Справа № 2-575/11

 РІШЕННЯ  

іменем України

11 травня 2011 року                                                                   Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                     Дніпропетровської області

у складі:

Судді –Трофимової Н.А.

При секретарі –Зубачевській О.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

11 квітня 2011 року позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу в яком вказувала, що в 1997 році вона вступила у шлюб з відповідачем, від цього шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. На початку 2010 року вони з відповідачем  припинили шлюбні відносини. Відношення з чоловіком повністю вичерпали себе, не залишив а ні любові, а ні поваги один до одного.  Вважає що сумісне проживання з відповідачем неможливим. Спору щодо спільної сумісної власності не має. Просила розірвати шлюб між нею та відповідачем, прізвище після розірвання шлюбу залишити «ОСОБА_1».

В судове засідання позивачка з’явилася, позов підтримала в повному обсязі, суду додатково пояснила, що збереження шлюбу не можливе та суперечить, як їх з чоловіком інтересам, так і інтересам їх дітей.  Після розірвання шлюбу діти залишаються з нею. Про участь в утриманні та вихованні дітей сторони домовилися в добровільному порядку.

Відповідач в судове засідання з’явився, позов визнав в повному обсязі, суду пояснив, що збереження шлюбу не можливе та не відповідає його інтересам. Підтвердив, що спору щодо майна, яке придбано у період шлюбу, не має. Між сторонами також не має розбіжностей щодо  участі в утриманні та вихованні дітей.  Просив суд задовольнити позов та розірвати шлюб.

Суд, заслухавши позивачку, відповідача, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судом встановлено, що 26.06.1997року між сторонами був укладений шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис  та було видане Свідоцтво про одруження НОМЕР_1 від 26.06.1997 року (а.с. 8).

Від цього шлюбу народилися діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, Свідоцтво про народження  НОМЕР_2 (а.с.6) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, Свідоцтво про народження НОМЕР_3 (а.с.7).

З початку 2010 року позивачка та відповідач припинили шлюбні відносини та спільне життя.  Відповідач переїхав на постійне проживання до своїх батьків.

 Між сторонами втрачені почуття любові та поваги один до одного, спільне життя не можливе та не відповідає інтересам сторін та їх дітей.

Після розірвання шлюбу діти, за взаємною згодою сторін, залишаються з позивачкою.

Між сторонами досягнута згода щодо участі в утриманні та вихованні дітей.

Спору щодо спільної власності між сторонами не має.

Позов був поданий до суду 11 квітня 2011 року та до ухвалення рішення позивачкою не відкликаний.

Відповідно до ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Рішення про розірвання шлюбу постановляється після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Згідно з ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

          Судом встановлено, що розірвання шлюбу  відповідає дійсній волі позивачки та відповідача, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей, збереження шлюбу не відповідає інтересам позивачки та відповідача.

При таких обставинах суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки у розмірі 8,50 грн. - судового збору та витрат на інформаційне-технічне забезпечення процесу у сумі 30, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 110,112, 113 СК України, ст. ст. 88, 209, 214-215, 217-218  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, задовольнити:

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований Виконавчим комітетом Новомиколаївської селищної Ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області 20.06.1997 року, запис за № 10 в книзі реєстрації актів про одруження.

Після розірвання шлюбу позивачки залишити прізвище «ОСОБА_1».

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрований за адресою:  АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) судовий збір у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення процесу у сумі 30, 00 грн.

Копію рішення, після набрання законної сили, направити до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                                    Н.А. Трофимова