Справа №2-04/2008
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Р І Ш Е Н Н Я
30 січня 2008 року смт.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
судді Джерелейко О.Є.
при секретарі Палій Л.Г.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_4
відповідачів ОСОБА_2., ОСОБА_3
представника відповідачів ОСОБА_7.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3про стягнення матеріальної та моральної шкоди, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності,-
В С Т А Н О В И В:
В липні 2006 року позивач звернулася до Софіївського районного суду із позовною заявою до ОСОБА_2. про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Позивач неодноразово уточнювала та доповнювала позовні вимоги: 11.09.2006 року (а.с.61-63, том1), 18 квітня 2007 року (а.с178-179, том 1), 31 травня 2007 року (а.с.193-195, том 1), 02.07.2007 року (а.с.215-217, том 1).
18.06.2007 року за ухвалою суду залучено до участі по справі співвідповідача ОСОБА_3 та прийнято до розгляду в одному провадженні уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності (а.с.178-179, 205, том 1).
Відповідно до уточнених позовних вимог, які підтримала в судовому засіданні ОСОБА_1, від 18 квітня 2007 року (а.с178-179, том 1) та 02.07.2007 року (а.с.215-217, том 1), позивач зазначає, що 17 червня 2006 вона разом із своєю донькою знаходились на території її домоволодіння за адресою АДРЕСА_1. Близько 19-00 години забіг на територію домоволодіння бичок, що знаходився у спільній власності відповідачів ОСОБА_2. таОСОБА_3, та вдарив позивача, вона упала, відчувши різкий біль у правій руці та нозі. Поки увага бичка була чимось відвернута, позивач побігла до ОСОБА_2. сказати, щоб та забрала бичка. Але ОСОБА_2 почала обзивати нецензурною лайкою позивача та її дитину. Згідно висновку СМЕ позивачу було спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров"я. В результаті спричинення шкоди здоров"ю позивачем понесено матеріальні витрати: 200грн. - послуги приватного лікаря, 16грн.30коп.-медичні препарати, 130грн.50коп.-транспортні витрати, 22грн.12коп. - проведення СМЕ, 60грн.- юридичні послуги; а також заподіяно моральну шкоду, що полягає в наступному: позивач перенесла нервовий зрив, що спричинило тяжкі моральні страждання, у позивача виникла стійка безсонниця, погіршився загальний стан здоров"я, позивач не могла готувати їжу, доглядати за дитиною, була безпорадною. Тому позивач просить стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на її користь солідарно заподіяну їй матеріальну шкоду у сумі 428грн.92коп.; стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на її користь солідарно заподіяну їй моральну шкоду у сумі 1700 грн.00 коп.; стягнути з відповідачів на її користь солідарно оплату праці адвоката у сумі 1000грн.; стягнути з відповідачів солідарно на її користь судові витрати у сумі 67грн. (а.с.215-217, том 1).
В уточненій позовній заяві від 18 квітня 2007 року (а.с178-179, том 1) позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 обзивала її та її доньку нецензурною лайкою в присутності свідків, принижуючи гідність позивачки, чим заподіяно моральну шкоду позивачу. Моральні страждання позивача виражаються в тому, що їй соромно за те, що її образили, у позивача пригнічений настрій, вона роздратована. У зв"язку із зазначеним позивач просить зобов"язати ОСОБА_2 принести їй вибачення за нанесені образи, що принизили її честь та гідність, в присутності ОСОБА_4, ОСОБА_5., стягнути з ОСОБА_2. на користь позивача заподіяну моральну шкоду у розмірі 1700грн., та судові витрати в сумі 17грн. та 7грн.50коп (а.с178-179, том 1).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала доповнені позовні вимоги, викладені в уточненій позовній заяві від 18.04.2007 року про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди в сумі 1700 грн., та позовні вимоги, викладені в уточненій позовній заяві від 02.07.2007 року (а.с.215-217, том 1) про стягнення з відповідачів ОСОБА_2. та ОСОБА_3 солідарно матеріальної шкоди в сумі 428грн.92коп. та моральної шкоди в сумі 1700грн, а також судових витрат у сумі 67грн. та витрат на правову допомогу в сумі 1000грн., посилаючись на обставини, викладені в уточнених позовних заявах, та пояснила, що бичок вдарив її двічі: перший раз -коли вона відв"язувала бичка від дерева, так як той заплутався, а другий раз - у дворі за місцем її проживання, в результаті чого отримала травму руки.
Представник позивача ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги .
Відповідач ОСОБА_2 з позовними вимогами не згодна в повному обсязі. В судовому засіданні пояснила, що бичок перебував у власностіОСОБА_6., йому був 1 рік, вага 320кг, в жовтні 2006 року його здали та за виручені гроші купили дляОСОБА_6. газовий котел. Бичок не є її власністю та власністюОСОБА_3 Стосовно позовних вимог щодо захисту честі та гідності ОСОБА_2 пояснила, що ні позивача, ні її доньку нецензурними словами не обзивала. Якщо якісь слова говорила, то вони не стосувались позивача та її доньки. Коли посилалась на те, що бичок перебував у спільній власності її ,ОСОБА_3 таОСОБА_6., то не зовсім розуміла зміст цього виразу.
Співвідповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнає в повному обсязі, із заявленими вимогами не згоден. В судовому засіданні пояснив, що бичок перебував у власностіОСОБА_6., йому був 1 рік, вага 320кг, в жовтні 2006 року його здали та за виручені гроші купили дляОСОБА_6. газовий котел. Бичок не є його власністю та власністю ОСОБА_2.
Представник відповідачів ОСОБА_7. із заявленими вимогами не згоден, підтримав відповідачів.
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3про стягнення матеріальної та моральної шкоди слід відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності підлягають частковому задоволенню із таких підстав.
Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Судом встановлено, що у спільній власності ОСОБА_2.,ОСОБА_3,ОСОБА_6. перебував бичок, про що зазначено в ухвалі апеляційного суду (а.с.161-162, том 1). На час розгляду справи ОСОБА_6 помер. За мешканцями АДРЕСА_2, ОСОБА_6. та ОСОБА_2 корова та бичок не зареєстровані в агентстві по ідентифікації і реєстрації тварин, що підтверджує довідка (а.с.78, том 1). В ході розгляду справи ОСОБА_2 змінила свої пояснення і стала зазначати, що бичок був у власностіОСОБА_6., який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджує копія свідоцтва про смерть (а.с.185, том 1), у жовтні 2006 року бичка продали і за виручені гроші придбали газовий котел для будинкуОСОБА_6. Аналогічні пояснення дав і співвідповідач ОСОБА_3 Суд критично оцінює змінені показання відповідача ОСОБА_2. та показання співвідповідачаОСОБА_3, оскільки це є способом їх захисту від пред"явленого позову, відповідачі проживають разом як сім"я. Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_8, який як депутат Софіївської селищної ради видав довідку про те, що ОСОБА_6 мав у приватній власності одну корову та бичка (том 1, а.с. 227), тому що в судовому засіданні свідок не міг пояснити при яких обставинах видавалась довідка та хто її писав. Інших доказів про те, що бичок знаходився у власності ОСОБА_6. та про те, що він ним розпорядився на власний розсуд, відповідачами суду не надано.
17 червня 2006 року позивач ОСОБА_1 разом із своєю донькою знаходились на території її домоволодіння за адресою АДРЕСА_1. Позивач близько 19-00 години побачила, що бичок, який знаходився у спільній власності відповідачів ОСОБА_2. та ОСОБА_3, заплутався за деревину, підійшла до нього, щоб розплутати, бичок штовхнув позивача. Другий раз бичок вдарив її у дворі, від другого удару вона і отримала травму руки. Згідно акту судово-медичного дослідження № 1903 (том 1, а.с.14) позивачу було спричинено ушкодження у вигляді синця лівої гомілки та перелому п"ястної фаланги 5 пальця правої кисті; які виникли від дії тупих твердих предметів, або при ударі об такі предмети, що могло бути при обставинах, на які вказала потерпіла; по своєму характеру відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров"я і по часу виникнення можуть відповідати названому строку . Позивачем на підтвердження того, що нею понесено матеріальні витрати надано квитанції про сплату: 16грн.30коп.- за медичні препарати (том 1, а.с.27), 130грн.50коп.- витрати на бензин (том 1, а.с.24-26), 22грн.12коп. - проведення СМЕ (том 1, а.с.29), а всього 168,92грн. Підтвердження про оплату послуг приватного лікаря в сумі 200 грн. позивачем не надано. Витрати на правову допомогу входять до складу судових витрат згідно п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України, тому витрати в розмірі 60грн. за складання позовної заяви (том1, а.с.28) не можуть бути віднесені до складу матеріальних витрат. Надана позивачем квитанція про сплату 60грн. за складання позовної заяви (а.с.28, том 1) підтверджує оплату позивачем витрат на правову допомогу.
На підтвердження того, що позивачу спричинено моральну шкоду, ОСОБА_1 пояснила, що в неї виникла безсонниця, погіршився стан здоров"я, вона не могла готувати їжу, доглядати за дитиною, була безпорадною. Зі скаргами на погане самопочуття позивач зверталась до лікарні, що підтверджують записи в її амбулаторній карті за 19.06.2006 року (том 1, а.с.140).
Відповідно до положень ст.ст. 1166,1167 ЦК України 2003 року шкода, заподіяна особі, підлягає компенсації в повному обсязі іншою особою, яка її заподіяла, лише за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними та шкодою є безпосередній причинний зв"язок та є вина зазначеної особи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо ОСОБА_1 ніяких неправомірних дій щодо завдання матеріальної та моральної шкоди через спричинення їй тілесних ушкоджень бичком не вчиняли, отже, між ними і позивачем не виникло жодних правовідносин, які б покладали на відповідачів зобов"язання щодо компенсації шкоди. Суд не може взяти посилання позивача та її представника на те, що відповідачі не зареєстрували бичка, так як відсутній безпосередній причинний зв"язок між заподіянням шкоди та зазначеними неправомірними діями. Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила, що неодноразово бачила як відповідачі прив"язували бичка. Свійські тварини не визнані відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки, а тому шкода має відшкодовуватися лише за наявності вини відповідачів. Суд вважає, що вини відповідачів у заподіянні шкоди немає, так як сама позивачка діяла необачливо - на свій ризик стала відв"язувати бичка, що зачепився за деревину, не покликавши його власника. Про те, що позивач відв"язувала бичка підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 Також на це посилалась у своїх показаннях позивач. Бичок потрапив у двір позивачки, де її вдарив і заподіяв ушкодження, після того, як вона його відв"язала. У зв"язку із зазначеним позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів ОСОБА_2. таОСОБА_3 солідарно матеріальної шкоди в сумі 428грн.92коп. та моральної шкоди в сумі 1700грн, а також судових витрат у сумі 67грн. та витрат на правову допомогу в сумі 1000грн. не підлягають задоволенню.
Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності.
Позивач в обґрунтуванні позовних вимог, які підтримала в судовому засіданні, також посилається на те, що коли вона побігла до ОСОБА_2. сказати, щоб та забрала бичка, ОСОБА_2 почала обзивати нецензурною лайкою позивача та її дитину, та продовжувала їх обзивати на городі у присутності свідків, принижуючи честь та гідність позивачки. Зазначеними діями відповідача ОСОБА_2. їй було спричинено моральну шкоду, яка виражається в тому, що їй соромно за те, що її образили, у позивача пригнічений настрій, вона роздратована.
Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров"я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. В ст.21 Конституції України зазначено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Згідно зі ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.
Цивільний кодекс України (ст.201) передбачає, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є честь, гідність і ділова репутація.
Згідно зі ст. 276 ЦК України фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями чи бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов"язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення. Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.
Відповідно до ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім"ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Згідно зі ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
В судовому засіданні за матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 17 червня 2006 року ображала нецензурними словами позивача ОСОБА_1 в присутності свідка ОСОБА_4, що відбувалося на городі ОСОБА_1, куди прийшла ОСОБА_2 забрати бичка. Зазначене підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , а також зазначені обставини підтверджуються даними відмовного матеріалу №580 від 21.06.2006 року, дослідженого в судовому засіданні (а.с.11, 105-107, том 1).
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні посилається на те, що нецензурні слова виражались не на адресу позивача та її доньки, однак свідок ОСОБА_4 підтвердила, що нецензурні слова були спрямовані на адресу ОСОБА_1 та її доньки, чим образили позивача.
Представник відповідача ОСОБА_2. посилається на те, що нецензурна лайка не підпадає під поняття "недостовірної інформації", це була звичайна сварка між сусідами. Однак, виходячи із змісту ч.1 ст.11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки, позовні вимоги щодо відновлення порушеного права позивача на повагу до його гідності та честі підлягають задоволенню. На зазначений висновок вказано в ухвалі Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 вересня 2004 року (Вісник Верховного Суду України №1 за 2005 рік, стор.16)
Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом відповідно до ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2., суд враховує те, що позивач зазнав вимушених змін в житті, зі скаргами на погане самопочуття зверталась до лікарні, що підтверджують записи в її амбулаторній карті за 19.06.2006 року (том 1, а.с.140), і приходить до висновку, що виходячи із вимог розумності та справедливості, достатнім є розмір моральної шкоди за приниження честі та гідності позивача в сумі 500 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На цій підставі слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 17 грн. 00 коп., затрати на інформаційно - технічне забезпечення в розмірі 07 грн. 50 коп.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити як необґрунтованих.
2.Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності задовольнити частково.
3.Зобов"язати ОСОБА_2 принести ОСОБА_1 вибачення за нанесені образи, що принизили честь та гідність, у присутності ОСОБА_4, ОСОБА_5.
4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду, що полягає у приниженні честі та гідності, в розмірі 500 (П"ятсот) гривень 00 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 17 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн. 50 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити як необґрунтованих
5.Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О.Є.Джерелейко