Справа № 2-128/11

 РІШЕННЯ  

іменем України

23 травня 2011 року                                                                   Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                     Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.

               При секретарі –Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  усунення перешкод у водопостачанні та відшкодування моральної шкоди -

                                     ВСТАНОВИВ:

        До суду звернулась позивач ОСОБА_1, з позовом  про усунення перешкод у водопостачанні та відшкодування моральної шкоди до відповідача ОСОБА_2, посилаючись на наступне: вона є власником  квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу між нею та Верхньодніпровським домоуправлінням від 24.08.1990 року

     Водопостачання вищезгаданої належної їй квартири здійснює централізовано КП «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»згідно договору № 1/1413 від 04.05.2005 року.

       Система водопостачання її квартири проходить через сусідню квартиру № 3, власником  якої є відповідач.

       03.04.2010 року водопостачання в її квартирі було  відрізане при встановлені відповідачем лічильника для обліку холодної води.

      Цими своїми  діями відповідачка порушила вимоги правил користування жилих будинків, гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету МІНІСТРІВ України від 08.10.1992 року № 572 (абзац 6 та 7) згідно з якими  власник квартири зобов»язаний не допускати виконання робіт та інших дій, що порушують умови проживання громадян.

    05.06.2010 року вона звернулась до відповідача з проханням добровільно в 10-денний термін відновити водопостачання належної  їй квартири. Однак відповідач цього не зробила, що й стало підставою звернення до суду.

      В судовому засіданні представник позивач  позовні вимоги підтримав, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи.

       Відповідач позовні вимоги не визнала при цьому пояснила, що в кінці  березня 2010 року прийшла контролер по перевірці водоспоживання і  пояснила, що будуть підвищуватись тарифи на воду.  В  квартирі вона проживає  разом з неповнолітнім сином. Вона отримує невелику заробітну плату і підвищення тарифів на водоспоживання   було для неї суттєвим. Тому вона сказала що буде ставити лічильник. Разом з контролером вона вийшла  на подвір»я, де була і позивач і  сказала позивачці, про підвищення цін та  про те, що хоче поставити лічильник. Позивач сказала, що їй також буде дорого платити за воду і вона також бажає  поставити лічильник. Так як в їхньому будинку три квартири, а водопровідна труба одна, постало питання, яким же чином  поставити лічильники води. У  КП ВВУВКГ їй сказали, що поставити три лічильники на одні трубу води є технічно  неможливим. Позивач на це сказала, що вона з сином покладе окремо пластикову трубу  і встановлять лічильник.  01.04.2010 року вона знайшла майстра, який погодився їй поставити лічильник. Вона попередила майстра, що в неї може бути  сварка з сусідами з цього приводу. Майстер сказав, що сам поїде до   КП ВВУВКГ  і проконсультується з цього приводу.  Повернувшись майстер їй  повідомив, що йому сказали, що  воду можна перекрити, та щоб вона ні  про що не хвилювалась. Він  перекрив воду та встановив їй лічильник. Після цього син позивачки на неї  почав писати  скарги у всі інстанції, до неї приходили з перевірками з міської ради, її викликали в прокуратуру, але це питання так і залишилось відкритим. Вона вважає, що вона вчинила  правильно, так  як так діяти їй порадили у КП ВВУВКГ .

       Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, представник КП ВВУВКГ в судовому засіданні  позовні вимоги не визнав, при цьому пояснив, що він розбирався з даною  справою, тому  ним  були  підняті документи на даний будинок,  з яких  вбачається, що дана  споруда з 1979 року  поділена на  три квартири. Водопостачання здійснюється через одну трубу в дві квартири і проходить через кухню  відповідача ОСОБА_2,  на кухню позивача ОСОБА_1 Коли постало питання про встановлення лічильника води. То згідно технічних умов  поставити два лічильника на одну трубу не було можливості. Також послався на Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України»згідно яких облік відпущеної питної види та прийнятих стоків здійснюється виробником через засоби вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну експлуатацію.  Установка засобів обліку здійснюється відповідно до проекту, погодженого з виробником.

    Вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наступними підставами.

       Судом встановлено, що позивач є власником  квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеному  між нею та Верхньодніпровським домоуправлінням від 24.08.1990 року

     Водопостачання вищезгаданої належної  позивачці квартири здійснює централізовано КП «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»згідно договору № 1/1413 від 04.05.2005 року.

       Система водопостачання  квартири  позивача проходить через сусідню квартиру № 3, власником  якої є відповідач.

       03.04.2010 року водопостачання в квартирі позивача було  відрізане при встановлені відповідачем лічильника для обліку холодної води.

      Відповідно до п. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов»язана утримуватись від дій, як б могли порушити права інших осіб., завдати шкоду довкіллю або культурній спадщині.

      Відповідно  до п. 5 ст. 318 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

       Суд вважає, що відповідач ОСОБА_2, здійснюючи своє право власності на квартиру, порушила право  позивача, як власника, іншої квартири на користування комунальними послугами, а саме самовільно, без належного попередження відключила її від системи водопостачання, чим позбавила  права користуватись водою.

     Відповідно до ч. 6  п. 7   Правил  користування приміщеннями житлових будинків, встановлено, що власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний не допускати  виконання  робіт  та  інших дій,  що викликають псування приміщень,  приладів  та  обладнання  будинку,  порушують умови проживання громадян.

       Для вирішення питання чи була у відповідача ОСОБА_2, технічна можливість встановити лічильник води без відключення  позивача ОСОБА_1, від системи водопостачання судом  було надане доручення  з цього приводу КП « Житловик», та  для З2сування, які дії повинні були   бути здійснені сторонами, для  уникнення конфліктної  ситуації.

  Згідно відповіді КП «Житловик» від 06.01.2011 року № 285 встановлено, що в результаті огляду квартир  позивача ОСОБА_1,. та відповідача ОСОБА_2, можливості у власника квартири № 3 ОСОБА_2, поставити лічильник води не перекриваючи водопостачання на квартиру № 2, власником якої є ОСОБА_1, не було. Тому обом мешканцям квартир необхідно було все ж таки домовитись про встановлення лічильників в один день в кожній квартирі.

       Таким чином судом встановлено, що хоч у відповідача  і не було  можливості  встановити лічильник  води  не перекриваючи  водопостачання позивачу, але був вихід із даної ситуації, відповідно до  якого кожній із сторін потрібно було вчинити певні дії, які б забезпечили і встановлення лічильників і  збереження водопостачання обох квартир.

       З пояснень відповідача встановлено, що  контролер, яка повідомила її про  підвищення тарифів на воду  відвідала її помешкання в кінці березня 2010 року. 03.04.2010 року водопостачання в квартиру  позивач ОСОБА_1,. вже було перекритим. Тому суд вважає, що в діях відповідача  ОСОБА_2, була вина яка полягала в тому, що вона повинна була вжити заходів, щодо вирішення цього  питання за взаємною згодою з позивачем ОСОБА_1, і лише при недосягненні такої згоди, та відсутності будь-яких дій з боку позивача,  завчасно письмово попередивши ОСОБА_1, могла  б вчиняти дії щодо встановлення  лічильника води та відключення від водопостачання. Крім того повинна була б зважити на похилий вік позивачка, яка в такі  короткі строки, можливо б і не змогла б придбати лічильник та знайти майстра для його  встановлення.

      Відповідно до пп.4 п. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав є відновлення становища, яке існувало до порушення.

        Виходячи із вищевикладеного суд  вважає, що відповідач ОСОБА_2, повинна   відновити  водопостачання у квартирі  позивача ОСОБА_1

         Відповідно до відповіді КП «Житловик»для того, щоб відновити водопостачання квартири № 2, власником  якої є ОСОБА_1, необхідно від колектора провести  розводку водяних труб навколо будинку під землею до квартири № 2. Або ж домовитись з власником квартири № 3, щоб через їхню квартиру провести розводку труб та встановити лічильник у своїй квартирі.

       Так як  відповідач не бажає вчиняти будь-яких дій, спрямованих на відновлення водопостачання в квартирі  позивача, суд  враховуючи як матеріальні затрати та затрати  праці, пов»язані з відновленням  водопостачання вважає, що більш  економічним способом буде проведення відповідачем розводки труб з власної квартири до квартири позивача.

       Тому вважає за можливе зобов»язати  ОСОБА_2 відновити  водопостачання у належній ОСОБА_1 квартирі АДРЕСА_1 шляхом проведення розводки труб з  належної ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_3 в квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1.

     Вирішуючи питання щодо відшкодування  спричиненої  позивачу моральної шкоди. Суд вважає, що  моральна шкода підлягає відшкодуванню частково за наступних  підстав.

     Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній  або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала  за наявності вини.

       Суд вважає, що в результаті дій ОСОБА_2,, щодо відключення  позивача ОСОБА_1, від системи водо постання  позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач в результаті дій відповідача залишилась без  води. В результаті чого не могла задовольнити свої природні потреби як то:  у питній воді, приготуванні їжі, пранні  білизни,  та інше.

      Визначаючи розмір спричиненої позивачеві моральної шкоди суд враховує  характер протиправного діяння відповідача,  глибину фізичних та душевних страждань позивача.  А також ту обставину, що  у ситуації, яка виникла, є вина і  позивача, яка  бажаючи зберегти водопостачання повинна була  також вчинити спільні дії з відповідачкою, для проведення розводки води та встановлення  лічильника  води  в один і той же день з відповідачкою, але цього не зробила, похилий вік позивача, матеріальний стан  обох сторін, суд  вважає, що на відшкодування спричиненої моральної шкоди  з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 500 грн.

     Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з  відповідача на користь позивача також підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме 8.50 грн,. за сплачений судовий збір та 30 грн за сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

   Керуючись ст. 10.60,88,212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд._

                                             ВИРІШИВ:

       Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково

      Зобов»язати  ОСОБА_2 відновити  водопостачання у належній ОСОБА_1 квартирі АДРЕСА_1 шляхом проведення розводки труб з  належної ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_3 в квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1.

       Стягнути  з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 грн.,та  на відшкодування спричиненої їй моральної шкоди та 38 грн. 50 коп на відшкодування  понесених  судових витрат.

  Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі  апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд. Особи, які брали участь у судовому засіданні, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Головуючий