Справа № 22ц-1853/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючої судді П'єнти І.В.,
суддів: Корніюк А.П., Талалай О.І.,
при секретарі:Лапко Ю.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу № 22ц-1853 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 17 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а:
У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим. В обґрунтування позову зазначає, що 23.06.2006 року між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк»було укладено кредитний договір. У забезпечення виконання усіх грошових зобов’язань позичальника за кредитним договором в повному обсязі, між ОСОБА_2 та банком було укладено договір поруки від 23.06.2006 року. Згідно п. 2.1 договору поруки кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, оскільки збільшується обсяг відповідальності поручителя. Позивачу стало відомо про те, що до основного договору було підписано додаткову угоду №1 та №2 від 25.02.2009 року, відповідно до якої продовжено термін кредитування до 21.06.2019 року, а також було змінено систему платежів за кредитом, про що його, як поручителя повідомлено не було. Оскільки кредитор не одержав згоди на зміну умов основного договору, чим порушив умови договору поруки, тому договір поруки має бути припинений відповідно до вимог закону.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає рішення незаконним, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не дано належної оцінки положенням п. 2.1 договору поруки, діям банку та ОСОБА_3 щодо укладення додаткової угоди без його, як поручителя, згоди,
_____________________________________________________________________________
Головуючий в першій інстанції: Салоїд Н.М. Справа №22ц-1853
Доповідач: П’єнта І.В. Категорія №19
та не прийнято до уваги, що внаслідок цього збільшився обсяг його відповідальності, як поручителя. Також апелянт вказує, що висновки суду про те, що йому, позивачу було відомо про укладення додаткової угоди, є безпідставними, крім того, судом безпідставно відмовлено у його клопотанні про призначення почеркознавчої експертизи.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились, про місце і час слухання справи також повідомлені належним чином.
У відповідності до ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про визнання договору поруки припиненим не ґрунтуються на законі, і відповідно не можуть бути самостійною підставою для задоволення вимог позивача. Також суд посилається на те, що про наявність додаткової угоди до договору поруки від 23.06.2006 року позивачеві та його представникові було відомо, оскільки була вручена ОСОБА_2 як додаток до позовної заяви про стягнення заборгованості ще у серпні 2010 року. Також суд виходив з того, що пунктом 1.1. договору поруки сторони погодили, що поручитель зобов’язується відповідати перед кредитором за зобов’язаннями, що виникли з укладеного кредитного договору в повному обсязі існуючих у теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Судом встановлено, що 23.06.2006 року між АІКБ «УкрСиббанк»(правонаступником якого є ПАТ УкрСиббанк) та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №11013959000, у відповідності до якого позичальник отримав кредит в іноземній валюті в сумі 250000 доларів США.
В якості забезпечення зобов'язань по кредитному договору, 23.06.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк»правонаступником якого є ПАТ УкрСиббанк) та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, згідно умов якого поручитель зобов’язується відповідати перед банком за виконання позичальником усіх його зобов’язань в повному обсязі.
03.02.2009 року між банком та ОСОБА_3 були укладені додаткова угода №1 та додаткова угода №2 до кредитного договору у відповідності до яких сторони змінили схему погашення кредиту та кінцевий термін погашення кредиту.
Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи, відповідають закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
За ст. 4 ЦПК України, суд здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів міститься в ст. 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором. Проте такого способу захисту як визнання в судовому порядку договору поруки припиненим у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, законодавством України не передбачено. Не передбачає такого способу і укладений між сторонами договір поруки.
Тому, враховуючи обставини справи, та правильно керуючись нормами матеріального та процесуального права, суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_2 у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Щодо посилань позивача на те, що підпис у додатковій угоді №1 від 25.02.2009 року до договору поруки від 23.06.2006 року вчинений не ним, то ця обставина обґрунтовано не прийнята судом першої інстанції до уваги з наведених вище підстав. Вирішуючи спір, суд правильно виходив з того, що зазначена додаткова угода №1 від 25.02.2009 року не визнана у установленому законом порядку недійсною і позивач, звертаючись до суду з даним позовом, ставив вимоги про визнання договору поруки припиненим, а не про визнання зазначеної угоди недійсною. Тому суд, відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України розглянув даний спір в межах заявлених позивачем вимог.
Не спростовують висновків першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 197, 307, 308, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Хмельницького міськраойнного суду від 17 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В. П’єнта