Справа № 2-4472/11

                                                           Р І Ш Е Н Н Я

                                                         Іменем   України

27 травня 2011 року            Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:  

          головуючої                 Герчаківської О.Я.

                                     з участю секретаря    Сесик Х.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Тернопільська фірма»Будівельник»про визнання  майнових прав,-

                                                      в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ПП «Тернопільська фірма «Будівельник»про визнання майнового права на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.06.2007 року між нею та відповідачем було укладено договір про пайове будівництво квартири вартістю на момент підписання договору 222 898,00 грн., яка нею повністю сплачена, а тому позивач набула майнові права на вказану квартиру. Однак відповідач не виконав умови договору, не здав в експлуатацію зазначений будинок та не передав у власність квартиру. У зв’язку з цим просить визнати за нею майнове право на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та зобов’язати відповідача подати в компетентні органи документи для оформлення права власності на зазначену вище квартиру.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві, та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки майнове право виникає у момент повної оплати коштів згідно договору на пайове будівництво і таке право не потребує додаткового визнання в судовому порядку.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі встановив наступні обставини.

04 червня 2007 року між ПП «ТФ «Будівельник»та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до умов якого ПП «ТФ «Будівельник»приймає ОСОБА_1 у пайове будівництво на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію – 2009 рік.

          Згідно додатку до договору пайової участі у будівництва від 04.06.2007 року, 16.05.2011 року п.1.1 вказаного договору змінено, що стосується нумерації квартири позивача, номер якої змінено з «№34»на «№61»та адреси будівництва, яка змінена з «АДРЕСА_1на «АДРЕСА_1».

Позивачем було повністю сплачено відповідачу вартість квартири в сумі 222 898 грн., що не заперечувалось сторонами та підтверджено квитанціями, які були оглянуті в судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає, що зі сторони позивача договір від 04 червня 2007 року виконано повністю.   

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.   

Однак, відповідачем не подано доказів про закінчення будівництва квартири та здачу будинку в експлуатацію в запланований строк та виконання таким чином умов договору.     

Встановлено, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов’язання, оскільки не здійснив дії по прийняттю в експлуатацію зазначеного будинку та не передав квартиру позивачу, чим прострочив виконання взятих на себе зобов’язань.     

Відповідно до змісту ст.ст.509, 526, 629 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк відповідно до вказівок договору і не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання та одностороння зміна умов договору, за винятком випадків, передбачених законом (договір є обов’язковим для виконання сторонами).   

Відповідно до змісту ст. 190 ЦК України та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», майновими правами, які можуть оцінюватись, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.   

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач набула майнових прав на спірну квартиру, а саме право вимоги передачі у її власність даної квартири після завершення будівництва.   

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про порушення прав позивача відповідачем, які підлягають захисту, а позов до часткового задоволення шляхом визнання за позивачем майнового права на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 згідно договору від 04 червня 2007 року.

Не підлягають до задоволення позовні вимоги в частині зобов’язання ПП «Тернопільська фірма»Будівельник»подати відповідні документи в усі компетентні органи для оформлення права власності на зазначену вище квартиру, оскільки подання таких документів можливе лише за умови завершення усіх будівельно-монтажних робіт, підключення зовнішніх мереж з водо-, газо- та електропостачання, погодження технічних умов та здачі будинку в експлуатацію.

В силу вимог ст.88 ЦПК України стягнути з відповідача в користь ОСОБА_1 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді та 51 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 294 ЦПК України, ст.ст. 190, 208, 509, 526,  629, 654  Цивільного кодексу України,  ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд,-                                                                                                              

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.   

Визнати за ОСОБА_1 майнове право на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, відповідно до сплачених коштів згідно договору від 04 червня 2007 року, укладеного з Приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник»в користь ОСОБА_1 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді та 51 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча                                                                                 О.Герчаківська