Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.05.2011 рокуСправа №2-745/2011
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Берегуляка Ф.Г.
за участю секретаря Малко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа –приватне акціонерне товариство "Дельта Банк" про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 4054 грн., що становить половину понесених нею витрат по оплаті кредиту в розмірі 512,53 доларів США, а також просить стягнути в її користь витрати на правову допомогу.
У подальшому позивач звернулась до суду із уточненими позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2, третя особа - приватне акціонерне товариство "Дельта Банк" , просить суд стягнути із ОСОБА_2 45 586,72 грн., що становить половину понесених нею витрат по сплаті кредиту, одержаного під час шлюбу із відповідачем з метою придбання квартири АДРЕСА_1, яка згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05.08.2010 року в рівних долях належить їм на праві власності - по Ѕ частині.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за час шлюбу із відповідачем ОСОБА_2, який розірвано 19 травня 2008 року, було придбано квартиру АДРЕСА_1. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05 серпня 2010 року за ОСОБА_2 визнано право власності на Ѕ частину спірної квартири, проте кошти по сплаті кредиту вносяться лише нею. Так, станом на 22 червня 2010 року нею оплачено 23 113,82 доларів США та 10230 грн., враховуючи тіло кредиту, відсотки, комісію, тоді як відповідачем після розірвання шлюбу було внесено платежі по платі кредиту в розмірі 1925,51 грн. Оскільки ОСОБА_2 належить Ѕ частина вищевказаної кватири, просить позов задовольнити, стягнути з відповідача половину понесених нею витрат за сплачений кредит в розмірі 45 586,72 грн., а також стягнути в її користь понесені судові витрати по справі.
Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, посилаючись на мотиви, викладені в позовній заяві.
Відповідач, представник відповідача в судовому засіданні уточнений позов не визнали та суду пояснили, що спірна квартира не зареєстрована за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, відповідач не зареєстрований співвласником спірного житла, з вини позивача останній не проживає за вказаною адресою і не отримує прибутків від майна. Просять суд у задоволенні позову відмовити за безпідставністю вимог.
Представник третьої особи - приватного акціонерного товариства "Дельта Банк" в судовому засіданні вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Дослідивши та оцінивши зібрані докази по справі, суд встановив наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 з 20.09.2003 року до 19.05.2008 року.
Від шлюбу у сторін народилась дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно кредитного договору №131/ВКф-05, укладеного 12.10.2005 року між позивачем та ТзОВ "Український промисловий банк", ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 31 350 доларів США для придбання нерухомості на вторинному ринку з датою повернення –10.10.2025 року.
12.10.2005 року між ТзОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно якого останній взяв на себе обов»язок солідарно відповідати перед кредитором по зобов’язаннях ОСОБА_1 згідно кредитного договору №131/ВКф-05 від 12.10.2005 року.
Як вбачається із договору купівлі –продажу від 13.10.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрованим в реєстрі за №5153, ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_1 придбала за ціною 158317 грн., що еквівалентно 31350 доларів США, квартиру АДРЕСА_1.
Згідно реєстраційного посвідчення, виданого Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації від 26.10.2005 року квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05.08.2010 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 23.12.2010 року, задоволено частково позов ОСОБА_2, квартиру АДРЕСА_1 визнано об"єктом права спільної сумісної власності, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_1, як майно нажите за час шлюбу.
Визнано недійсним реєстраційне посвідчення про право власності на вказану квартиру в частині Ѕ частини права власності, видане Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації від 26.10.2005 року на ім"я ОСОБА_1.
Вищевказаним рішенням суду визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, зобов"язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та вселити його у вказану кватиру.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за нею на 5/6 частин спірної квартири, а за ОСОБА_2 на 1/6 частину цієї квартири та визнання його таким, що втратив право користування квартирою, відмовлено.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05.08.2010 року набрало законної сили, є чинним.
Положенням ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Спірна квартира АДРЕСА_1, яка визнана об"єктом права спільної сумісної власності як майно нажите за час шлюбу, перебуває у спільній часткові власності –по Ѕ частині квартири належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями,
пов'язаними із спільним майном.
Крім цього, згідно ст. 65 СК України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Як вбачається із довідки відповідального за ліквідацію ТФ ТОВ "Укрпромбанк" №875 від 23.06.2010 року, станом на 22.06.2010 року згідно кредитного договору №131/КВФ-05 від 12.10.2005 року, по ньому сплачено (враховуючи тіло кредиту, відсотки, комісію) 23 113,82 доларів США та 10 340 грн., що підтверджується долученими та оглянутими в судовому засіданні квитанціями.
Судом встановлено, що після розірвання шлюбу, а саме з 19.05.2008 року по день пред"явлення позову 14.12.2010 року позивачем ОСОБА_1 внесено кошти по оплаті кредиту: за період з 19.05.2008 року по 22.06.2010 року –10 259,07 доларів США, 5280 грн. та червень –липень 2010 року –6583,60 грн.
Відповідачем представлено квитанції по оплаті кредиту на загальну суму 1925 грн. 51 коп.
Тягар сплати кредитного боргу, що виник внаслідок придбання квартири №2 по вул. Веселій, 51 в м. Тернополі, яка в рівних долях належить кожній із сторін, після розірвання шлюбу лежить на кожному із співвласників майна.
Положенням ст. 60 ЦПК України передбачено обов"язок кожної сторони довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч.3 даної статті доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Твердження відповідача ОСОБА_2 та його представника про те, що у даному випадку не можна застосовувати положення ст. 360 ЦК України у зв"язку з тим, що за ОСОБА_2 не зареєстроване право власності на Ѕ частину квартири, а також те, що відповідач не зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1, суд до уваги не приймає, як необґрунтоване.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд прийшов до переконання про те, що спірна квартира, набута сторонами за час перебування у шлюбі, перебуває у спільній частковій власності подружжя, тому половина сплачених позивачем коштів в рахунок погашення кредиту, отриманого для придбання спірного житла, підлягають відшкодуванню як завдані збитки з відповідача ОСОБА_2
Судові витрати по справі стягнути із відповідача ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 292, 294 ЦПК України, ст. 70 СК України, ст.ст. 22, 360 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 45 586 (сорок п"ять тисяч п"ятсот вісімдесят шість) грн. 72 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати: 51 грн. сплаченого судового збору, витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та 3000 (три тисячі) грн. витрат на правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 404 грн. 86 коп. судового збору в доход держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий:
Головуючий суддяФ. Г. Берегуляк