2014/2-а-12/11
ПОСТАНОВА
Іменем України
03.06.2011 м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Пархоменко Марина Олексіївна
за участю секретаря судового засідання Макуха О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Змієві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДАІ ВДАІ Харківського району Сучова Владислава Володимировича
про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 13 жовтня 2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДАІ ВДАІ Харківського району Сучова В.В. про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в якому вказав, що постановою інспектора ДАІ ВДАІ Харківського району Харківської області Сучова В.В. від 12 липня 2010 року, він був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. згідно ч. 1 ст. 121 КУпАП. Вважав, що зазначена постанова є незаконною та необґрунтованою оскільки: йому не була видана на руки належним чином посвідчена копія відповідного протоколу про адміністративне правопорушення від 12.07.2010 року; йому не були роз’яснені права, які гарантовані йому законом; йому не було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення; він був позбавлений можливості на отримання правової допомоги.
Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 22 листопада 2010 року позивачу було поновлено строк звернення до адміністративного суду.
Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 в судовому засіданні наполягав на задоволенні позову, підтвердив обставини, що зазначені у ньому.
Відповідач інспектор ДАІ ВДАІ Харківського району Сучов В.В. в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, письмових заперечень на позов не надав, тому суд розглядає справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 128 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, установив такі обставини.
Пунктом другим частини першої статті 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Позивач (особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАЇ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адмінстягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.
Згідно копії постанови серії АХ № 161943 від 12 липня 2010 року посадовою особою, яка має спеціальне звання інспектора ДАІ ВДАІ Харківського району Сучовим В.В. було накладено на позивача ОСОБА_1 штраф у розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: у постанові зазначається, що 12 липня 2010 року, о 10 годині 50 хвилин, в с. Безлюдівка по вул. Зміївській, 76, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21061, реєстраційний номер НОМЕР_1, використовуючи талон ДТО ЕА 321343, термін дії якого закінчився 11 травня 2010 року /а.с. 3/.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі інспектор ДАІ ВДАІ Харківського району Сучов В.В. в судове засідання на виклик суду не з’явився, своїх пояснень по справі не надав, рівно як і не надав письмових заперечень проти позову, які б дали змогу суду в повній мірі з’ясувати обставини справи, визначити наявність чи відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач не довів правомірності своїх дій при накладенні на позивача адміністративного стягнення.
Наведене свідчить про те, що матеріалами справи жодним чином не підтверджено вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів правомірності своїх дій, спрямованих на притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в зв’язку з чим позов підлягає задоволенню, а постанова серії АХ № 161943 від 12 липня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 246, 251, 254, 256, 268, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 9, 70, 71, 72, 99-103, ч. 4 ст. 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову, винесену інспектором ДАІ ВДАІ Харківського району Сучовим Владиславом Володимировичем серії АХ № 161943 від 12 липня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, як незаконну.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її постановлення.
Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Пархоменко