Справа №  22а-3698/11  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

26 квітня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

       апеляційного суду Хмельницької області

          в складі: головуючої судді П'єнти І.В.,

   суддів: Талалай О.І., Корніюк А.П.,

   при секретарі: Джафаровій Т.Б.,

розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22а-3698 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області на рішення Нетішинського міського суду від 31 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області,  третя особа ДП НАЕК „Енергоатом” від імені і за дорученням якого дії ВП „Хмельницька АЕС” про визнання відмови незаконною та зобов’язання зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 та Списком №2 періодів роботи в шкідливих умовах праці.

         Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи,  колегія суддів

в с т а н о в и л а :

        В червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині про  визнання відмови незаконною та зобов’язання зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 та Списком №2 періодів роботи в шкідливих умовах праці. В обґрунтування позову зазначає, що відповідач відмовив йому у зарахуванні періоду його роботи з 22.08.1992 р. по 09.07.2000 року за Списком №1 та  з 10.07.2000 року по 13.01.2005 року, з 11.05.2005 року по 14.08.2006 року за Списком №2 до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах . Він  до 19.08.2006 року працював на посаді слюсаря-електрика з ремонту електроустаткування у відокремленому підрозділі «Хмельницька АЕС»з ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». 14.08.2006 року звільнений з займаної посади у зв’язку з виходом на пенсію по інвалідності. Позивач звернувся до УПФ в м. Нетішині про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів Україні, проте, відповідачем було відмовлено в зарахуванні періодів роботи з 22.08.1992 р. по 09.07.2000 року за Списком №1 та  з 10.07.2000 року по 13.01.2005 року, з 11.05.2005 року по 14.08.2006 року за Списком №2, що дають права на призначення пільгової пенсії, оскільки вони не підтверджуються результатами атестації робочих місць.   

           Рішенням Нетішинського міського суду від 31 серпня 2010 року позов задоволено. Визнано нечинною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині

 ___________________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції – Ходоровський Б.В.                                                   Справа № 22а-3698

Доповідач –П’єнта І.В.                                                                                                      Категорія №  10.2.4

Хмельницької області від 21 квітня 2010 року №2061/04 в зарахуванні періоду роботи ОСОБА_1  з  22.08.1992 р. по 09.07.2000 року до стажу для призначення  пенсії на пільгових умовах згідно Списку №1, з 10.07.2000 року по 13.01.2005 року, з 11.05.2005 року по 14.08.2006 року до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах згідно Списку №2 та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 22.08.1992 року по 09.07.2000 року до стажу для призначення  пенсії на пільгових умовах згідно Списку №1, з 10.07.2000 року по 13.01.2005 року, з 11.05.2005 року по 14.08.2006 року до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах згідно Списку №2, зробивши перерахунок пенсії з дня звернення за пенсією.

          В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині з рішенням суду не погоджується, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в позові. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема п. „а” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. №442. Суд не прийняв до уваги, що  атестація робочого місця позивача не була проведена з вини керівництва ДП НАЕК „Енергоатом”, а тому суд повинен був керуватися положеннями Наказу Міністерства праці та соціальної політики України „Про затвердження Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” №383 від 18.11.2005 р.

В засідання апеляційного суду сторони не з’явились. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.    

            Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

            Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

           Задовольняючи позов, суд встановив та правильно виходив з того, що відповідно до  пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці від 01.08.1992 року №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях, має мету забезпечувати реалізацію прав працівників на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсацію за роботу у несприятливих умовах. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, однак всупереч цим вимогам атестація робочого місця позивача була проведена несвоєчасно з вини ВП Хмельницька АЕС.  Оскільки позивач надав докази в підтвердження своїх вимог, а саме: трудову книжку з записами про те, що він з 04.12.1987 року по 01.06.1989 року працював на посаді електрослюсаря 4 розряду в цех централізованого ремонту на дільницю вантажопідйомних механізмів з нормальними умовами праці; з 01.06.1989 року по 14.01.2005 року працював слюсарем-електриком на дільниці вантажопідйомних механізмів ЦЦР;   з 14.01.2005 року працював на посаді слюсаря-електрика з ремонту електроустаткування 4 розряду дільниці електроустаткування  ВПМ цеху ремонтного обслуговування та експлуатації вантажопідйомних механізмів в енергоремонтний підрозділ та 14.08.2006 року звільнений з займаної посади за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію за інвалідністю;  витяг з наказу №443-к від 10.05.2000 року ВП Хмельницької АЕС «Про підтвердження права надання пільгової пенсії згідно Списку №1 та №2 працівникам ВП «Хмельницька АЕС», відповідно до якого, згідно вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та Постанови КМ №162 від 11.03.1994 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію по віку на пільгових умовах»та матеріалів атестації робочих місць за умовами праці для професії слюсар-електрик дільниці з ремонту та обслуговування вантажопідйомних механізмів ЦЦР підтверджено право виходу на пенсію згідно Списку №2; довідка ВП Хмельницька АЕС від 17.05.2010 року №51/449 про уточнюючий особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, підставою видачі якої є особові рахунки нарахування заробітної плати за 1988-2006 роки, накази за 1988-2006 роки, особова картка ф Т-2, згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 дійсно працював постійно впродовж повного робочого дня у ВП «Хмельницька АЕС»в особливо шкідливих умовах праці у виробництвах, на роботах, за професіями та посадами, передбаченими Списками №1 та №2, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України з 01.06.1988 року пл. 09 липня 2000 року на посаді електрослюсаря дільниці вантажопідйомних механізмів цеху централізованого ремонту за Списком №1; з 10.07.2000 року по 13.01.2005 року на посаді електрослюсар дільниці вантажопідйомних механізмів цеху централізованого ремонту за Списком №2; з 14.01.2005 року по 14.08.2006 року на посаді слюсар-електрик з ремонту електроустаткування вантажопідйомних механізмів цеху ремонтного обслуговування та експлуатації вантажопідйомних механізмів енергоремонтного підрозділу за Списком №2; довідками ВП «Хмельницька АЕС»від 17.05.2010 року №49-545  та від 17.05.2010 року №49-546 щодо нарахування заробітної плати та надбавки за умови праці позивача за період роботи з 01.08.1992 року по 31.12.1998 року та за період з 01.01.1999 року по липень 2000 року, згідно яких умови праці за означені періоди були за Списком №1.   А тому суд  обґрунтовано дійшов висновку про те, що слід визнати нечинною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині від 21.04.2010 року №204/04 у зарахуванні ОСОБА_1 зазначеного вище періоду роботи за Списком №1 та за Списком №2, задовольнивши його позовні вимоги.

           Висновки суду підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на законі.

           При вирішенні даного спору суд правильно керувався нормами матеріального права, а саме положення ст. ст. 13, 62 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, пунктами 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.

          Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Крім того, апелянт в апеляційній скарзі не заперечує той факт, що атестація робочого місця позивача не була проведена з вини керівництва 3-ї особи і відповідальність за несвоєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівників підприємств, установ та організацій.  

           Відповідачем не було подано відповідних доказів на спростування висновків суду першої інстанції.

           Рішення суду є законним і обґрунтованим, підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

           Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів  

  у х в а л и л а :

      Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області залишити без задоволення.

       Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 31 серпня 2010 року залишити без змін.

     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

      Головуюча: /підпис/ Судді: /підписи/

     З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                                 І.В. П'єнта