Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої судді П'єнти І.В.,
суддів: Талалай О.І., Корніюк А.П.,
при секретарі: Товкан І.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22а-2752 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про стягнення доплати до пенсії як дитині війни.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
Позивач ОСОБА_1, звертаючись в суд з вказаним позовом зазначив, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»він має статус дитини війни. На підставі ст. 6 цього ж Закону пенсія дітям війни підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідачем така допомога виплачувалась йому не в повному обсязі.
Позивач просив стягнути з відповідача надбавку до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 2008 року по день звернення до суду.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18 серпня 2010 року позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з врахуванням його права на підвищення пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22.08.2008 року по 20.07.2010 року. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що не визначено на законодавчому рівні в якому порядку мають виплачуватись надбавки до пенсії, з якого розміру мінімальної пенсії за віком обчислювати вказаний розмір підвищення. Апелянт зазначає, що задовольняючи позовні вимоги, суд вказав, що при здійсненні перерахунку та виплаті пенсії позивачу слід виходити з розміру мінімальної пенсії за віком. Проте, судом не взято до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та
___________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Порозова І.Ю. Справа № 22а-2752
Доповідач: П'єнта І.В. Категорія № 10.3.1
по втраті годувальника, тобто тих виплат які фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду. Таким чином, мінімальний розмір пенсій за віком у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, не застосовується для обчислення надбавок та підвищень до пенсії. Апелянт також зазначає, що розмір надбавки дітям війни визначений постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року, відповідно до якої проводилась виплата такої надбавки. Оскільки, Законом України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансування виплат за цим Законом проводиться із державного бюджету, а не із бюджету Пенсійного фонду, в діях управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому будь-яких порушень законодавства немає.
В засідання апеляційного суду сторони не з’явились. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 п.3 та п.4 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, отримує пенсію за віком і відноситься до категорії громадян, які мають статус дитини війни.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог ст. ст. 3 та 7 цього ж Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і статтю 6 викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року вказані зміни визнані неконституційними, відновлена дія положень статті 6 Закону № 2195 – IV у попередній редакції.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» положення ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»не змінювались.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на отримання доплати до пенсії за період з 22 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 20 липня 2010 року.
Разом з тим, управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення та виплати пенсій і доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і здійснити позивачу відповідні нарахування за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена, а саме: з 22 травня 2008 року по 20 липня 2010 року. Не виконуючи вимог даної норми, відповідач допустив протиправну бездіяльність. Тому судом першої інстанції помилково визначено даний період з 22 серпня 2008 року по 20 липня 2010 року.
Посилання апелянта на те, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та по втраті годувальника, є безпідставними.
Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не в розмірі, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року, що є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами.
Інші підстави для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 серпня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»за період з 22 травня 2008року по 20 липня 2010 року включно, з врахування виплачених позивачу за вищевказаний період сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В. П'єнта