Справа №  2-1655/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 червня 2011 року

  Свердловський міський суд Луганської області в складі

головуючого - судді Бусленко В.П.,

секретаря- Свєтова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Свердловська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно,                             

ВСТАНОВИВ

 В обґрунтуванні своїх вимог позивач вказує, що між ним та ОСОБА_2 07.03.2011 року було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі – договір), за умовами якого у власність ОСОБА_1 переходить нерухоме майно-житловий будинок за планом літ.А-загальною площею 67,4 кв.м., житловою площею 49,3 кв.м., та  належні до нього господарські та побутові будівлі та споруди: літня кухня за планом літ. Д, вбиральня за планом літ. В, сарай за планом літ. Г, гараж за планом літ. Б, сарай за планом літ. Є, сарай за планом літ. К, сарай за планом літ. Л, огорожа за №1, водопровід за № 2, замощення за № І, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які належать продавцеві згідно договору купівлі-продажу від 07.02.1974 року, посвідченого ОСОБА_3 приватним нотаріусом Свердловської міської нотаріальної контори , зареєстрованого У Свердловському МБТІ  03.10.1978 р. за реєстровим № 2295 у книзі № 14 та згідно ст.ст.529,549,552 Цивільного кодексу 1963 року, який був чинним на момент смерті спадкодавця, як спадщина прийнята ОСОБА_2 після смерті його дружини ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

          З березня 2011 року позивач фактично вступив до управління вищезазначеним нерухомим майном, відкрито ним володіє, щоденно використовуючи його та мешкаючи у там, несе комунальні затрати на утримання житлового будинку, що може підтвердити квитанціями про сплату за комунальні послуги.

          За змістом п.п.3.3 укладеного сторонами Договору він, як продавець, прийняв на себе обов'язок в день  підписання договору здійснити за свій рахунок дії щодо нотаріального його посвідчення, але до цього часу договір купівлі-продажу не посвідчений нотаріально, на що відповідач ОСОБА_2, пояснює браком часу та відсутністю грошей на оплату послуг нотаріуса.

          Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України в редакції 2003 року право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором, або законом.

          Згідно ч.3 ст. 334 ЦК України в редакції 2003 року право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення, або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

          Згідно ч.2 ст. 220 ЦК України в редакції 2003 року, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому  разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

          У даному випадку позивач та відповідач дійшли згоди з усіх істотних умов Договору від 07.03.2011 року та фактично виконали їх, що підтверджується підписанням Договору, узгодженням усіх істотних умов правочину, проведенням розрахунків ( підтверджується п. 2.1 договору від 07.03.2011 року) та дій щодо передачі майна ( підтверджується актом приймання-передачі майна від 07.03.2011 року). Проте відповідач ухилився від нотаріального посвідчення Договору від 07.03.2011 року. Таким чином угоду із відповідачем, як вважає позивач, слід визнати дійсною та визнати за ним право власності на спірне майно.

          Позивач до суду не з'явився, але подав до суду заяву, у якій просить розглянути справу в його відсутності, в якій вказав, що, позовні заяви підтримує у повному обсязі та наполягає на їх  задоволенні..

          Відповідач ОСОБА_2.в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, у якій просить розглянути справу без його участі,, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення .

          Третя особа, яка не заявляє майнових вимог до предмету спору, в судове засідання не з'явилась, але подала в суд заяву, у якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення..

          Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

          Вказані правовідносини регулюються ч.2.ст220 ЦК України, згідно якої, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

          Відповідно ч.3 ст. 334 ЦК України в редакції 2003 року право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення, або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

           Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає, або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає , або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія, особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Згідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не  встановленозаконом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків

          Відповідно до ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність у разі недодержання вимог щодо письмової форми укладени усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору уможе бути визнаний судом дійсним .

          Ст. 49 Закону України "Про власність" встановлено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

          В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений  договір купівлі-продажу від 07.03.2011 року. Відповідно до умов Договору за актом приймання-передачі майна від 07.03.2011року позивач отримав від відповідача нерухоме майно, яке складається із житлового будинку за планом літ.А загальною площею 67,4 кв.м., житловою площею 49,3 кв.м., та  належні до нього господарські та побутові будівлі та споруди: літня кухня  за планом літ. Д, вбиральня за планом літ. В, сарай за планом літ. Г, гараж за планом літ. Б, сарай за планом  літ. Є, сарай за планом літ. К, сарай за планом літ. Л, огорожа за планом №1, водопровід за планом № 2, замощення за планом № І, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. .

        Позивач фактично вступив до управління вищезазначеним нерухомим майном, відкрито ним володіє, щоденно використовуючи його та мешкаючи у там.

          Письмові матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач дійшли  згоди з усіх істотних умов Договору від 10.03.2011 року та фактично виконали їх, що підтверджується підписанням Договору, узгодженням усіх істотних умов правочину, проведенням розрахунків (підтверджується п.2.1 договору від 07.03.2011 року) та дій щодо передачі майна (підтверджується актом приймання-передачі майна від 07.03.2011 року). Проте суд встановив, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення Договору від 07.03.2011 року, про що, зокрема свідчить факт невиконання ним з 07.03.2011 року по день розгляду цієї справи п.3.3 Договору від 07.03.2011 року.

          Записи у будинковій книзі свідчать про те, що позивач  проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_4, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 року на момент її смерті за адресою: АДРЕСА_1. та згідно ст.ст.529,549,552 Цивільного кодексу 1963 року, який був чинним на момент смерті спадкодавця, вважається таким,що прийняв спадщину.

          Факт перебування у шлюбі ОСОБА_2 з ОСОБА_4 підтверджують свідоцтво про одруження від 26.01.1968 року серії НОМЕР_1,видане Сунженським райбюро РАЦС станції Орджонікідзевська.

          Згідно витягу зі спадкового реєстру, наданого Третьою Свердловською державною нотаріальною конторою від 03.06.2011 року за № 611 заповітів, посвідчених ОСОБА_4 не значиться, спадкові справи після її смерті не заводилися.

          Враховуючи викладене, а також факт визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі суд вважає задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та визнати дійсним договір купівлі - продажу від 07.03.2011 року, який укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно нерухомого майна, яке складається із житлового будинку за планом літ.А; загальною площею 67,4 кв.м., житловою площею 49,3 кв.м., та належні до нього господарські та побутові будівлі та споруди: літня кухня за планом літ. Д, вбиральня за планом літ. В, сарай за планом літ. Г, гараж за планом літ. Б, сарай за планом літ. Є, сарай за планом літ. К, сарай за планом літ. Л, огорожа за №1, водопровід за № 2, замощення за № І, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно: житловий будинок за планом літ.А  загальною площею 67,4 кв.м., житловою площею 49,3 кв.м., та належні до нього господарські та побутові будівлі та споруди: літня кухня за планом літ. Д, вбиральня за планом літ. В, сарай за планом літ. Г, гараж за планом літ. Б, сарай за планом  літ. Є, сарай за планом літ. К, сарай за планом літ. Л, огорожа за №1, водопровід за № 2, замощення за № І, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

          На підставі ст.ст.49,202,205,218,220,334,392,655 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,15,60,212-215,224-232 ЦПК України, суд-

ВИРИШИВ

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

          Визнати дійсним договір купівлі-продажу  від 07.03.2011 року, який укладено між ним,  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно нерухомого майна: житлового будинку за планом літ.А загальною площею 67,4 кв.м., житловою площею 49,3 кв.м., та належних до нього господарських та побутових будівель та споруд: літня кухня - літ. Д, вбиральня - літ. В, сарай - літ. Г, гараж - літ. Б, сарай - літ. Є, сарай - літ. К, сарай - літ. Л, огорожа за №1, водопровід за № 2, замощення - № І, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

          Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок за планом літ.А загальною площею 67,4 кв.м., житловою площею 49,3 кв.м., та  належні до нього господарські та побутові будівлі та споруди: літня кухня за планом літ. Д,, вбиральня за планом літ. В, сарай за планом літ. Г, гараж за планом літ. Б, сарай за планом  літ. Є, сарай за планом літ. К, сарай за планом літ. Л, огорожа - №1, водопровід - № 2, замощення - № І, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: