Справа № 22а-1098
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої –судді Ярмолюка О.І.
суддів: Юзюка О.М., Власенка О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 22а-1098 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі на рішення Новоушицького районного суду від 19 серпня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі про визнання незаконною відмови в перерахунку основної та додаткової пенсії інваліду 2 групи Чорнобильської катастрофи, зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії за період з 01 січня 2010 року по даний час та стягнення різниці недоотриманої суми пенсії.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів,
в с т а н о в и л а :
Звертаючись в суд з вказаним позовом заявник зазначав, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з даною аварією, віднесений до першої категорії осіб, які постраждали від неї тому має право на отримання державної та додаткової пенсій в розмірі, встановленому Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Оскільки ці виплати йому проводяться не повністю, просив їх стягнути.
Рішенням Новоушицького районного суду від 19 серпня 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі в частині відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі провести перерахунок основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2010 року по серпень 2010 року включно відповідно
__________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Стефанишин С.Л. Справа № 22а-1098
Доповідач: Юзюк О.М. Категорія № 10.3.2
до ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до вимог цих законів та виплатити різницю між сумою перерахованої та виплаченої пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління вважає вказане рішення суду необґрунтованим, яке винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду, тому в діях управління, яке проводило нарахування пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654, немає жодних порушень законодавства. Крім того, законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком здійснювати нарахування пенсій, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Апеляційна скарга управління підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії. Внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом ІІ групи. Він одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 50 цього ж Закону.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що, оскільки позивачу, в порушення вимог ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виплата державної пенсії проводилася в розмірі меншому восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії менше 75% мінімальної пенсії за віком, тому вимоги про перерахунок пенсії є обґрунтованими.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права.
Право позивача на отримання державної пенсії на підставі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст.50 цього ж Закону сторонами не оспорюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої інстанцій дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не положення постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року №1 „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” та постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Також суд правильно не взяв до уваги посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зі змісту статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року були внесені зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення п. 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнані неконституційними.
Відповідно до вимог 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про порушення прав позивача, а тому висновок суду щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної пенсії є правильним, в тому числі у 2010 році, оскільки положення ст.ст.49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в цьому періоді не скасовувалися і не змінювалися.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі залишити без задоволення.
Рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.М. Юзюк