КОПІЯ

Справа № 2-2090/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2007 року Суворовський районний суд міста Одеси у складі

головуючого судді                        Катаєвої Е.В.

при секретарі                                 Юзефович Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про виділ частки із майна,  що є у спільній часткової власності,  стягнення грошової компенсації вартості його частки,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувсяОСОБА_1. ,  зазначив,  що він та відповідачка ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1в рівних частках. Посилаючись в обґрунтування позовних вимог на частину 3 статті 358,  361,  364,  382,  385 ЦК України,  позивач просив стягнути 90 900 гривен грошової компенсації 1/2 належної йому частини спірної квартири,  визнав за відповідачкою право власності,  оскільки квартира однокімнатна,  збудована у багатоквартирному будинку за типовим проектом індивідуального заселення,  що виключає можливість спільного проживання та користування сторонніми людьми,  а також виділення в натурі часток.

У судовому засіданні представник позивача посилаючись на обставини,  викладені у позовній заяві,  підтримав вимоги,  просив суд їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась,  про день,  час,  місце слухання справи була повідомлена судом належним чином та своєчасно,  про причини неявки не повідомила,  суд вважає можливим розглянути справу у її відсутності,  так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін,  представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача,  дослідивши та проаналізував надані ним докази суд встановив,  що квартира АДРЕСА_1належить ОСОБА_1таОСОБА_2 в рівних частках та у цілому складається з однієї кімнати житлової площею 17, 6 кв.м,  загальною площею 32, 9 кв.м.  Зазначені обставини підтверджуються копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом,  виданим державним нотаріусом Восьмої Одеської державної нотаріальної контори 25.01.2005 року на ім'я ОСОБА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3(а.с. 6); копією свідоцтва про право на спадщину за законом,  виданого державним нотаріусом Восьмої Одеської державної нотаріальної контори 11.08.1999 року на ім'я ОСОБА_2після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2ОСОБА_4 (а.с.  10).

Відповідно до частини 3 статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі,  яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників,  які володіють і користуються спільним майном,  відповідної матеріальної компенсації.

Згідно зі статтею 364 ЦК України компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Як роз'яснив пункт 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 04.10.1992 року (із змінами та доповненнями) „Про практику застосування судами законодавства,  що регулює право власності громадян на житловий будинок",  у разі неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним,  власникові,  що виділяється за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір визначається за угодою сторін,  а за

відсутності такої - судом,  виходячи з дійсної вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума,  за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості.

Виходячи із технічної характеристики однокімнатної квартири під номером АДРЕСА_1,  квартира знаходиться на 5-му поверсі,  з сумісними ванною-туалетом,  кухнею 6, 8 кв.м.  (а.с.  9),  що дозволяє суду вважати неможливим спільне проживання та користування сторонніми людьми,  а також; виділення в натурі часток в спірній квартирі.

Дійсна вартість квартири визначена позивачем у розмірі 181 800 гривен,  її половина відповідно - 90 900 гривен.

Оскільки відповідач не надала до суду заперечень проти позову,  суд керуючись принципом розумності та виваженості,  вважає можливим при визначенні розміру компенсації частки належної позивачеві погодитись з даною ним оцінкою вартості квартири.

Розглянув справу в межах заявлених вимог,  на підставі наданих сторонами доказів,  суд прийшов до висновку,  що позивач та його представник довели суду ті обставини,  на які вони посилались в обґрунтуванні позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

В силу статті 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача сплачені ним при поданні позовної заяви до суду: 51 гривни - державного мита,  ЗО гривень - ІТЗ,  а також; на користь Держави 858 гривен - розмір недосплаченого державного мита виходячи із ціни позову та задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та частини 3 статті 358,  364 ЦК України,  роз'яснень пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 04.10.1992 року (із змінами та доповненнями) „Про практику застосування судами законодавства,  що регулює право власності громадян на житловий будинок",  керуючись статями 10,  11,  60,  61,  88,  212-215,  224-226 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2про виділ частки із майна,  що є у спільній часткової власності -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Уг частину квартири АДРЕСА_1  яка належала ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості його частки у сумі 90 900 гривень та 51 гривну державного мита,  ЗО гривень - судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2на користь Держави 858 гривен державного мита.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,  що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідача,  яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд міста Одеси шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.