Справа № 2-822/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2011 р.  

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді  Яніва Н.  М.

при секретарі -           Сунак Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення,-

ВСТАНОВИВ:

      Позивачка звернулися до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 являється її чоловіком, шлюб з яким вона зареєструвала 24.10.2008р. На його пропозицію в 2004р. вона вселилась та проживає в його в квартирі АДРЕСА_1. Під час проживання в будинку вона добросовісно виконувала свої подружні обов»язки, доглядала відповідача, який є інвалідом –Чорнобильцем. Відносини між ними були нормальні, разом з відповідачем брали участь в утриманні будинку, спільно придбали мебель. В спірній квартирі вона з дозволу відповідача зареєстрована з 20.08.2009р..

    З початку 2010р. відповідач почав зловживати спиртними напоями і не реагував на її зауваження, почав проявляти до неї зневагу грубість. В кінці жовтня 2010р. відповідач вигнав її з квартири, виставив її речі та відібрав ключі від вхідних дверей квартири. Вона тимчасово проживає з дочкою ОСОБА_3. Вважає, що під впливом вживання спиртних напоїв відповідач попав під негативний вплив сторонньої особи, яка має на меті заволодіти квартирою.

       А тому просить зобов’язати відповідача ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні жилим приміщенням АДРЕСА_1 в м. Стрий  повернути їй ключі від цього приміщення та вселити її у цю квартиру.

      В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, пославшись на обставини викладенні в позовній заяві, та додатково пояснила, що разом з дочкою проживали по сусідству з ОСОБА_2, той часто заходив до них у гості, у них були дуже дружні відносини. З 2004р. перебуває з останнім у фактичних шлюбних відносинах та з цього часу перейшла проживати в його АДРЕСА_1. Шлюбні відносини не оформляли, оскільки відповідач перебував у зареєстрованому шлюбі, однак давно не проживав з дружиною. У вересні 2008р. ОСОБА_2 розірвав попередній шлюб і у жовтні 2010р. вони одружились, до даного часу перебувають у шлюбі, з серпня 2009р. на прохання відповідача вона зареєструвалась у його квартирі. Спочатку у них все було добре, вона виконувала свої подружні обов»язки прибирала, готувала їжу, доглядала відповідача, оскільки той являється особою похилого віку, інвалідом, хворіє. За спільні пенсії робили ремонт в квартирі, придбали мебель. З липня 2010р. відповідач почав зловживати алкогольними напоями, сусід ОСОБА_4, бунтував чоловіка, щоб вигнав її з квартири. З цього часу почались сварки скандали, вона неодноразово викликала працівників міліції щоб заспокоїти чоловіка, яким повідомляла, що він виганяє її з хати. Інколи під час скандалів вона тікала з квартири і могла закрити відповідача на декілька годин, щоб він заспокоївся. Одного дня осінню 2010р., вона зранку вийшла з квартири та пішла в магазин за продуктами, коли повернулась, то її речі були складені в сумки і стояли за дверима, постукавши в двері, відповідач відкрив і сказав щоб вона забиралась геть, взявши сумки вона пішла до дочки. Після того коли через декілька днів, вона повернулась і намагалась поговорити з чоловіком то побачила, що замок на вхідних дверях був замінений. Просить позов задоволити.    

    Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав пояснив, що познайомився з позивачкою в 2008р., оскільки жили по сусідству, часто заходили один до другого в гості. Побачив, що нібито нормальна жінка і вирішив зареєструвати шлюб, прописав її в квартирі, однак та жодної ночі там не ночувала. Всю пенсію віддавав позивачці, за яку та купляла продукти і придбали мебель в квартиру. Крім того повністю забезпечував доньку позивачки. Посилання останньої на те, що нібито вона сама платить за всі комунальні послуги, є неправдиві, так як він являючись інвалідом звільнений від сплати комунальних послуг, окрім плати за кабельне телебачення та за телефон. ОСОБА_1 часто забирала ключі та закривала його в квартирі, щоб ніби ніхто не зайшов і не обікрав, їсти варив собі сам, продукти позивачка передавала йому по шнурку на другий поверх через вікно. Потім він сам вибив серцевину і поміняв замок, але ключі від цього замка є в позивачки. Дружину ніколи не бив і не виганяв з квартири. Перешкод у користуванні квартирою позивачці не чинить. Не звертався до суду з заявами про виселення ОСОБА_1 з квартири. Не заперечує, що інколи вживав алкоголь і з цього приводу виникали скандали.

        Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 знає більше тридцяти років і наданий час проживає по сусідству з ним. ОСОБА_2 вселився в спірну квартиру в 2006р., оскільки до того там робився ремонт. В 2007р. ОСОБА_2 познайомився з ОСОБА_1, в них склались дружні стосунки, часто ходили одне до другого в гості і він був за них радий. Дійсно ОСОБА_1 купляла та приносила відповідачу продукти харчування, придбала мебель в квартиру, однак це все за кошти ОСОБА_2 в якого велика пенсія, так як він інвалід-Чорнобилець. З часом вони одружились та ОСОБА_2 прописав ОСОБА_1 до себе в квартиру, однак та там не проживала, а жила в доньки по сусідству. Не бачив, щоб остання щось робила по господарству відповідача. До їхнього одруження він бачився з ОСОБА_2 кожного дня, а опісля ОСОБА_1 забороняла йому приходити до ОСОБА_2, знає, що та закривала чоловіка в квартирі, щоб він нікуди не виходив і з ніким не зустрічався. Він не претендує на спірну квартиру оскільки має свою, а тільки хоче правди.     

        Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з таких міркувань.

        Встановлено, що з 20.08.2009р. позивачка прописана та проживає в АДРЕСА_1 і це її постійне місце проживання, що вбачається з довідки ОСББ «Галич» від 05.04.2011р за № 98, довідкою форми Ф-17 з по квартирної картки та даних про її прописку внесених в паспорті. Квартиронаймачем цієї квартири являється  ОСОБА_2 –чоловік ОСОБА_1, що вбачається з ксерокопії ордера № 25956 серія Г на право зайняття спірної квартири. Сторони по даній справі перебувають в зареєстрованому шлюбі, що стверджується ксерокопією свідоцтва про шлюб, який зареєстровано у відділі РАЦСу м. Стрия Стрийського МРУЮ 24.10.2008р., шлюб на даний час не розірвано.

        Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили, що сторони по справі протягом тривалого часу проживають у вказаній квартирі по вул. Зваричі 76 в м. Стрию. Вони були друзями сім»ї часто заходили до них у гості, було видно, що в тих все добре, в квартирі завжди прибрано, зварені свіжі страви. Часто бачили пару ОСОБА_9 та ОСОБА_1 в місті, як ті гуляли, разом купляли різні речі. На даний момент позивачка в квартирі не проживає, оскільки з її слів ОСОБА_2 її вигнав, однак що сталось їм невідомо.

        В кінці жовтня 2010р. відповідач виселив позивачку з вказаної квартири зібравши та виставивши її речі з квартири, та помінявши замок від вхідних дверей, а також перешкоджає їй у поверненні в цю квартиру.

         Згідно ч.3 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбаченого законом.

        Встановлено, що позивачка добровільно із вказаної квартири не виселялась, не встановлено наявності судового рішення яке б набрало законної сили про її виселення з неї, чи втрату нею права користування цим жилим приміщенням.    

        Крім того, по справі не доведено правомірності дій відповідача. А навпаки встановлено, що згідно постанови Стрийського міськрайонного суду  від 4.02.2011р., ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ч. 2 ст. 173-2 КпАП України (повторне протягом року насильство в сім»ї), в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав. І це підтверджує факт неправомірної поведінки відповідача відносно своєї дружини.  Також відповідно до листів Стрийського МВ ГУМВС у Л/о, як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1 було винесено офіційне застереження про недопустимість антигромадської поведінки.

   Та обставина, що право власності на квартиру не оформлено, не має значення по справі, оскільки виселення мало бути проведено з підстав і в порядку, передбаченому законом, чого не встановлено, а квартиронаймач ОСОБА_2 продовжує проживати у цій квартирі.

    Розглянувши справу в межах заявлених вимог та аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що оскільки позивачці створюються перешкоди в користуванні жилим приміщенням АДРЕСА_1 в м. Стрий, тому слід зобов’язати відповідача не чинити позивачці перешкод в користуванні цим жилим приміщенням, зобов’язати повернути ключі від вхідних дверей квартири та вселити її туди.  

  Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

         Позов задоволити.

     Зобов»язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні квартирою, що по АДРЕСА_1 в місті Стрий, Львівської області, а також зобов»язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей цього жилого приміщення та вселити її в цю квартиру.  

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається  протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:Н. М. Янів