Справа №2-41/2007 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 квітня 2007 року     Красноокнянський районний суд Одеської області

у складі головуючого    судді                               ЧЕБОТАРЕНКО О.Л.

при секретарі                                                         ЯНУШКЕВИЧ О.О.

за участю позивача                                               ОСОБА_1

Відповідачки                                                           ОСОБА_2

та представників служби у справах

неповнолітніх Красноокнянської РДА                 Кунєвої І.Д.,  Баюро Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с. м. т. Красні Окни

цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав ,  посилаючись на те,  що відповідачка протягом двух з половиною років ухиляється від виконання свої обов"язків по вихованню та утриманню дитини ОСОБА_3,  2002 року народження. Так,  відповідачка 30 квітня 2004 року передала йому і його дружини ОСОБА_4  свого сина ОСОБА_3,  якому на той час було 1, 5 роки , посилаючись на те,  що він їй не потрібен і лише заважає, передала деякі речі і всі дитячі фотографії , щоб про дитину їй нічого не нагадувало. З того часу відповідачка приїздила лише один раз і просила повернути дитину . Однак він на той час полюбив дитину і вважав його за сина,  а хлопчик його - за батька ,  і тому він відмовився передати відповідачці дитину і запропонував звернутися до суду для вирішення цього питання . Однак з того часу пройшло понад рік,  відповідачка більше дитиною не цікавилася .

В судовому засіданні позивач наполягав на заявлених вимогах,  пояснюючи , що хлопчик відповідвчці не потрібен,  вона у присутності їй спільних знайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_6,  ОСОБА_7 передала йому дитину, протягом довгого часу вона не цікавилася дитиною і навіть у нотаріальному порядку намагалася відмовитися від дитини,  але нотаріусами було відмовлено їй у цьому. Коли вони забрали хлопчика ,  дитина була недоглянута. Дитина майже три роки живе в їх сімі"ї , а відповідачка не цікавилася дитиною, не надавала дитини матеріальної допомоги, хоча він не забороняв їй бачитися з дитиною.

Представники служби у справах неповнолітніх Красноокнянської РДА також

2

вважали ,  що позов підлягає задоволенню.

Відповідачка позов не визнала і пояснила, що вона дійсно добровільно передала свого сина ОСОБА_3 30 квітня 2004 року відповідачу разом з фотографіями та деякими речами,  так як у неї тоді було дуже скрутне становище - їй не було де жити,  не було коштів,  батько дитини не допомагав їй. Крім того,  вона в момент передачи дитини була у стані сп"яніння і тому не зовсім розуміла ,  що вона робить. З дитиною вона довгий час не бачилася ,  так як була на заробітках,  надавати матеріальної допомоги вона також не могла,  а коли вона приїхала у 2005 році і хотіла забрати дитину у ОСОБА_1,  то той не віддав дитини. Тепер у неї налагодилося життя - вона утворила сім"ю,  народила дитину,  знов очікує дитину , має житло і хоче ,  щоб її діти росли разом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини. Відповідачка є матір"ю  дитини ОСОБА_3  , ІНФОРМАЦІЯ_1. Відомості про батька внесені в актовий запис відповідно до  ст. 135 СК України - зі слів матері   /а.с.  10, 23 /.

Свідки ОСОБА_8,  ОСОБА_9 пояснили ,  що відповідачка вела легкий образ життя,  їздила з дитиною по всьому району,  а потім взагалі залишила дитину чужим людям, як вони потім взнали ,  ОСОБА_1,  виїхала із села ,  не цікавилася дитиною ,  не виявляла до нього батьківської турботи та піклування. Тепер вона дійсно має житло,  перебуває у фактичних шлюбних відносинах; має дитину від цього шлюбу. Але за весь час ні разу ОСОБА_2 не зверталася за допомогою в поверненні дитини ОСОБА_3 і веде себе так,  ніби у неї і не було цієї дитини.

Свідок ОСОБА_10  пояснила,  що їй відомо від мешканців територіальної громади, що жителю с. Дністровці ОСОБА_1 віддала свою дитину мешканка с. Довжанка,  як вона потім узнала,  ОСОБА_2 Остання до сільської Ради за допомогою в поверненні дитини не зверталася. ОСОБА_1 же відноситься до хлопчика як до рідного - виховує,  забезпечує,  хлопчик розвинутий, доглянутий і саме ОСОБА_1 та його дружина дають дитині те,  що повинна була дати мати -любов,  турботу та піклування.

Свідок ОСОБА_11 пояснив , що перший час після народження у ОСОБА_2 дитини здійснював патронаж,  але потім Малай кудись разом з дитиною ділася і через деякий час він взнав ,  що дитина знаходиться у Дністровцях. Він передав медичну картку у Триградський ФАП.

Свідок ОСОБА_12 пояснила ,  що вона здійснювала медичний нагляд за ОСОБА_3,  коли він оселився у родині ІНФОРМАЦІЯ_2. Дитина проживає у хороших умовах,  доглянута,  здорова. їй відомо,  що мати хлопчика віддала його ІНФОРМАЦІЯ_2,  але з якої причини,  їй невідомо. Однак за весь час , як їй відомо, мати хлопчика ним не цікавилася. Відповідачка за місцем проживання характеризуються негативно   / а.с.  5 /.

Житлові умови відповідачки були незадовільні / а.с.  7 /.

Опікунська рада Довжанської сільської ради Красноокнянського району вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини

3

ОСОБА_3 / а.с.  11 /

Таким чином ,  судом встановлено ,  що відповідачка ,  в порушення  ст.  ст. 180, 150 СК України,  свідомо не виконувала свої батьківські обов'язки щодо утримання ,  виховання та розвитку дитини ,  не проявляла про нього щонайменьшої батьківської турботи,  залишила дитину без батьківського піклування.

Посилання відповідачки на те , що у момент передачи дитини у квітні 2004 року вона знаходилася у стані алкогольного сп'яніння ,  а після цього - у особливому стані,  пов"язаному із скрутними матеріальними та життєвими обставинами ,  не можуть бути прийняті судом до уваги.

Так,  як пояснив позивач і не заперечувала відповідачка, через декілька днів після того,  як остання передала дитину позивачу,  вони разом їздили у с. м. т.Красні Окни,  щою нотаріально оформити відмову від дитини і лише відсутність для цього правових підстав не дозволила їй оформити таку відмову .

Понад двох років відповідачка не намагалася повернути дитину,  не зверталася по допомогу ні до Довжанської та Римарівської сільських Рад,  ні до служби у справах неповнолітніх РДА ,  ні до правоохоронних органів,  ні до суду./ а.с. 37-39/

Про відсутність будь-яких материнських почуттів свідчить і той факт,  що у судовому засіданні відповідачка заперечувала проти задоволення позову ,  при цьому погоджуючись на те ,  щоб дитину у подальшому , якщо вона не зможе справитися з ОСОБА_3,  виховував і утримував позивач,  але без позбавлення її батьківських прав.

Таким чином,  ніякого каяття відповідачки стосовно її негативної поведінки як матері відносно сина ОСОБА_3 протягом всього часу перебування дитини у позивача не наступило.

За таких обставин суд вважає ,  що на підставі п.2 ч.1  ст. 164 СК України ,  виходячи із інтересів неповнолітньої дитини ,  відповідачку , як таку,  що ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини,  слід позбавити батьківських прав і позов слід задовольнити.

При цьому,  відповідно до ч.5  ст. 167 СК України,  слід передати дитину ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування.

Керуючись  ст.  164 ч.1 п.2,    ч.5  ст. 167 СК України,   ст.  10, 11,  212 - 215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4

Передати дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 органу опіки та піклування.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом

десяти днів з дня проголошення рішення , а апеляційна скарга - протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляцію,  які подаються в апеляційний

суд Одеської області через Красноокняняський районний суд,  або в порядку ч.4

 ст. 295 ЦПК України.