КОПІЯ

Справа №2-163/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2007 року Суворовський районний суд міста Одеси у складі: головуючого судді Катаєвої Е.В. при секретарі Юзефович Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансагросервис 1", Фірми „Гарант" у вигляді ТОВ, ОСОБА_1до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

29.06.2005 року до суду з позовом звернулись Товариство з обмеженою відповідальністю

„Трансагросервіс Iя (яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства

„Трансагросервіс"), Фірма „Гарант" у вигляді ТОВ,ОСОБА_1., які з урахуванням

уточнення, збільшення позовних вимог зазначили, що ОСОБА_2., у числі ще двох осіб

02.04.2003 року звернулися до Маліновського районного суду міста Одеси зі скаргою у порядку

статті 248-1 ЦПК України в редакції 1963 року про визнання неправомірними дії по реєстрації

ЗАТ „Трансагросервіс" та у тексті скарги вказано, що «...Уже в течении длительного периода

времени ООО «Гарант» стремится захватить наше предприятие, не гнушаясь никакими

средствами»; «Однако, директор ООО «Гарант»ОСОБА_1, стремится захватить наше

предприятие»; «Эти данные своевременно были доведены до АСАП «Трансагросервис». В

следствии чего, были внесены изменения в Устав, зарегистрированые в Ильичевской

райадминистрации реестр № 20082 от 29.12.2002 года»;. «Руководство АСАП «Трансагросервис»

не имело права привлекать к проведению общего собрания акционеров тех акционеров,

которые владели акциями, выпуск которых был признан несостоявшимся, т.к. они не должны

были быть внесенными в реестр счетов собственников ценных бумаг»; «Это было известно

учасникам собрания. Также учасники собрания были поставлены в известность о том, что

имеется распоряжение № 01-с от 17.12.2002 года Одеського территориального управления

Государственной комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку»; «... так как не было

кворума.»; «Тем не менее мнимые акционеры провели самостоятельно общее собрание

«акционеров»»; «При проведении собрания «акционеров» АСАП1 «Трансагросервис» 23.12.2002

года было допущено много других нарушений действующего законодательства»; «В результате

таких неправомерных действий были приняты и незаконные решения на этом собрании»;

«Однако вновь избранное руководство скрывает документы от акционеров чтобы спрятать

следы неправомерных действий»; «Эти решения нам также не представлены, ознакомиться с

ними ми не имеем возможности.»; «На предприятии выставили охрану, которая никого не

пропускает...»; «Одно нам известно, незаконные «акционеры» АСАП «Трансагросервис» на этом

собрании срочно поменяли все руководство обществом, чтобы вершить свои незаконные дела,

беспрепятственно, а нас лишить собственности и участия в управлении предприятием »;

«Однако некоторые представители ООО «Гарант», которые не являлись и не являются

акционерами АСАП «Трансагросервис», продолжали производить действия по исполнению

решения собрания «акционеров» от 23.12.2002 года»; «Данными действиями грубо нарушены

требования действующего законодательства, права и законные интересы акционеров и

предприятия АСАП «Трансагросервис". Позивачі просили суд визнати зазначені відомості

такими, що не відповідають дійсності, а також порочать честь, гідність та ділову репутацію

позивачів; визнати саму скаргу, підписану відповідачем ОСОБА_2., такою, що містить

неправдиву інформацію про позивачів та їхні дії, - фактом порушення прав позивачів на        недоторканість    ділової    репутації,     а    також        образою          честі, гідності позивачів        -           ТОВ            «Трансагросервісі»,    фірми  «Гарант»         та ОСОБА_1.; визнати безпосередню участь відповідача ОСОБА_2. у складанні, та розповсюдженні документів типу «Жалоба о признаний неправомерньми действий по регистрации ЗАО «Трансагросервис» та інших документів, в яких

розповсюджується        неправдива        інформація          -        прямим        порушенням        прав позивачів на недоторканість ділової репутації, а також образою їхньої честі та гідності; зобов'язати відповідача публічно спростувати представлену ним інформацію в скарзі   від   02    квітня   2003    року,    а   також   в   інших   документах,    в   яких   міститься

подібна неправда; зобов'язати відповідача офіційно вибачитися перед позивачами за нанесення їм моральної та матеріальної шкоди у зв'язку з поширенням інформації,  що містить завідомо неправдиві дані,  що ображають честь,  гідність та ділову репутацію позивачів; признати відповідача винним у завданні позивачам моральної та матеріальної шкоди у розмірі 150 000 (сто п'ятдесяти тисяч) грн.; зобов'язати відповідача компенсувати нанесену позивачам моральну та матеріальну шкоду,  а саме: за нанесення моральної шкоди:

ТОВ «Трансагросервіс 1»      5 (п'ять) тисяч гривень

Фірма «Гарант»   5 (п'ять) тисяч гривень

ОСОБА_1     5 (п'ять) тисяч гривень

За нанесення матеріальної шкоди:

ТОВ «Трансагросервіс 1»      65 (шістдесят п'ять) тисяч гривень

Фірма «Гарант»   65 (шістдесят п'ять) тисяч гривень

ОСОБА_1     5 (п'ять) тисяч гривень

Зобов'язати відповідача компенсувати у повному об'ємі заплачене позивачами держмито у розмірі 2100 гривень (а.с. 48-50).

У судовому засіданні позивачОСОБА_1,  який також діяв від імені та в інтересах ТОВ „Трансагросервіс 1",  фірми „Гарант" у вигляді ТОВ,  а також представник ТОВ „Трансагросервіс Iя,  фірми „Гарант" у вигляді ТОВ Казновська І.Р. вимоги в межах,  зазначених судом вище,  просили позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог пояснили,  що скарга від 02.04.2003 року,  яка була підписана у тому числі і ОСОБА_2. є систематичною,  організованою,  масштабною роботою по підриву ділової репутації,  честі та гідності. З першої строки скарги практично до її кінця відповідач виклав обставини та факти,  маніпулюючи неіснуючими фактами та іскажаючи справжні події,  що підтверджене рішенням Маліновського районного суду міста Одеси від 25.04.2003 року,  яке набрало законної сили 11.11.2003 року на підставі Ухвали колегії з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області.

Відповідач ОСОБА_2. та його представник позовні вимоги не визнали та пояснили,  що на сьогоднішній день ОСОБА_2. не оспорює,  що дії посадових осіб ЗАТ „Трансагросервіс",  по проведенню перереєстрації АСАП „Трансаргосервіс" в ЗАТ „Трансагросервіс" не були неправомірними,  так як їх правомірність підтверджена рішенням Маліновського районного суду міста Одеси від 25.04.2003 року,  яке набрало законної сили 11.11.2003 року,  а також іншими рішеннями судів,  яки ухвалювались стосовно реєстрації ЗАТ „Трансагросервіс".

Суд,  вислухавши пояснення сторін,  їх представників,  допитавши свідків,  дослідивши матеріали справи,  докази,  надані сторонами в повному обсязі,  вважає,  що в задоволенні вимог слід відмовити,  виходячи з наступного.

З пояснень позивачів,  матеріалів справи,  доказів,  наданих в обґрунтуванні позовних вимог,  вбачається,  що позивачі обґрунтовують заявлені вимоги фактом оприлюднення відповідачем у скарзі від 02.04.2003 року до Маліновського районного суду міста Одеси,  Позивач стверджує,  що в основу вищезгаданої скарги покладені неправдиві,  недостовірні відомості,  що принизило честь позивачів,  порушило право недоторканності ділової репутації.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Цивільний Кодекс України,  проте згідно прикінцевим і перехідним його положенням і у зв'язку з тим,  що правовідносини між сторонами виникли до вказаної дати,  до них застосовуються правила Цивільного Кодексу УРСР в редакції 1963 року,  відповідно до ч. 1  ст.  7 ЦК України (у редакції 1963 року) громадянин або організація вправі вимагати по суду спростування відомостей,  що не відповідають дійсності або викладені неправдиво,  які порочать їх честь і гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди їх інтересам,  якщо той,  хто поширив такі відомості,  не доведе,  що вони відповідають дійсності.

Разом з тим,  відповідно до статті 4 ЦПК України від 1963 року будь яка зацікавлена особа має право у порядку встановленому законом,  звернутись до суду за захистом порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Конституції України закріплює право кожного на судовий захист (статті 55,  124). Як зазначено у Рішенні Конституційного суду України від 10.04.2003 року „... Питання практичної реалізації громадянами цих прав регулюються,  зокрема,  Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР),  який забезпечує їм можливість брати участь в управлінні державними і громадськими справами,  впливати на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування,  підприємств,  установ,  організацій незалежно від форм власності,  відстоювати свої права і законні інтереси та поновлювати їх у разі порушення шляхом викладення в письмовій або усній формі пропозицій (зауважень),  заяв (клопотань) і скарг."

Згідно з роз'ясненнями,  даними у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. № 7 „Про застосування судами законодавства,  що регулює захист честі,  гідності і ділової репутації громадян та організацій" при розгляді таких справ суди повинні з'ясувати,  чи поширені  відомості,   про  спростування яких  пред'явлений позов,   чи порочать  вони честь,

гідність і ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності. Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі,  передачу по радіо,  телебаченню,  використання інших засобів масової інформації,  викладення в характеристиках,  заявах,  листах,  адресованих іншим особам,  повідомлення в публічних виступах,  а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.

Виходячи із зазначених роз'яснень Пленуму Верховного Суду України звернення громадянина до правоохоронних органів про захист своїх прав від неправомірних дій інших осіб,  у тому числі їх пояснення б процесі судового розгляду справи,  не може вважатись поширенням неправдивих відомостей.

З огляду на викладене,  суд вважає,  що позов задоволенню не підлягає,  оскільки само по собі звернення до суду за захистом своїх законних прав та інтересів не може розцінюватись як поширення неправдивої інформації відповідно до статті 7 ЦК УРСР 1963 року,  та приниження честі,  гідності.

На підставі 55,  124 Конституції України,  статті 7 Цивільного Кодексу УРСР,  1963 року,  Рішенні Конституційного суду України від 10.04.2003 року,  керуючись роз'ясненням Пленуму Верховного суду України у п.3 постанови від 28.09.1990 року №7 «Про застосування судами законодавства,  що регулює захист честі,  гідності і ділової репутації громадян та організацій» ,  статтями 10,  11,  60,  61,  88,  212-215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансагросервисі",  Фірми „Гарант" у вигляді ТОВ,  ОСОБА_1до ОСОБА_2 про захист честі,  гідності та ділової репутації,  стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.