Справа № 2-4343/11

                                                           Р І Ш Е Н Н Я

                                                         Іменем   України

27 травня 2011 року            Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:  

          головуючої                 Герчаківської О.Я.

                                    з участю секретаря    Сесик Х.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Тернопільська фірма»Будівельник»про визнання  майнових прав,-

                                                      в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПП «Тернопільська фірма «Будівельник»про визнання майнового права на 41,61 кв.м. чотирикімнатної квартири №7 загальною площею 139,94 кв.м., що знаходиться в другому під’їзді на третьому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1 та на 6,01 кв.м. критої стоянки для автомобіля №11 загальною площею 23,12 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.07.2005 року між ним та відповідачем було укладено договір про пайове будівництво квартири, базова вартість якої становить фактичні затрати на будівництво, яка ним сплачена частково в розмірі 165750 грн., а тому позивач набув майнові права на 41,61 кв.м. вказаної квартири. 25.02.2008 року між ним та відповідачем укладено договір про пайове будівництво критої стоянки для автомобіля, базова вартість якої становить 97104 грн., яка ним також частково сплачена в розмірі 25250 грн., а тому він набув майнові права на 6,01 кв.м. критої стоянки для автомобіля. Однак відповідач не виконав умови зазначених договорів пайового будівництва, оскільки будівництво будинку не закінчено через відсутність коштів на його фінансування. У зв’язку з цим просить визнати за ним майнове право на 41,61 кв.м. чотирикімнатної квартири №7 загальною площею 139,94 кв.м., що знаходиться в другому під’їзді на третьому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1та на 6,01 кв.м. критої стоянки для автомобіля №11 загальною площею 23,12 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки майнове право виникає у момент повної оплати коштів згідно договору на пайове будівництво і таке право не потребує додаткового визнання в судовому порядку.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі встановив наступні обставини.

          02 липня 2005 року між ПП «ТФ «Будівельник»та ОСОБА_1 укладено договір відповідно до умов якого ПП «ТФ «Будівельник»приймає ОСОБА_1 у пайове будівництво на чотирикімнатну квартиру №7 загальною площею 139,94 кв.м., що знаходиться в другому під’їзді на третьому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1

          Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію –2010 рік.

          25 лютого 2008 року між ПП «ТФ «Будівельник»та ОСОБА_1 укладено договір відповідно до умов якого ПП «ТФ «Будівельник»приймає ОСОБА_1 у пайове будівництво критої стоянки для автомобіля №11 загальною площею 23,12 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

          Планове закінчення будівництва та здача об’єкта в експлуатацію –2011 рік.

Позивачем частково сплачено відповідачу вартість квартири в сумі 165750 грн. та вартість критої стоянки для автомобіля в сумі 25250 грн., що не заперечувалось сторонами та підтверджено квитанціями, які були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.   

Однак, відповідачем не подано доказів про закінчення будівництва квартири та критої стоянки для автомобіля, здачу будинку в експлуатацію в запланований строк та виконання таким чином умов договору.     

Встановлено, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов’язання, оскільки по даний час не завершив будівництво квартири та критої стоянки для автомобіля, чим прострочив виконання взятих на себе зобов’язань.     

Відповідно до змісту ст.ст.509, 526, 629 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк відповідно до вказівок договору і не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання та одностороння зміна умов договору, за винятком випадків, передбачених законом (договір є обов’язковим для виконання сторонами).   

Відповідно до змісту ст. 190 ЦК України та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», майновими правами, які можуть оцінюватись, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.   

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач набув майнових прав на 41,61 кв.м. спірної квартири та на 6,01 кв.м. критої стоянки для автомобіля.   

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про порушення прав позивача відповідачем, які підлягають захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за позивачем майнового права на 41,61 кв.м. чотирикімнатної квартири №7 загальною площею 139,94 кв.м., що знаходиться в другому під’їзді на третьому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору від 02 липня 2005 року, та на 6,01 кв.м. критої стоянки для автомобіля №11 загальною площею 23,12 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору від 25 лютого 2008 року.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені судові витрати по справі: 51 грн. сплачених витрат по оплаті судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 294 ЦПК України, ст.ст. 190, 208, 509, 526,  629, 654  Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд,-     

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.   

Визнати за ОСОБА_1 майнове право на 41,61 кв.м. чотирикімнатної квартири №7 загальною площею 139,94 кв.м., що знаходиться в другому під’їзді на третьому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до сплачених коштів згідно договору від 02 липня 2005 року, укладеного з Приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник».

Визнати за ОСОБА_1 майнове право на 6,01 кв.м. критої стоянки для автомобіля №11 загальною площею 23,12 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до сплачених коштів згідно договору від 25 лютого 2008 року, укладеного з Приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник».

Стягнути з Приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник»в користь ОСОБА_1 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді та 51 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча                                                                                 О.Герчаківська