 8 лютого 2011 р.

За усіма випадками протиправної поведінки він визнавав себе винним і жодної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржив.

Свідок ОСОБА_3 показав, що він працює дільничним інспектором міліції і за час його роботи ОСОБА_1 декілька разів зверталася до нього з заявами про застосування до ОСОБА_2 заходів в зв’язку з неправомірною поведінкою, викликаною вживанням алкогольних напоїв, а саме влітку 2010 р.  та в листопаді 2010 р. ОСОБА_1 скаржилася на те, що ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями, ображає та виганяє її з квартири. Відносно нього було складено близько 3-4 протоколів про адміністративне правопорушення, винність в яких останній не заперечував. Він пропонував ОСОБА_2 відшукати житло. Той обіцяв, але далі обіцянок справа не зрушилася.

Свідок ОСОБА_4 показав , що він як дільничний інспектор, з травня 2007 р. обслуговував центр міста, де знаходиться квартира сторін у справі. З останніми він познайомився в перші ж дні своєї роботи, оскільки отримував заяви від позивача про неправомірну поведінку відповідача, останній раз – в жовтні-листопаді 2010 р. Йому запам’ятався випадок, коли перед святом                  8 Березня у 2010 р. ОСОБА_2 в нетверезому вигляді влаштував дебош, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності у виді адміністративного арешту.

Свідок ОСОБА_5 показала, що ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями і в такому стані він перебуває в переважному числі випадків. Він вимагає від її сестри ОСОБА_1 купувати йому горілку, а коли та відмовляється, ображає її та виганяє з квартири. Сестра здебільшого ночує у неї та у сусідки. Їй приходилося його стидити за таку поведінку, але           ОСОБА_2 вважає це вигадкою колишньої дружини.

Свідок ОСОБА_6 показала, що знає сторін у справі багато років і  чула , як між ними відбувалися скандали, бо її подруга ОСОБА_8, яку вона час від часу відвідує, проживає в квартирі поверхом нижче, саме під квартирою ОСОБА_1. Вкінці січня 2011 р. вона, свідок, чула крик в їх квартирі та нецензурну лайку. ОСОБА_2 говорив, що піде вона, тобто ОСОБА_1, а він залишиться тут. Вона ще говорила подрузі, що можливо треба втрутитися, але та відповіла, що вони самі розберуться.

Свідок ОСОБА_7 показала, що вона є сусідкою ОСОБА_1.  Спальня її квартири межує з їх квартирою і вона часто просипається вночі від галасу: це ОСОБА_2 вимагає від ОСОБА_1 гроші на алкогольні напої або ж змушує її йти до магазину за пляшкою. При цьому ображає нецензурними словами. Вона гіпертонік і це негативно впливає на стан її здоров’я. Вона  співчуває ОСОБА_1 і неодноразово запитувала її, як вона може терпіти таку поведінку, а також неодноразово пропонувала ОСОБА_1 переночувати у неї вдома. Так, навесні - початку літа 2010 р. сусіди змушені були півгодини стукати у двері квартири ОСОБА_1, з якої надходив дим. Коли сусіди вибили двері, то помітили, що на плиті горіла каструля, а ОСОБА_2 був у стані тяжкого сп’яніння. Протиправна поведінка з боку ОСОБА_2 спостерігалася 17 листопада 2010 р., 2, 8, 5 лютого 2011 р. Тоді лунали погрози відносно користування квартирою.

Вказані докази свідчать про наявність правових підстав, передбачених ч.1 ст. 116 ЖК України, для виселення відповідача з квартири без надання іншого жилого приміщення.

В зв’язку з повним задоволенням позовних вимог судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь з відповідача на суму 45 грн. 50 коп.

          На підставі ч.1ст. 116 ЖК України, керуючись ст.ст.10,11,60, ч.1 ст. 88, ст.ст.214-215 ЦПК України, суд -

                                                  В И Р І Ш И В :

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого жилого приміщення задовольнити повністю.

ОСОБА_2 виселити з квартири АДРЕСА_1 без надання  іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на суму 45 грн. 50 коп.

          Апеляційну скаргу на рішення суду може бути  подано до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний протягом 10 днів з дня його проголошення.

          Суддя