Справа № 2-472/08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.01.2008 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі : головуючого судді Зайцева А.Ю.
при секретарі Станіславській І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання права приватної власності на самочинно збудований будинок в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
В Ленінський районний суд м. Вінниці звернувся ОСОБА_1 з позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання права приватної власності на самочинно збудований будинок в порядку спадкування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за рішенням міської ради № 617 від 26.11.1992 року батьку позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 була надана земельна ділянка у постійне користування під будівництво площею 853 кв.м. по АДРЕСА_1. Позивач оселився у даному будинку з сім'єю в зв'язку з доглядом батька, який помер 01.11.2005 року. Після смерті вирішив прийняти спадщину як спадкоємець першої черги, але не зміг оскільки будинок не введений в експлуатацію, і рішенням міськради батьку в цьому було відмовлено. Вказує, що будівництво спірного будинку велося саме його батьком і позивач має право отримати його у приватну власність, а тому з посиланням на ст. 376 ЦК України просить визнати за ним право власності на самочинно збудований будинок в порядку спадкування.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги позову надали пояснення аналогічні з викладеними в ньому просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з тих півдстав, що будинок побудований самочинно, без належного дозволу та проекту і не відомо чи відповідає він будівельним та іншим нормам. Рішень про відмову у прийнятті в експлуатацію будинку не приймалось, а покійний батько позивача не оформив усіх належних документів на будівництво будинку та не звертався щодо його оформлення, а тому просив відмовити у задоволенні позову.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, проте надала на адресу суду заяву в які просила розглядати справу у її відсутність і у вирішенні спору покладається на рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, матеріали інвентарної справи на спірне будинковолодіння, заслухавши пояснення учасників судового розгляду судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів № 617 від 26.11.1992 року, закріплено земельні ділянки за домоволодінням, зокрема п.2.11. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 площею 853 кв.м. в постійне користування в тому числі 253 кв.м. бувший захват.
З технічного паспорту на будинковолодіння, а також з інших матеріалів інвентаризаційної справи вбачається, що на земельній ділянці розташовані будинок під літ. А та будинок під літ. Д а також інші господарські будівлі. Будинок Д, а також сіни д та д1, на які просить визнати право власності позивач збудовані самочинно.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень...
Позивач не довів в судовому засіданні належними доказами, що на будівництво будинку Д та сіней д та д1 є відповідний дозвіл, затверджений проект, що самочинно побудований будинок відповідає будівельним, санітарним, протипожежним та іншим нормам. Не надано доказів, що будинок прийнятий в експлуатацію та доказів, що при наявності всіх необхідних документів відповідачем було відмовлено у прийнятті будинку в експлуатацію.
Сам по собі факт надання земельної ділянки не є підставою відповідно до ст. 376 ЦК України для визнання права власності на самочинно збудований будинок, оскільки для цього також необхідно дотриматись інших умов визначених в даній статті і мати беззаперечні докази відповідності будівлі встановленими нормам та правилам.
Батько позивача ОСОБА_3 у відповідності до ч. 2 ст.376 ЦК України не набув права власності на самочинно збудований будинок, а тому самочинний будинок не є спадковим майном і позивач не може набути на нього права власності в порядку спадкування.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Враховуючи вимоги закону і те, що самочинно збудований будинок не був прийнятий в експлуатацію, батько позивача ОСОБА_3 на день смерті був власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва самочинного будинку і позивач в такому разі може бути спадкоємцем матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва самочинного будинку, а згодом і оформити право власності на будинок у встановленому порядку.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні, а тому його слід відхилити.
На підставі викладеного, ст.ст. 331, 376 ЦК України та керуючись ст.ст. 15, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання права приватної власності на самочинно збудований будинок в порядку спадкування - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення набуває чинності, після закінчення строків на апеляційне оскарження, якщо не було подано заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
СУДДЯ: