В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

25.05.2011 рокуСправа №1-467/11

  Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:                       головуючого                                   Берегуляка Ф.Г.          

                                за участю секретаря                        Малко Н.В.

 прокурора                                  Цимбалюка О.Є.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженки с. Бзовиця Зборівського району Тернопільської області, проживаючої в   АДРЕСА_1, громадянки України, освітою вищою, одруженої, фізичної особи –підприємця, раніше не судимої,

за ч.1 ст. 172, ч.1 ст. 366 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_1, працюючи фізичною особою –підприємцем по наданню послуг на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками, використовуючи найману працю інших громадян,  грубо порушила законодавство про працю та вчинила службове підроблення за наступних обставин.  

Так, при подачі Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми №1ДФ), затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України №451 від 29.09.2003 року за перший квартал 2010 року  підсудна ОСОБА_1  як фізична особа –підприємець вказала з ідентифікаційними номерами 6 працюючих у неї осіб; за другий квартал 2010 року ФОП ОСОБА_1 вказала з ідентифікаційними номерами 4 працюючих особи; за третій квартал 2010 року -  4 працюючих особи з ідентифікаційними номерами; за четвертий квартал 2010 року вказала з ідентифікаційними номерами 4 працюючих особи, що не відповідає фактичній кількості  фізичних осіб, найману працю яких використовувала підсудна ОСОБА_1 для здійснення своєї підприємницької діяльності протягом 2010 року. Зокрема, за вказаний період підсудна ОСОБА_1 використовувала без належного оформлення найману працю потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Аналогічну інформацію щодо працюючих у неї працівників підсудна ОСОБА_1 як фізична особа –підприємець відображала і у “Звітах суб’єкта малого підприємництва –фізичної особи - платника єдиного податку” (Додатку 3 до «Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку»), затвердженому наказом ДПА України №599 від 29.10.1999року (у редакції наказу із змінами, внесеними згідно з Наказами ДПА № 521 від 28.12.2001р. та №92 від 16.02.2004).

Надалі, фізична особа - підприємець –підсудна ОСОБА_1, знаючи, що нею у названих офіційних документах –звітах, вказано неправдиві відомості щодо кількості фізичних осіб, працю яких вона за відповідну плату у 2010 році  використовувала для здійснення свої підприємницької діяльності  з надання послуг з  перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України “Про автомобільний транспорт“, особисто підписавши вказані «Звіти суб’єкта малого підприємництва –фізичної особи - платника єдиного податку»та «Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», подавала їх  у Тернопільську ДПІ,  у визначені періоди подання звітності.

Підсудна ОСОБА_1, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками, використовуючи найману працю інших громадян під час здійснення своєї підприємницької діяльності у сфері перевезення пасажирів, грубо порушувала законодавство про працю, умисно вносячи у вказані «Звіти суб’єкта малого підприємництва –фізичної особи - платника єдиного податку»та «Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку»завідомо неправдиві відомості щодо фактичної кількості працюючих у неї найманих працівників та не оформивши належним чином решти працюючих найманих працівників.

Підсудна ОСОБА_1 як фізична особа –підприємець з  серпня 2010 року використовуючи працю ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, які працювали водіями на автобусних маршрутах “Тернопіль–Висипівці–Тернопіль“ і “Тернопіль–Нестерівці –Тернопіль“, однак, трудові договори в письмовій формі були укладені  та зареєстровані  в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості з ОСОБА_2  та ОСОБА_3 тільки з 17.12.2010 року, а з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 трудові договори не укладались.

Крім цього,  в період  з серпня 2010 року по березень 2011 року ФОП ОСОБА_1 при використанні найманої праці працівників ОСОБА_2 ( з серпня 2010 року до 17.12.2010 року ), ОСОБА_3 ( з серпня 2010 року до  17.12.2010 року ), ОСОБА_4 ( з серпня 2010 року по березень 2011 року ), ОСОБА_6 ( з серпня 2010 року по березень 2011 року ), порушувала   вимоги п.6. ч.1 ст.24 КЗпП України (додержання письмової форми трудового договору є обов’язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою).  Зазначеним  працівникам,  ФОП “ ОСОБА_1. “  виплачувала  щомісяця  заробітну плату із порушенням строків її виплати, передбачених  ч.1 ст.115 КЗпП України - лише один раз на місяць.  

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1  свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч.1 ст. 172, ч.1 ст. 366 КК України, визнала повністю, щиросердечно розкаялась та суду пояснила, зареєструвавшись 19 грудня 2001 року фізичною особою –підприємцем у Тернопільській районній державній адміністрації, отримала ліцензію у Головавтотрансінспекції після реєстрації 30.01.2002 року на надання послуг по перевезенню пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Через три роки - 18.01.2005 року вказану ліцензію  переробила на нову. Згідно останньої ліцензію серії НОМЕР_1 від 02.02.2010 року , отриманої в 2010 році, їй було видано ліцензійні картки. На даний час  власним транспортом обслуговує наступні маршрути: «Тернопіль –В.Глибочок»; «Тернопіль - Висипівці»; «Тернопіль –Нестерівці». Протягом 2010 року офіційно у неї було зареєстровано 4 працівників, а саме ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, а водії  ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2 працювали без належного оформлення, тобто без укладення трудового договору. Лише в січні 2011 року нею офіційно прийнято на роботу   ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Просить суд її суворо не карати.

          Крім визнання вини, винність підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст. 366 КК України, підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні  доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні підтверджується, що з серпня 2010 року працює водієм маршрутного автобуса в приватного підприємця ОСОБА_1 згідно встановленого графіку –через кожні два дні робочих –два дні вихідних. Тривалість робочого дня –з 06 год. до 20 год. На початку робочого дня інженер-механік ОСОБА_12 видає маршрутний лист та ключі від автобуса, що знаходиться на власній базі в АДРЕСА_2, проходить медичний огляд у фельдшера ОСОБА_13 та технічний огляд автобуса, після чого виїжджає на маршрут.

Заробітну плату  отримував один раз на місяць (з вересня 2010 року по січень 2011 року - без відомостей), проте її розмір не пригадує. Повідомив, що розмір заробітної плати змінювався в залежності від розміру мінімальної заробітної плати.

В період з листопада 2010 року по січень 2011 року здійснював свою роботу, тобто керував автобусом на маршруті на підставі маршрутного листа, виданого ОСОБА_12, медичної довідки та посвідчення водія.

У січні 2011 року між ним та ПП ОСОБА_1 був укладений трудовий договір, на підставі якого на даний час працює водієм в ПП ОСОБА_1

Працює на різних маршрутах, а саме «Тернопіль- В.Глибочок», «Тернопіль-Висипівці», «Тернопіль-Нестерівці».

Крім нього  у підсудної ОСОБА_1 також працюють на посадах водіїв ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 та також ОСОБА_13 –санітарний фельдшер і ОСОБА_12 –інженер-механік.

Про те, чи укладені між ними та підсудною ОСОБА_1 трудові угоди йому не відомо.

Претензій морального та матеріального характеру до підсудної ОСОБА_1 не має, просить суд її суворо не карати.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні підтверджується, що з вересня 2010 року працює водієм маршрутного автобуса в приватного підприємця ОСОБА_1  

Працює згідно встановленого графіку, тобто два дні працює –два відпочиває. Робочий день розпочинається о 06 год. і триває до 20 год. На початку робочого дня інженер-механік ОСОБА_12 видає  маршрутний лист та ключі від автобуса, який знаходиться на власній базі в АДРЕСА_2. Після цього він проходить медичний огляд у фельдшера ОСОБА_13 і технічний огляд автобуса та виїжджає на маршрут.

Заробітну плату в підсудної ОСОБА_1 отримував один раз на місяць (з вересня 2010 року по січень 2011 року - без відомостей), розміру заробітної плати не пригадує, проте він змінювався в залежності від розміру мінімальної заробітної плати і йому виплачувалась така ж сума.  

У період з вересня 2010 року по січень 2011 року здійснював свою роботу, тобто керував автобусом на маршруті на підставі маршрутного листа, виданого ОСОБА_12, медичної довідки та посвідчення водія.

У січні 2011 року між ним та ПП ОСОБА_1 укладено трудовий договір, на підставі якого на даний час працює водієм в ПП ОСОБА_1

Працює на різних маршрутах, а саме «Тернопіль- В.Глибочок», «Тернопіль-Висипівці», «Тернопіль-Нестерівці».

Крім нього  у підсудної ОСОБА_1 також працюють інші працівники, зокрема  водії ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та ОСОБА_13 –санітарний фельдшер і ОСОБА_12 –інженер-механік.

Про те, чи укладені між вказаними працівниками та ОСОБА_1 трудові угоди йому не відомо.

Претензій морального та матеріального характеру до підсудної ОСОБА_1 не має, просить суд її суворо не карати.

Показаннями потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні підтверджується, що з серпня 2010 року працює водієм маршрутного автобуса у приватного підприємця ОСОБА_1  

Працює згідно встановленого графіку, тобто два дні працює –два відпочиває. Робочий день триває з 06 год. до 20 год., розпрочинається з того, що інженер-механік ОСОБА_12 видає маршрутний лист та ключі від автобуса, який знаходиться на власній базі в АДРЕСА_2 Тернопільської області. Після цього там же проходить медичний огляд і фельдшера ОСОБА_13 та технічний огляд автобуса і виїжджає на маршрут.

Заробітну плату отримував один раз на місяць без відомостей, розміру заробітної плати пригадати не може, проте він змінювався в залежності від розміру мінімальної заробітної плати і  виплачувалась така ж сума. Кожного року одержує відпустку тривалістю два тижні.

У період з вересня 2010 року по сьогоднішній день здійснював свою роботу, тобто керував автобусом на маршруті на підставі маршрутного листа, виданого ОСОБА_12, медичної довідки та посвідчення водія.

Працює на різних маршрутах, а саме «Тернопіль- В.Глибочок», «Тернопіль-Висипівці», «Тернопіль-Нестерівці».

Крім нього у підсудної ОСОБА_1 також працюють водіями ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, ОСОБА_13 –санітарний фельдшер та ОСОБА_12 –інженер-механік.  

Чи укладені між ними та ОСОБА_1 трудові угоди йому  не відомо.

Претензій морального та матеріального характеру до підсудної ОСОБА_1 на не має, просить суд її суворо не карати.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 підтверджується, що з 2009 року працює водієм маршрутного автобуса в ПП «ОСОБА_1.». Під час влаштування його на роботу 05 червня 2009 року між ними одразу ж було укладено трудову угоду, яку ОСОБА_1 зареєструвала в Тернопільському районному центрі зайнятості і на підставі якої в неї працює водієм на маршруті «Тернопіль-Висипівці».

Працює згідно складеного графіку, тобто два дні працює –два дні відпочиває. Робочий день розпочинається о 06 год. і триває до 20 год. Розпочинається  з того, що інжерен-механік ОСОБА_12 видає   аршрутний лист та ключі від автобуса, який знаходиться на власній базі в АДРЕСА_2. Після цього  там же проходить медичний огляд у фельдшера ОСОБА_13 та технічний огляд автобуса та виїжджає на маршрут.

Заробітну платню ОСОБА_1 виплачує два рази на місяць по відомостях, розміру заробітної плати пригадати не може, вона змінювалась в залежності від розміру мінімальної заробітної плати і  виплачувалась така ж сума.

Кожного року ОСОБА_1 надає оплачувану відпустку протягом 24 календарних днів.

Здійснює свою роботу, тобто керує автобусом на підставі укладеного трудового договору, маршрутного листа, виданого ОСОБА_1, медичної довідки, посвідчення водія.

Крім нього у ПП ОСОБА_1 також працюють ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_5., ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на посадах водіїв та ОСОБА_13 –санітарний фельдшер і ОСОБА_12 –інженер-механік.

Йому не відомо, чи укладала ОСОБА_1 з вказаними вище працівниками трудові угоди, оскільки трудові відносини між ними та ПП ОСОБА_1 вони не обговорюють.

Крім цього, винність підсудної ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.366 КК України, підтверджується:

-із оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_5 вбачається, що з серпня 2010 року працює водієм маршрутного автобуса в ПП “ОСОБА_1.”  Працює згідно встановленого графіку, тобто два дні працює –два відпочиває. Робочий день, який триває з 06 год. до 20 год., розпрочинається з видачі інженером-механіком ОСОБА_12 маршрутного листа та ключів від автобуса, який знаходиться на власній базі в АДРЕСА_2. Після цього там же проходить медичний огляд у фельдшера ОСОБА_13 та технічний огляд автобуса та виїжджає на маршрут.

Заробітну плату в ОСОБА_1 отримує два рази на місяць без відомостей, розміру заробітної плати не пригадує, вона змінювалася в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, і йому виплачувалась така ж сума. Кожного року ОСОБА_1 надає йому відпустку тривалістю два  тижні.           

У період з серпня 2010 року по сьогоднішній день здійснював свою роботу, тобто керував автобусом на маршруті на підставі маршрутного листа, виданого ОСОБА_12, медичної довідки та посвідчення водія.

Працює на різних маршрутах, а саме «Тернопіль- В.Глибочок», «Тернопіль-Висипівці», «Тернопіль-Нестерівці».

Крім нього  у ОСОБА_1 також працюють ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на посадах водіїв, а також ОСОБА_13 –санітарний фельдшер та ОСОБА_12 –інженер-механік.  .

Чи укладені між ними та ОСОБА_1 трудові угоди не відомо, оскільки цим ніколи не цікавився і про це нічого не розповідали.

На даний час працює у підприємця ОСОБА_1 на посаді водія.

Претензій морального та матеріального характеру до ОСОБА_1 не має (а.с.170-173);

-із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_12 вбачається, що з 2006 року працює на посаді інженера-механіка в ПП «ОСОБА_1.». 01.12.2006 року  між ними було укладено трудову угоду, яку ОСОБА_1 зареєструвала в Тернопільському районному центрі зайнятості і на підставі якої він в неї працює на вказаній посаді.

Працює згідно складеного графіку. Робочий день  розпочинається з 05 год.30 хв. до 07 год. і ввечері - з 20 год. до 21 год. Робочий день розпочинається з того, що він виписує водіям маршрутні листи і проводить технічний стан автотранспорту. Крім цього займається технічним обслуговування техніки. Після закінчення зміни збирає маршрутні листи і проводить післярейсовий огляд автобусів, закриває гаражі з технікою та залишає під охорону.

Заробітну платню ОСОБА_1 виплачує два рази на місяць по відомостях, розміру заробітної плати пригадати не може, вона змінювалась в залежності від розміру мінімальної заробітної плати. і йому виплачувалась така ж сума.

Кожного року ОСОБА_1 надає оплачувану відпустку протягом 24 календарних днів.

Крім нього у ПП ОСОБА_1 також працюють: ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_5., ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на посадах водіїв і ОСОБА_13 –санітарний фельдшер.

Йому не відомо чи укладала ОСОБА_1 із вказаними вище працівниками трудові угоди, оскільки трудові відносини між ними та ПП ОСОБА_1 вони не обговорюють (а.с. 175 –179);

-із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_13 вбачається, що з 2006 року згідно укладеної 01.12.2006 року трудової угоди, що була зареєстрована ОСОБА_1 у Тернопільському районному центрі зайнятості, працює на посаді санітарного фельдшера в ПП «ОСОБА_1.».

Працює згідно складеного графіку, зранку з 05 год.  до 30 хв. та ввечері з 20 год. до 21 год.

Заробітну платню ОСОБА_1 виплачує два рази на місяць по відомостях, розміру заробітної плати пригадати не може, вона змінювалась в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, і їй виплачувалась така ж сума.

Кожного року ОСОБА_1 надає оплачувану відпустку протягом 24 календарних днів.

Здійснює свою роботу згідно складеного графіку.

Також повідомила, що крім неї у ПП ОСОБА_1 також працюють ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_5., ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - на посадах водіїв, а також ОСОБА_12 –інженер-механік.

Їй не відомо чи укладала ОСОБА_1 з вказаними вище працівниками трудові угоди, оскільки трудові відносини між ними та ПП ОСОБА_1 вони не обговорюють  (а.с. 180 –184);

-із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що з 22.02.2005 року працює водієм маршрутного автобуса в ПП «ОСОБА_1.», з якою уклав трудову угоду, що була зареєстрована в Тернопільському районному центрі зайнятості і на підставі якої в неї працює водієм на маршруті «Тернопіль-Висипівці».

Працює згідно складеного графіку, тобто два дні працює –два дні відпочиває. Робочий день, що триває з 06 год. до 20 год., розпочинається з того, що інжерен-механік ОСОБА_12 видає  маршрутний лист та ключі від автобуса, який знаходиться на власній базі в АДРЕСА_2. Там же проходить медичний огляд у фельдшера ОСОБА_13 та технічний огляд автобуса, після чого виїжджає на маршрут.

Заробітну платню ОСОБА_1 виплачує два рази на місяць по відомостях, розміру заробітної плати пригадати не може, вона змінювалась в залежності від розміру мінімальної заробітної плати і виплачувалась така ж сума.

Кожного року ОСОБА_1 надає оплачувану відпустку протягом 24 календарних днів.

Здійснює свою роботу, тобто керує автобусом на підставі укладеного трудового договору, маршрутного листа, виданого ОСОБА_1, медичної довідки, посвідчення водія.

Крім нього у ПП ОСОБА_1 також працюють: ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_5., ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на посадах водіїв, та ОСОБА_13 –санітарний фельдшер і ОСОБА_12 –інженер-механік.

Про те, чи укладала ОСОБА_1 з вказаними вище працівниками трудові угоди не відомо, оскільки трудові відносини між ними та ПП ОСОБА_1 вони не обговорюють (а.с. 185 –189);

-          Актом Територіальної державної інспекції праці у Тернопільській області №19-

01-030/0285  від 25.03.2011 року, складеного за результатами перевірки дотримання ПП «ОСОБА_1.» законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, проведеної за дорученням Тернопільського транспортного прокурора, про те, що протягом періоду з серпня 2010 року по березень 2011 року без належного оформлення (укладання та реєстрації трудових договорів) ФОП ОСОБА_1 використовувала працю водіїв ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та в порушення вимог ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата найманим працівникам виплачувалась один раз на місць, чим спростовуються показання потерпілих та свідків на досудовому слідстві і в судовому засіданні  (а.с. 81 –82);

-          інформацією Тернопільського міськрайонного центру зайнятості щодо

укладення трудових договорів між підприємцем ОСОБА_1 та найманими особами за січень –грудень 2010 року (а.с. 88 –97);

-          інформацією державної податкової служби щодо сплати податків фізичною

особою –підприємцем ОСОБА_1 (а.с. 40 –60, 61 –65);

-          свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця

ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 02.09.2008 року (а.с. 21);

-свідоцтвом про сплату єдиного податку від 26.12.2010 року серії НОМЕР_3, виданим суб"єкту підприємницької діяльності –фізичній особі ОСОБА_1  (а.с. 22);

- ліцензією серії НОМЕР_1, виданою ОСОБА_1 Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті 19.01.2010 року строком з 31.01.2010 до 30.01.2015 року, дозволений вид роботи –внутрішні перевезення пасажирів автобусами (а.с. 24);

-           ліцензійною карткою серії НОМЕР_4 до ліцензії серії НОМЕР_1, що діє до

30 січня 2015 року, виданою ОСОБА_1 (а.с. 115);

          -договором на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на внутрішньообласному автобусному маршруті  №108 від 03.07.2009 року, договорами на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на автобусному маршруті від №367 від 10.03.2010 року, №552 від 07.02.2011 року.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у внесені службовою особою до офіційних документів “Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку»(форми №1ДФ) завідомо неправдивих відомостей щодо фактичної кількості працюючих у неї найманих працівників, підсудна ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч.1 ст. 366 КК України –внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Крім цього, підсудна ОСОБА_1, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками та використовуючи найману працю інших громадян під час здійснення своєї підприємницької діяльності у сфері перевезення пасажирів, грубо порушуючи трудове законодавство, приймала на роботу без належного оформлення трудових договорів та використовувала працю значно більшої кількості працівників, ніж фактично відображала у податковій звітності, а також із порушенням встановлених законодавством строків замість двох разів на місяць виплачувала заробітну плату найманим працівникам лише один раз на місяць, скоїла злочин, передбачений ч.1 ст. 172 КК України –грубе порушення законодавства про працю.

При призначенні покарання підсудній, суд відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, особу винної, те, що вона повністю визнала свою вину, щиросердечно розкаялась, активно сприяла розкриттю злочину, потерпілі претензій матеріального та морального характеру до підсудної не мають, їхню думку відносно міри покарання, які просять її суворо не карати, сімейний стан –одружена, позитивну характеристику по місцю проживання, має постійне місце проживання.

          Наведені обставини з врахуванням конкретних умов, при яких склався злочин, дають можливість виправлення і перевиховання підсудної без ізоляції від суспільства, а тому їй слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу в доход держави.

Міру запобіжного заходу підсудній ОСОБА_1 –підписку про невиїзд з постійного місця проживання - залишити попередньою до вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 172, ч.1 ст. 366 КК України  і призначити їй покарання:

-за ч.1 ст. 172 КК України –у виді  штрафу в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн. в доход держави;

-за ч.1 ст.366 КК України –у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п"ятдесят) грн. в доход держави.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п"ятдесят) грн. в доход держави.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1  -  підписку про невиїзд з постійного місця проживання - залишити попередньою до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений  до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом 15 діб з дня проголошення.

Головуючий: