Справа  № 2-а-2145/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

30 травня 2011 року о 17 год. 10хв. суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області Бевз О.Ю., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі про стягненняодноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007,2008, 2009,2010 роки,-

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до Управління праці та соціального захисту населення Бобринецької РДА та попросив визнати дії відповідача як суб’єкта владних повноважень незаконними та зобов’язати донарахувати та виплатити недораховану щорічну разову грошову допомогу на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за 2007, 2008, 2009, 2010 роки.

          Відповідач заперечення на позов подав у встановлений законом строк заперечення на позов.

          Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності із ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

          Ухвалою Бобринецького районного суду від 10.05.2011 року, позивачу поновлено строк звернення до адміністративного суду.

          Суд, розглянувши матеріали справи в письмовому провадженні та дослідивши їх, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

          Судом встановлено, та сторонами не оспорюється, що позивач є особою, що постраждала внаслідок ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильської АЕС, має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

Як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу застосування на 2007р. та 2008р. норм законодавства, які регулюють порядок та розміри виплат щорічної допомоги учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС  другої категорії у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. При цьому, ч.3 ст. 48 Закону встановлює, що розмір мінімальної зарплати визначається на момент її виплати.

Відповідно до п.30 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»дія ст. 48 вищевказаного Закону була зупинена.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 зупинення дії ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачене п.30 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнане неконституційним.

Відповідно до п.п.11 п.28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»була викладена в наступній редакції: «одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України»

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року  № 10-рп/2008  п.п. 11 п.28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»був визнаний неконституційним.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року,  та з 01 січня 2008 року по 21.05.2008 рік  до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими визначено що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою –ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 12.07.2005 року встановлено, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії складає 100 гривень.

Позивач отримав допомогу на оздоровлення за 2007 рік –25.01.2007 року, у розмірі 100 грн., за 2008 рік – 28.01.2008  року у розмірі 100 грн., тобто в період застосування до спірних правовідносин приписів Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»та Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», та Постанови  Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 12.07.2005 року.

          За таких обставин, суд приходить до висновку, що виплатити позивачу  ОСОБА_1 за 2007, 2008 роки, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії,  відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем правомірно було здійснено нарахування і виплату одноразової допомоги відповідно  до Постанови  Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 12.07.2005 року, так  з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»з внесенням змін до деяких законодавчих актів України», якими визначено що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

          За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги, що стосується 2007,2008 років задоволенню не підлягають.

          Що стосується позовних вимог за 2009, 2010 роки, то відповідач повинен був здійснити виплату даної допомоги, виходячи із приписів ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до порушення прав позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, та як позивач мав право на своєчасне нарахування та отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

          Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. При цьому, ч.3 ст. 48 Закону встановлює, що розмір мінімальної зарплати визначається на момент її виплати.

          Ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»та Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру  мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

          Оскільки Кабінетом Міністрів у 2009, 2010 роках на виконання ст. 71 цього Закону  рішення не приймались, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Щорічна допомога на оздоровлення виплачена позивачу за 2009 рік –21.01.2009 року в сумі 100 грн., та щорічна допомога на оздоровлення виплачена позивачу за 2010 рік – 15.10.10 року в сумі 100 грн. тобто у розмірі меншому, ніж визначено ст.48 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»..

          У зв’язку з чим, доводи відповідача в запереченнях щодо правомірності його дій стосовно нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі 100 грн., який визначений п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 12.07.2005 року є необґрунтованими, оскільки вказаний нормативний акт суперечить положенням ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка має пріоритет у застосуванні до врегулювання спірних правовідносин.

          Крім того, суд зобов’язує відповідача усунути порушення прав позивача шляхом здійснення нарахувань та виплатити ОСОБА_1 щорічної грошової допомогу на оздоровлення за 2009, 2010 роки відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру п*яти мінімальних заробітних плат на день виплати, та з урахуванням фактично отриманих сум за цей період.

Оскільки позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору, судові витрати віднести на підставі ст. 94 КАС України на рахунок Державного бюджету України.

          Керуючись ст.ст. 19, 113 Конституції України, ст.ст. 48, 60, 70 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 6, 9, 17, 18, 89, 159 –163, 185, 186  КАС України, суд, - -

П О С Т А Н О В И В:

          Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі про стягнення одноразової щорічної грошової допомогу на оздоровлення за 2007,2008, 2009, 2010 роки задовольнити частково.

          Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації відносно виплати та не донарахуванню ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009, 2010 роки.   

          Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу на оздоровлення за  2009, 2010 роки відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням фактично отриманих сум за цей період.   

          В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

          Постанова підлягає негайному виконанню Управлінням праці та соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації.

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя                                                                           (підпис)

          З оригіналом згідно:

          Суддя                                                                                О.Ю. Бевз