КОПІЯ:                                                                                             Справа № 2-101/2007 р.

                                          Р І Ш Е Н Н Я

                            І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20.11.2007 р.                                           Шосткинський міськрайсуд

в складі:   головуючого                          - Шпак З.П.

при секретарі                         - Нагорній Н.І.

та адвоката                             - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шостка справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3 особа - приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним,-

      В С Т А Н О В И В :

            Позивачка, інтереси якої в судовому засіданні представляла ОСОБА_5, звернулась з названим позовом до суду мотивуючі свої вимоги тим, що після смерти своєї бабусі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 залишилась спадщина - однокімнатна квартира АДРЕСА_1, відносно якої було складено 5.09.2005 р. заповіт на користь другої дружини її померлого сина - ОСОБА_3, відповідачки по справі.

            Вважає, що бабуся не могла так вчинити, бо ще за життя говорила, що все своє майно передасть їй. Крім того, вона та її матір, а також друга її бабуся - ОСОБА_5 підтримували гарні стосунки з ОСОБА_6, провідували, допомагали їй в усьому. У неї є сумніви стосовно складання заповіту, бо підпис на ньому стоїть не ОСОБА_6, тим більш, вона обов'язково б їй сказала, що склала інший заповіт. Про це вона дізналась відразу після похорон, коли звернулась до нотаріуса 5.09.2005 р. покійна не могла складати заповіт у нотаріуса, бо це - вихідний день. Крім того, ОСОБА_6 тяжко хворіла, а відповідачка за нею не доглядала. Вважає, що заповіт бабусею не міг бути складений, а тому просить визнати його недійсним. Представник позивачки додала, що ОСОБА_6 була «нелегалкою» і не мала права робити ніякі дії на теріторії України.

            Відповідачка позов не визнає, зазначивши при цьому, що вона є другою жінкою сина ОСОБА_6 Хоча з чоловіком вона вже не мешкала, але завжди підтримувала стосунки з ОСОБА_6. Про те, що ОСОБА_6 робила перший заповіт на користь позивачки вона взагалі нічого не знала. Свій другий заповіт ОСОБА_6 зробила під час своєї хвороби, бо була онкохвора, перед операцією, на яку вона її возила, а потім доглядала та допомагала всім, про що просила ОСОБА_6  Останні 2 неділі перед смертю вона мешкала у неї. Ніхто з родичів їй не допомагав, хіба що ОСОБА_7, рідний брат ОСОБА_6, який також був з нею за 5 днів до смерті. ОСОБА_6 завжди була при повному розумі, ніякого тиску на неї вона не робила, бо це була тверда і самовпевнена людина, у неї був важкий характер. Більш того, за послугами нотаріуса ОСОБА_4 ОСОБА_6 зверталась двічі, вдруге ОСОБА_6 давала їй доручення на розпорядження грошовими коштами.

            3 особа - приватний нотаріус ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, просить розглядати справу у її відсутності, але у попередніх судових засіданнях позов не визнала, зазначивши, що при складанні заповіту ОСОБА_6 нічого особливого не було, оскільки вона приватний нотаріус, то працює і у вихідні дні, тим більше, що ОСОБА_6 сама подзвонила до неї, бо у місцевих газетах завжди є інформація про роботу нотаріальної контори. Більше того, з часу складання заповіту і до моменту смерті пройшло близько 9 місяців, якби ОСОБА_6 хотіла, вона мала можливість знов переписати заповіт, але цього не зробила. При складанні заповіту від 4.09.05 р. за № 2262 була встановлено особа заповідача згідно тимчасової посвідки особи за № 148, а також перевірено дієздатність ОСОБА_6, сам заповіт було внесено до Спадкового реєстру.

            Заслухавши сторони, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

            Згідно до ст. 1257 ЦК України суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і  не відповідало його волі.

            Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру ОСОБА_6 дійсно двічі робила заповіт: в 1998 р., який був скасований заповітом № 37264219 від 4.09.2005 р., де заповідачка все своє майно заповідувала ОСОБА_3 (а.с. 16, 18).

            На підтвердження своїх вимог позивачкою були надані слідуючі докази: свідоцтво про народження, де зазначено, що батьками позивачки є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 8), свідоцтво про розірвання шлюбу між батьками (а.с. 7), з якого убачаєься, що ОСОБА_8 розірвала шлюб у 1989 р.,  свідоцтво про смерть батька ОСОБА_9 від 9.08.1994 р. (а.с. 6) та актову запис про смерть № 523 від 5.06.06 р. стосовно ОСОБА_6 Як зазначили в судовому засіданні позивачка та її  представник ОСОБА_5, ОСОБА_6 ніколи не змогла б заповідати своє майно ОСОБА_3, бо це було не «природньо» для неї, ОСОБА_6 всім казала що заповіт складає тому, хто за нею буде доглядати, тому ніякої нагальної потреби складати у неділю заповіт у неї не було. Відповідачка за померлою не доглядала.

            Відповідачкою на обгрунтовання своїх заперечень також надані слідуючі докази: свідоцтво про шлюб з сином ОСОБА_6 - ОСОБА_9, який був зареєстрований 28.12.91 р. (а.с. 20), довідка інстітуту онкології АМН України від 21.10.05 р. про те, що ОСОБА_6 знаходилась на лікуванні у клініці з 4.10. по 21.10.05 р., де їй була зроблена операція (а.с. 24), довідка з місця роботи ОСОБА_3 про те, що вона у жовтні 2005 р. брала відпустку без збереження заробітної плати для догляду за ОСОБА_6. (а.с. 17), згідно квитанцій (а.с. 32-35) понесла матеріальні витрати, пов'язані з похованням ОСОБА_6, виписка з медичної картки ОСОБА_6 про те, що вона була онкохворою (а.с. 64).

            Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, які підтвердили, що саме ОСОБА_3 здійснювала догляд за ОСОБА_6., а лікар ОСОБА_20, який надавав медичну допомогу ОСОБА_6 до самой смерті зазначив, що завдяки належному догляду ОСОБА_6 прожила після операції 8 місяців, що не характерно для таких хворих, що саме ОСОБА_3 зверталась до нього за допомогою для ОСОБА_6 Ніхто зі свідків не казав про те, що на ОСОБА_6 був тиск з боку ОСОБА_3, або що вона її боялася, це підтвердив в судовому засіданні і рідний брат покійної - ОСОБА_7, який, зокрема зазначив, що перед смертю ОСОБА_6 розділила гроші між ОСОБА_3, ним та племінником ОСОБА_21. При цьому ніякої мови про позивачку не йшлося. А ОСОБА_21 додав, що саме ОСОБА_3 дзвонила йому, коли було зле ОСОБА_6 вона і покликали його, коли тітка померла. Всі витрати з похованням несла ОСОБА_3 родичі дружини ніякої допомоги з цього приводу не надавали.

            У суду немає підстав не довіряти свідкам, бо їх свідчення об'єктивні та взаємопов'язані, а деякі з них знали ОСОБА_6 багато років.

            Суд не може погодитись з тим, що ОСОБА_3 мала якийсь тиск на ОСОБА_6, що спонукало останню на зміну спадкоємця. В судовому засіданні, крім свідчення свідків, доведено, що між ОСОБА_6. та ОСОБА_3 були нормальні людські стосунки, померла, маючі важкий характер, все такі довіряла ОСОБА_3, про це свідчить її заява від 21.09.2005 р., яка була завірена приватним нотаріусом ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_6 перераховувала грошові кошти в сумі 1053 грн. на рахунок в банку на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 19), квитанція про списання компенсаційних коштів з рахунку ОСОБА_3 для погашення заборгованості за газ користувача ОСОБА_6 (а.с. 23, 36, 37). В той же час при знаходженні ОСОБА_6 у лікарні м.Києва, коли їй зробили операцію, позивачка, яка там мешкає, не знайшла часу для відвідування тяжко хворої бабусі.

В судовому засіданні також оглядався журнал приватного нотаріуса ОСОБА_4  3.08.2005 р. Реєстр нотаріальних дій № 3, де під № 2262 від 4.09.05 р. та за № 2460 від 21.09.05 р. ОСОБА_6 зверталась за послугами нотаріуса, пред'являючи тимчасове посвідчення № 148 від 2.09.2005 р. (а.с. 100-105), оскільки нею 13.05.05 р. були здані документи до органів внутрішніх справ для оформлення виду на проживання (а.с. 93). Вважати, що нотаріус діяв не професійно, на що посилається представник позивача, у суду немає підстав, бо вдруге ОСОБА_6 до нього не зверталася б, а інших доказів спростування цього сторона не надала. Крім того, в судовому засіданні начальник відділу реєстрації фізичних осіб при міськрайвідділі УМВС в Сумській області Назаренко О.В. зазначив, що ОСОБА_6 зверталась до нього із проханням видати їй довідку, яка б посвідчувала її особу, бо збиралась оперуватися і їй необхідно було мати документ, який засвідчував би особу, паспорт старого зразку, який вона мала, вже не діяв. В подальшому, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_6 використовувала цю довідку і для отримання пенсії, що підтверджується відомостями на її отримання.

            Не підтвердилось посилання позивачки і на те, що підпис на заповіті зроблено не ОСОБА_6. Згідно висновку експертизи (а.с. 132) підпис та рукописний запис прізвища, ім'я та по батькові в заповіті від 4.09.05 р. № 270566, який був посвідчений нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі 2262 виконано ОСОБА_6.  Враховуючи, що з часу здійснення заповіту і до дня смерті пройшло майже 9 місяців, за цей час ніщо не заважало спадкодавцю при бажанні його відмінити.

            З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позову немає.

            Керуючись ст.10, 14, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.1257 ЦК України, -

          В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_3 про визнання заповіту, вчиненого 5 вересня 2005 р. від імені ОСОБА_6 недійсним.

     Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1, який був накладений ухвалою Шосткинського міськрайсуду від 27.11.2006 р.

     Стягнути з ОСОБА_2 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС в Сумській області (код 25574892, р/р 35221004000389, МФО 837013, банк УДК в Сумській області) 457,23 грн. за проведення судової експертизи.

На рішення може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через міськрайсуд на протязі 10 діб з дня проголошення рішення шляхом подачі заяви про оскарження  та після цього на протязі 20 днів подачі скарги з наданням її копії, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                           підпис                                     Шпак З.П.

Копія вірна.

Суддя: