Справа № 2а-159 2007 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2007 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,
при секретарі - Комліченко B.C.,
з участю представника відповідача - Орел СВ.,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції, Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори про скасування обтяжень в виді арешту частини житлового будинку, -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції, Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори про скасування обтяжень в виді арешту частини житлового будинку.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що в червні 2000 року ОСОБА_2 звернулась в Жовтневий районний суд м. Запоріжжя з позовом до її батька ОСОБА_3 про стягнення грошової суми.
З метою забезпечення позову ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя 12 березня 2001 року був накладений арешт на 31/100 частину будинковолодіння АДРЕСА_1, яке на праві особистої власності належало її матері ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності виданого 27 листопада 1987 року замість свідоцтва про спадкування по закону від 1 лютого 1986 року і договору дарування від 12 квітня 1986 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 листопада 2001 року позов ОСОБА_2до ОСОБА_3 про стягнення грошової суму був задоволеній частково.
23 листопада 2001 року ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування забезпечення позову у виді арешту 31/100 частини будинковолодіння АДРЕСА_1.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2001 року клопотання ОСОБА_3 було задоволено частково. Вказаною ухвалою було скасовано ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2001 року в частині накладення арешту на 15,5/100 часток домоволодіння, які належали на праві особистої власності ОСОБА_4
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя 24 грудня 2001 року ОСОБА_3 оскаржив в апеляційному порядку. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області 05 червня 2002 року скасувала ухвалу від 24 грудня 2001 року в частині залишення без змін ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2001 року про арешт другої частини будинковолодіння в розмірі 15,5/100 часток. Колегія постановила вважати скасованою у повному обсязі ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2001 року про накладення арешту на 31/100 частину будинковолодіння АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_4.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачки мати, ОСОБА_4, померла в наслідок чого відкрилась спадщина, в виді частини житлового будинку АДРЕСА_1.
29 січня 2001 року мій батько, ОСОБА_3, відмовився прийняти свою частку спадщини, про що подав до нотаріальної контори відповідну заяву. Позивачка по справі ОСОБА_1 стала єдиним спадкоємцем по закону і звернулась з заявою про прийняття спадщини до Четвертої Запорізької нотаріальної контори.
Нотаріус відмовив ОСОБА_1 в оформленні права власності на спадковій житловий будинок АДРЕСА_1 обґрунтовуючи своє рішення тим, що на вказаний будинок накладено арешт зняття якого необхідно вирішувати з державною виконавчою службою у Жовтневому районі.
Позивачка по справі ОСОБА_1 неодноразово зверталась до відділу державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя з проханням про скасування арешту вказаного будинку, але їй відмовляли посилаючись на те, що ніяких документів про скасування ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2001 року про на арешту на частину житлового будинку АДРЕСА_1 державна виконавча служба від Жовтневого районного суду м. Запоріжжя не отримувала.
Коли ОСОБА_1 надала державній виконавчій службі у Жовтневому районі м. Запоріжжя ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 5 червня 2002 року, то отримала постанову від 1 липня 2005 року про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з пропуском мною строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
При послідуючих зверненнях ОСОБА_1 говорили, що у виконавчій службі взагалі ніяких документів по арешту вказаного будинку немає.
Далі, позивачка звернулася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом про визнання дій державного виконавця незаконними та зняття арешту з частини домоволодіння АДРЕСА_1.
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2006 року мій адміністративний позов було задоволено: визнано дії державного виконавця є незаконними, та зобов'язано державну виконавчу службу у Жовтневому районі м. Запоріжжя зняти арешт з домоволодіння АДРЕСА_1.
21 липня 2006 року постановою державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя на підставі постанови суду від 6 червня 2006 року арешт будинку було знято.
Постанова державної виконавчої служби від 21 липня 2006 року містить суттєві неточнхті. В описовій частині постанови вказано, що арешт 31/100 частини домоволодіння по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 накладено на підставі ухвали Жовтневого районного суду від 28 вересня 2001 року. 28 вересня 2001 року ухвали про арешт вказаного домоволодіння судом не постановлялась. В резолютивній частини постанови вказано, „Зняти арешт з будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1*. Не зрозуміло з якого об'єкту нерухомхті знято арешт. Крім того, власником будинку з якого знято арешт до цього часу значиться ОСОБА_4, а не позивачка ОСОБА_1
Вказану постанову в серпні 2006 року позивачка пред'явила в Четверту Запорізьку державну нотаріальну контору для оформлення спадщини, але нотаріус прийняти її відмовилась посилаючись на те, що потрібно скасувати всі обтяження, які значиться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктив нерухомого майна.
15 серпня 2006 року ОСОБА_1 отримала витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктив нерухомого майна згідно з яким обтяження в виді арешту житлового будинку АДРЕСА_1 зареєстровано тричі.
6 травня 2005 року реєстратором Четвертої Запорізької державної контори за № 1948419 зареєстровано обтяження в виді арешту будинку АДРЕСА_1 на підставі постанови державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 15 березня 2001 року.
6 травня 2005 року реєстратором Четвертої Запорізької державної контори за № 1948430 зареєстровано обтяження в виді арешту частини будинковолодіння АДРЕСА_1, власником якого значиться ОСОБА_4, на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2001 року.
6 травня 2005 року реєстратором Четвертої Запорізької державної контори за № 1948787 зареєстровано обтяження в виді арешту 34/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, власником якого значиться ОСОБА_4, на підставі постанови державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 28 вересня 2001 року.
В своїй постанові від 6 червня 2006 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя не вказав, яке саме з трьох обтяжень у виді арешту частини житлового будинку знято.
Обтяження в виді арешту 34/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 які до цього часу значаться в Єдиному реєстрі заборону відчуження об'єктив нерухомого майна позбавляє її права власності на вказане майно. На підставі вищевикладеного позивачка просила:
зобов'язати Четверту Запорізьку державну нотаріальну контору виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна арешт чистини будинковолодіння АДРЕСА_1, власником якого значиться ОСОБА_4, накладеного на підставу ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2001 року;
зобов'язати державну виконавчу службу у Жовтневому районі м. Запоріжжя скасувати свою постанову від 15 березня 2001 року про накладення арешту на житловій будинок АДРЕСА_1, власником якого значиться ОСОБА_4;
зобов'язати державну виконавчу службу у Жовтневому районі м. Запоріжжя скасувати свою постанову від 28 вересня 2001 року про накладення арешту на 37/100 житлового будинку АДРЕСА_1 власником якого значиться ОСОБА_4.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги.
Представник відповідача ДВС у Жовтневому районі міста Запоріжжя Орел СВ. у судовому засіданні не заперечував проти позовних вимог позивачки по справі Протасової Ю.М.
Представник відповідача Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, але він нього до суду надійшла заява, в якому останній просить розглянути справу у його відсутність. На підставі викладеного та, керучиючись правилами ст. 121 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу по суті на вищезазначеній стадії процесу.
Вислухавши пояснення позивачки, представника ДВС у Жовтневому районі м. Запоріжжя, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
В суді встановлено, що в червні 2000 року ОСОБА_2 звернулась в Жовтневий районний суд м. Запоріжжя з позовом до її батька ОСОБА_3 про стягнення грошової сумм.
З метою забезпечення позову ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя 12 березня 2001 року був накладений арешт на 31/100 частину будинковолодіння АДРЕСА_1, яке на праві особистої власності належало її матері ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності виданого 27 листопада 1987 року замість свідоцтва про спадкування по закону від 1 лютого 1986 року і договору дарування від 12 квітня 1986 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26 листопада 2001 року позов ОСОБА_2до ОСОБА_3 про стягнення грошової суму був задоволеній частково.
23 листопада 2001 року ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування забезпечення позову у виді арешту 31/100 частини будинковолодіння АДРЕСА_1.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2001 року клопотання ОСОБА_3 було задоволено частково. Вказаною ухвалою було скасовано ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2001 року в частині накладення арешту на 15,5/100 часток домоволодіння, які належали на праві особистої власності ОСОБА_4
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя 24 грудня 2001 року ОСОБА_3 оскаржив в апеляційному порядку. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області 5 червня 2002 року скасувала ухвалу від 24 грудня 2001 року в частині залишення без змін ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2001 року про арешт другої частини будинковолодіння в розмірі 15,5/100 часток. Колегія постановила вважати скасованою у повному обсязі ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2001 року про накладення арешту на 31/100 частину будинковолодіння АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_4 (а.с. 10-12).
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачки мати, ОСОБА_4, померла в наслідок чого відкрилась спадщина, в виді частини житлового будинку АДРЕСА_1.
29 січня 2001 року мій батько, ОСОБА_3, відмовився прийняти свою частку спадщини, про що подав до нотаріальної контори відповідну заяву. Позивачка по справі ОСОБА_1 стала єдиним спадкоємцем по закону і звернулась з заявою про прийняття спадщини до Четвертої Запорізької нотаріальної контори.
Нотаріус відмовив ОСОБА_1 в оформленні права власності на спадковій житловий будинок АДРЕСА_1 обґрунтовуючи своє рішення тим, що на вказаний будинок накладено арешт зняття якого необхідно вирішувати з державною виконавчою службою у Жовтневому районі.
Позивачка по справі ОСОБА_1 неодноразово зверталась до відділу державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя з проханням про скасування арешту вказаного будинку, але їй відмовляли посилаючись на те, що ніяких документів про скасування ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2001 року про на арешту на частину житлового будинку АДРЕСА_1 державна виконавча служба Жовтневого районного суду м. Запоріжжя не отримувала.
Коли ОСОБА_1 надала державній виконавчій службі у Жовтневому районі м. Запоріжжя ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 5 червня 2002 року, то отримала постанову від 1 липня 2005 року про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з пропуском мною строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
При послідуючих зверненнях ОСОБА_1 говорили, що у виконавчій службі взагалі ніяких документів по арешту вказаного будинку немає.
Далі, позивачка звернулася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом про визнання дій державного виконавця незаконними та зняття арешту з частини домоволодіння АДРЕСА_1.
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2006 року мій адміністративний позов було задоволено: визнано дії державного виконавця є незаконними, та зобов'язано державну виконавчу службу у Жовтневому районі м. Запоріжжя зняти арешт з домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 15).
21 липня 2006 року постановою державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя на підставі постанови суду від 6 червня 2006 року арешт будинку було знято.
Постанова державної виконавчої служби від 21 липня 2006 року містить суттєві неточності. В описовій частині постанови вказано, що арешт 31/100 частини домоволодіння по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 накладено на підставі ухвали Жовтневого районного суду від 28 вересня 2001 року. 28 вересня 2001 року ухвали про арешт вказаного домоволодіння судом не постановлялась. В резолютивній частини постанови вказано, „Зняти арешт з будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1". Не зрозуміло з якого об'єкту нерухомості знято арешт. Крім того, власником будинку з якого знято арешт до цього часу значиться ОСОБА_4, а не позивачка ОСОБА_1 (а.с. 16-17).
Вказану постанову в серпні 2006 року позивачка пред'явила в Четверту Запорізьку державну нотаріальну контору для оформлення спадщини, але нотаріус прийняти її відмовилась посилаючись на те, що потрібно скасувати всі обтяження, які значиться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктив нерухомого майна.
15 серпня 2006 року ОСОБА_1 отримала витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктив нерухомого майна згідно з яким обтяження в виді арешту житлового будинку АДРЕСА_1 зареєстровано тричі.
6 травня 2005 року реєстратором Четвертої Запорізької державної контори за № 1948419 зареєстровано обтяження в виді арешту будинку АДРЕСА_1 на підставі постанови державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 15 березня 2001 року.
6 травня 2005 року реєстратором Четвертої Запорізької державної контори за № 1948430 зареєстровано обтяження в виді арешту частини будинковолодіння АДРЕСА_1, власником якого значиться ОСОБА_4, на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2001 року.
6 травня 2005 року реєстратором Четвертої Запорізької державної контори за № 1948787 зареєстровано обтяження в виді арешту 34/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, власником якого значиться ОСОБА_4, на підставі постанови державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 28 вересня 2001 року (а.с. 8 - 9).
В своїй постанові від 6 червня 2006 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя не вказав, яке саме з трьох обтяжень у виді арешту частини житлового будинку знято.
Обтяження в виді арешту 34/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 які до цього часу значаться в Єдиному реєстрі заборону відчуження об'єктив нерухомого майна позбавляє її права власності на вказане майно.
Керуючись ст. ст. 11,71,163, КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Зобов'язати Четверту Запорізьку державну нотаріальну контору виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна арешт чистини будинковолодіння АДРЕСА_1, власником якого значиться ОСОБА_4, накладеного на підставу ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2001 року.
Зобов'язати державну виконавчу службу у Жовтневому районі м. Запоріжжя скасувати свою постанову від 15 березня 2001 року про накладення арешту на житловій будинок АДРЕСА_1, власником якого значиться ОСОБА_4.
Зобов'язати державну виконавчу службу у Жовтневому районі м. Запоріжжя скасувати свою пхтанову від 28 вересня 2001 року про накладення арешту на 37/100 житлового будинку АДРЕСА_1 власником якого значиться ОСОБА_4.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення в Жовтневий районний суд міста Запоріжжя та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання цієї заяви або подачі апеляційної скарги протягом 10 днів без попереднього подання про апеляційне оскарження.
Пхтанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в 20-ти денний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.