Справа №  2-1429/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 червня 2011 року

   Свердловський міський суд Луганської області в складі:

головуючого – суді Буслеко В.П.,

секретаря – Свєтова В.В.,

рохглянувши у відиктому судовому засідані в залі суду міста Свердловска справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно і за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ

В обгрунтування своїх позовних вимог позивачка ОСОБА_2 в позовній заяві вказує, що нежитлова будівля загальною площею 51,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на земельній ділянці, наданій Приватному підприємству "Аркадія" згідно договору на право тимчасового користування землею, укладеного 25.03.1998 року із Свердловською міською Радою згідно рішення №149 від 17.03.1998 року, зареєстрованого в книзі договорів на право тимчасового користування землею 27.03.1998 за №519 з додатковими угодами від 30.04.2003, під 30.01.2008, від 04.07.2008 від 15.01.2010 року.

Згідно ч.З ст.128 Господарського кодексу України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

Згідно ч.4 ст.128 Господарського кодексу України громадянин здійснює управління заснованим ним приватним підприємством безпосередньо або через керівника, який наймається за контрактом.

Згідно статуту Приватного підприємства "Аркадія", зареєстрованого у новій редакції 15.11.2010 року державним реєстратором Білокуровою В.А. за № 13911050011000773, засновником та власником Приватного підприємства "Аркадія" є ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно довідки АБ №072430 з єдиного держаного реєстру підприємств та організацій керівникам Приватного підприємства "Аркадія" є ОСОБА_3.

Згідно договору оренди від 25.02.2010 року, акту приймання - передавання від 25.02.2010 року нежитлова будівля загальною площею 51,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 була передана позивачці, ОСОБА_2 у тимчасове платне користування строком до 31.12.2012 року.

За умовами укладеного договору оренди, як орендарю надавалося право обладнати та оформити об'єкт на власний розсуд.

Таким чином усі роботи з реконструкції та переоснащення нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проводилися під час перебування спірного майна у її користуванні за укладеним договором оренди за рахунок її коштів, її власним силами.

Здійснена реконструкція та переоснащення об'єкту оренди здійснювалися за згодою орендодавця, що було визначено змістом укладеного між ними договору оренди.

Згідно дозволу №0009 від 03.02.2011 року сектору з питань наглядово - профілактичної діяльності Свердловського міського відділу ГУ МНС України в Луганській області їй було погоджено експлуатацію орендного приміщення під офіс.

Згідно технічного паспорту, розробленому КП СМБТІ 12.12.2010 року загальна площа нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, становить 51,3 кв.м.

Згідно ст.778 Цивільного кодексу України якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю; якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником; частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом; особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

На даний час між позивачкою, та ОСОБА_3 є непорозуміння щодо визнання права на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ст.ст.8, 124 Конституції України, ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст.ст.386, 392 Цивільного кодексу України в редакції 2003 року визнання права власності є формою захисту прав власника на відповідне майно.

Частиною 4 статті 55 Конституції України проголошено право на будь - які не заборонені законом засоби захисту прав і свобод від порушень і протиправних посягань, ст.ст.15, 16 Цивільного Кодексу України закріплено право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а також на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі вище викладеного, позивачка просить суд визнати за нею, ОСОБА_2, право приватної власності на нежитлову будівлю площею 51,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У  зустрічному позові ОСОБА_3 вказує, що згідно статуту Приватного підприємства "Аркадія", зареєстрованого у нові редакції 15.11.2010 державним реєстратором Білокуровою В.А. за № 13911050011000773, засновником та власником Приватного підприємства "Аркадія" є позивач - ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно ч.З ст.128 Господарського кодексу України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

Згідно ч.4 ст.128 Господарського кодексу України громадянин здійснює управління заснованим ним приватним підприємством безпосередньо або через керівника, який наймається за контрактом.

Торговельний павільйон, яким було до здійснення реконструкції спірне нерухоме майно, було придбано ним на ім'я створеного приватного підприємства "Аркадія" на підставі договору купівлі-продажу від 12.01.2010 №83. Нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, наданій Приватному підприємству "Аркадія" згідно договору направо тимчасового користування землею, укладеного 25.03.1998 року із Свердловською міською Радою згідно рішення №149 від 17.03.1998 року, зареєстрованого в книзі договорів на право тимчасового користування землею 27.03.1998 року за №519 з додатковими угодами від 30.04.2003 року, від 30.01.2008 року, від 04.07.2008 року, від 15.01.2010 року.

Згідно рішення виконавчого комітету Свердловської міської ради від 14.04.2010 року № 114 на підставі особистого звернення позивача було дозволено здійснення реконструкції торговельного павільйону під магазин.

Роботи з реконструкції та переоснащення нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, дійсно проводилися під час дії договору оренди від 25.02.2010 року, укладеного між ПП "Аркадія" та приватним нотаріусом ОСОБА_2, але згідно додаткової угоди №1 до зазначеного вище договору оренди у зв'язку із тимчасовим невикористанням об'єкту було зупинено нарахування орендної плати; згідно додаткової угоди №2 від 01.02.2011 року до зазначеного вище договору оренди нарахування орендної плати було поновлено.

Згідно рішення виконавчого комітету Свердловської міської ради №360 від 26.10.2010 року належному йому, а саме ОСОБА_3 на праві особистої власності торговому павільйону було присвоєно адресу: АДРЕСА_1.

Договір оренди від 25.02.2010 року не містить умов щодо набуття орендарем права власності на реконструйований об'єкт повністю або в частині. Відповідно до частини 1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Статтею 317 Цивільного кодексу України деталізовано конституційний принцип, встановлений ст. 41 Конституції України, згідно якого права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належать власникові. Право власності є абсолютним, необмеженим та гарантованим державою і вчинення будь  - яких перешкод власнику у володінні, користуванні та розпорядженні належним йому майном як з боку органів держави, так і з боку третіх осіб є незаконним. Отже, позивач як титульний власник спірного майна має всі повноваження щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном і вчинення будь - яких перешкод у здійсненні прав з боку третіх осіб або державних органів є незаконним, оскільки держава гарантує захист права власності.

Згідно ст.778 Цивільного кодексу України якщо поліпшення, здійснені наймачем (орендарем) майна можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення; якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником; частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна тривалість у три роки.

Згідно ст.786 Цивільного кодексу України встановлена позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму, зокрема: до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік: перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.

Згідно ст.332 Цивільного кодексу України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ; якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку. У цьому разі особа, яка здійснила переробку, зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу моральну шкоду.

З урахуванням викладеного вище, та того факту, що ОСОБА_2 пропущено строк позовної давності щодо відшкодування витрат на поліпшення (реконструкцію) спірного майна, а також не підтверджено, що вартість матеріалу, використаного у результаті реконструкції спірного майна істотно перевищує вартість створеної нової речі, а також з урахуванням того факту, що згідно вимог ст.332 ЦК України між ним та ОСОБА_2 не вирішувалося питання про відшкодування нею йому, як власнику реконструйованого майна, моральної шкоди, позивач просить суд до вимог ОСОБА_2 застосувати позову давність. Визнати за ним, ОСОБА_3, право приватної власності на нежитлову будівлю площею 51,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

         Позивачка в судововому засіданні пілтвердила все, що вказано в позовній заяві, наполягала на його задоволенні, дала суду поясненя, які вказані в позовній заяві. Зустрічний позов не визнала зовсім, пояснень жодних не дала.

        Відповідач ОСОБА_3 не визнав, на своєму позові наполягав і пояснив суду, що позов ОСОБА_2 необгрунтований і просив суд в її позові відмовити за необгрунтованістю, а його позов задовольнити в повному обсязі.

             Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а вимоги ОСОБА_3, викладені у зустрічному позові, підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст.ст.8, 124 Конституції України, ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст.ст.386, 392 Цивільного кодексу України в редакції 2004 року визнання права власності є формою захисту прав власника на відповідне майно.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ст.317 ЦК України деталізовано конституційний принцип, встановлений ст.41 Конституції України, згідно якого права володіння, користування та розпорядження своїм майном належать власникові. Право власності є абсолютним, необмеженим та гарантованим державою і вчинення будь-яких перешкод власнику у володінні, користуванні та розпорядженні належним йому майном як з боку органів держави, так і з боку третіх осіб є незаконним.

Торговельний павільйон, яким було до здійснення реконструкції спірне нерухоме майно, було придбано ним на ім'я створеного ним приватного підприємства “Аркадія” на підставі договору купівлі-продажу від 12.01.2010 року №83. Нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, наданій Приватному підприємству “Аркадія” згідно договору направо тимчасового користування землею, укладеного 25.03.1998 року із Свердловською міською Радою згідно рішення №149 від 17.03.1998 року, зареєстрованого в книзі договорів на право тимчасового користування землею 27.03.1998 року за №519 з додатковими угодами від 30.04.2003 року, від 30.01.2008 року, від 04.07.2008 року, від 15.01.2010 року.

Згідно договору оренди від 25.02.2010 року, акту приймання-передавання від 25.02.2010 року нежитлова будівля загальною площею 51,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 була передана ОСОБА_2 у тимчасове платне користуванні строком до 31.12.2012 року. Роботи з реконструкції та переоснащення нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, дійсно проводилися під час дії договору оренди від 25.02.2010 року, укладеного між ПП “Аркадія” та приватним нотаріусом ОСОБА_2, але згідно додаткової угоди №1 до зазначеного вище договору оренди у зв'язку із тимчасовим невикористанням об'єкту було зупинено нарахування орендної плати; згідно додаткової угоди №2 від 01.02.2011 року до зазначеного вище договору оренди нарахування орендної плати було поновлено.

          ОСОБА_2, як орендарю, надавалося право здійснювати переобладнання та перепланування об'єкту оренди, здійснювати його капітальний ремонт з правом компенсації вартості ремонтних робіт. Усі роботи з реконструкції та переоснащення нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проводилися під час перебування спірного майна у ОСОБА_2 у користуванні за укладеним договором оренди за рахунок її коштів її власним силами. Здійснена реконструкція та переоснащення об'єкту оренди здійснювалися за згодою орендодавця, що було визначено змістом укладеного між нами договору оренди. Договір оренди не містить умов щодо набуття орендарем права власності на реконструйований об’єкт повністю або в частині.

          Згідно технічному паспорту, розробленому КП СМБТІ 12.12.2010 року загальна площа нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, становить 51,3 кв.м.

Згідно дозволу №0009 від 03.02.2011 року сектору з питань наглядово-профілактичної діяльності Свердловського міського відділу ГУ МНС України в Луганській області було погоджено експлуатацію орендного приміщення під офіс.

          Згідно рішення виконавчого комітету Свердловської міської ради №360 від 26.10.2010 року  належному ОСОБА_3 на праві особистої власності торговому павільйону було присвоєно адресу: АДРЕСА_1

          Згідно ст.778 ЦК України якщо поліпшення, здійснені наймачем (орендарем) майна можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення; якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником; частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст.257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Ст.786 ЦК України встановлена позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму, зокрема: до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік; перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.

Таким чином строк позовної давності відносно вимог ОСОБА_2 поліпшення (реконструкцію) спірного майна сплинув 25.02.2011 року.

Відповідно до ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, до вимог ОСОБА_2 сплинула позовна давність, а заявлені ОСОБА_3 зустрічні позовні вимоги обґрунтовані, засновані на нормі закону та підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст.8, 124 Конституції України, ст.ст.316,317, 386, 778, 786 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, суд

ВИРИШИВ

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відмовити за необгрунтованістю.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на нежитлове приміщення площею 51,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: