Справа №2-260/2008 рік.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 січня 2008 року.                     р. Першотравенськ.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської обл. у складі головуючого               : судді Зайцева В.В.

при секретарі       : Фадєєвій Т.Б.

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Залогіної Т.С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань України в місті Першотравенську про відшкодування моральної шкоди в зв'язку з ушкодження здоров'я на виробництві

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 26 листопада 2007 року звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань в місті Першотравенську про відшкодування моральної шкоди в зв'язку з ушкодження здоров'я на виробництві, просить суд стягнути з відповідача ВВД фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Першотравенську 92000грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В ході слухання справи представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 повністю підтримала позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача ВВД фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Першотравенську 92000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди в зв'язку з втратою позивачем працездатності в розмірі 25 відсотків в результаті отриманої ним виробничої травми, що підтверджено довідкою МСЕК від 20 січня 2003 року.

Представник відповідача ВВД ФССНВУ в місті Першотравенську Залогіна Т.С. позов ОСОБА_2 не визнала повністю, пояснивши суду, що позивачу призначені, виплачені та виплачуються належні йому страхові виплати в зв'язку з одержаною ним виробничою травмою. Моральна шкода позивачу не призначалась і не виплачувалась, оскільки згідно п.3 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили  втрату працездатності» моральна шкода Фондом відшкодовується в випадку, якщо умовами виробництва не спричинена потерпілому втрата професійної працездатності по заяві потерпілого та при наявності відповідного висновку медичних органів /МСЕК/. Позивач про виплату йому моральної шкоди до ВВД ФССНВУ в місті Першотравенську не звертався, не навів доказів спричинення йому моральної шкоди, в чому вона виявляється, не навів доказів порушення трудового законодавства зі сторони роботодавця та робочих органів ФССНВУ, що призвели до спричинення моральної шкоди, в суд звернувся з позовом лише в листопаді 2007 року, тобто з пропуском трьохмісячного строку з дня встановлення йому органами МСЕК страхового випадку в порушення п.3,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» зі змінами та доповненнями від 25 травня 2001 року  № 5. Крім того, висновку МСЭК  про спричинення  позивачу моральної шкоди немає. Просить в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року в аспекті конституційного звернення положення частини 3 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» слід розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної /немайнової/ шкоди, спричиненої умовами виробництва, в окремому випадку - тільки в випадку відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.

Вказане положення не виключає обов'язку Фонду відшкодовувати моральну шкоду, спричинену умовами виробництва, в інших випадках, коли здійснення права застрахованих на відшкодування моральної /немайнової/ шкоди, спричиненої умовами виробництва, повинно забезпечуватись Фондом на підставі ст.ст.1,5,6,13,21 та частини 3 ст.28 цього Закону всім потерпілим, в тому числі в випадку тимчасової, стійкої або повної втрати професійної працездатності.

Поясненнями сторін, матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 працював на підприємстві шахта ім. Сташкова ВАТ «Павлоградвугілля» на підземних роботах.

Під час роботи позивач ОСОБА_2 був травмований. Актом розслідування виробничої травми Н-1 від 02.06.02 року підтверджено, що ОСОБА_2 отримав виробничу травму 30 травня 2002 року під час виконання трудових обов'язків гірничо робочого. Після тривалого лікування за висновком МСЕК від 20.01.03 року ОСОБА_2 первинно встановлено 25% стійкої втрати професійної працездатності безстроково.

ВВД ФССНСУ в м. Першотравенську ОСОБА_2 призначені страхові виплати, але моральна шкода йому не відшкодована.

Суд вважає, що наявність моральної шкоди у позивача в зв'язку з одержаною виробничою травмою в працездатному віці стійкої втрати 25% профпрацездатності, втрати можливості повноцінно працювати з належним заробітком і утримувати сім ю, необхідність постійного, тривалого дорогого лікування, встановленою, оскільки вищевказані обставини свідчать про спричинення ОСОБА_2 в результаті виробничої травми та її наслідками моральних страждань та переживань (хвилювань), оскільки ці обставини привели його до порушення нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації його подальшого життя.

Так як позивач ОСОБА_2 є застрахованою особою відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно із п.1 «е» ст.21, ч.3 ст.28  вказаного Закону в обов'язки відповідача входить своєчасне та в повному обсязі відшкодування шкоди, заподіяної працівнику  внаслідок ушкодження його здоров'я в вигляді страхової виплати в відшкодування моральної шкоди за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

Обговорюючи розмір відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди, суд враховує характер та об'єм його фізичних, душевних, психічних страждань від одержаної на виробництві виробничої травми, тривалості лікування після неї, втрату добре оплачуваної роботи, втрату можливості його повної трудової та соціальної  реабілітації, що призвело до значних тяжких змін його життєвих зв'язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя, суд вважає, що в відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 потрібно стягнути з відповідача в межах заявлених ним позовних вимог в розмірі 24000 грн. При цьому суд враховує, що максимальний розмір у відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 мінімальних заробітних плат при умові відсутності стійкої втрати працездатності на день постановлення рішення суду /у відповідність п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» в випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються в кратній відповідності з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, суд при  вирішенні цього питання повинен виходити із такого мінімального розміру заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, які діють на момент розгляду справи.

Оскільки ОСОБА_2 утрачено 25% професійної працездатності, з урахуванням вказаних ним та встановлених судом обставин характеру спричиненої моральної шкоди позивачу, та виходячи з міркувань розумності та справедливості, суд вважає можливим стягнути на його користь 24000 грн., оскільки на думку суду саме така сума буде справедливим і розумним відшкодуванням спричиненої позивачу моральної шкоди в зв'язку з втратою працездатності.

Посилання відповідача на пропуск позивачем трьохрічного строку звернення до суду суд вважає безпідставним, оскільки даний спір позивача з відповідачем не відноситься до трудових спорів, а у відповідність ст.83 ЦК України 1963 року /ст.268 ЦК України 2003 року/ до вимог про відшкодування моральної шкоди, як до інших вимог, що випливають із порушення особистих немайнових прав, позовна давність не поширюється.

З врахуванням викладених обставин суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди незалежно від наявності чи відсутності з цього приводу висновку МСЕК, яку повинен відшкодувати позивачу відповідач як одну із передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» страхових виплат.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст.1,5,6,13,21,ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності», - суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в місті Першотравенську на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 24000 /двадцять чотири тисячі/ гривень.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з Відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в місті Першотравенську 1(одну) гривню 50 копійок за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Рішення суду набуває чинності після закінчення десятиденного строку подачі заяви на апеляційне оскарження.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд, для цього сторона, яка бажає подати апеляцію зобов'язана в десятиденний термін подати Першотравенському міському суду заяву про апеляційне оскарження, якщо після цього протягом двадцяти днів ця особа не подасть апеляцію, рішення вступає в законну силу.

      Суддя: