Справа № 11-183/11Головуючий у 1-й інстанції Боднарук Б.В.
Категорія - ч.2 ст.185 КК УКраїни Доповідач - Демченко О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 червня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Демченко О.В.
суддів –Римар Т.М., Лекан І.Є.
за участю прокурора –Семенця О.П.
адвоката —ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції на постанову Козівського районного суду від 24 березня 2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що в кінці жовтня 2010 року, перебуваючи в житловому будинку потерпілої ОСОБА_3, що в АДРЕСА_1, таємно викрав, шляхом вільного доступу, кредитку картку “ПриватБанку”, з якої зняв 100 грн., DVD - програвач марки “Оріон 884”, вартістю 300 грн., чоловічу куртку, вартістю 300 грн., дві пари штанів (джинсів), вартістю по 150 грн., чим спричинив ОСОБА_3 шкоду на загальну суму 1 000 грн.
Постановою Козівського районного суду від 24 березня 2011 року кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України повернуто прокурору Козівського району для проведення додаткового досудового слідства через його неповноту та суттєве порушення норм кримінально-процесуального законодавства, зокрема, порушення в ході досудового слідства права обвинуваченого на захист.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить скасувати постанову суду, а справу направити в той же суд на новий судовий розгляд, покликаючись на те, що твердження суду про порушення досудовим слідством права ОСОБА_2 на захист, який хворіє розладами психіки, є хибними через те, що на час провадження досудового слідства слідчий не мав жодних даних щодо наявності в ОСОБА_2 психічних захворювань. Зазначає, що наявні у ОСОБА_2 розлади психіки не можуть розцінюватись, як підстава, передбачена п.2 ч.1 ст.45 КПК України, для обов’язкової участі захисника.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію, підсудного ОСОБА_2, його захисника —адвоката ОСОБА_1, які просили постанову суду залишити без зміни, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора до задоволення не підлягає з наступних міркувань.
У відповідності до вимог ст. 281 КПК України а також роз'яснень п.8,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “ Про застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування “ № 2 від 11 лютого 2005 року повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства може мати місце тоді , коли ця неповнота та неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що суд підставно прийшов до висновку, що органами досудового слідства в порушення вимог ст.22 КПК України не прийнято всіх передбачених законом заходів для всестороннього, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи та із-за допущеної неповноти і неможливості заповнити прогалини слідства під час судового розгляду, направив кримінальну справу на додаткове розслідування.
Неправильним визнається досудове розслідування тоді, коли під час його провадження органами дізнання чи досудового слідства були неправильно застосовані чи безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону. У всякому разі не може бути розглянута справа судом з винесенням вироку, коли при провадженні дізнання або досудового слідства було порушене право обвинуваченого на захист.
Згідно з вимогами ч.2 ст.45 КПК України, участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства є обов’язковою, якщо особа, яка через свої фізичні чи психічні вади не може сама реалізувати своє право на захист.
Як убачається із висновку №46 спеціальної медичної наркологічної експертної комісії від 25 січня 2011 року, ОСОБА_2 в період часу, до якого відноситься інкриміноване діяння та на момент проведення експертизи страждав на розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю.(а.с.80)
Проте, органи досудового слідства, не встановивши відсутність психічних вад, вимоги закону належним чином не виконали, не забезпечивши ОСОБА_2 захисником, чим порушено його право на захист.
Відповідно до ч.1 ст.3 ст.370 КПК України істотними порушеннями кримінально-процесуального закону визнаються порушення, що позбавляють або обмежують право обвинуваченого на захист та є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції про направлення справи на додаткове розслідування є законною та обгрунтованою, тому підстав для задоволення апеляції прокурора не вбачає.
Після детального дослідження усіх обставин, вказаних у постанові суду та доказів у справі, органам досудового слідства необхідно визначитись із наявністю чи відсутністю в діях ОСОБА_2 вини у скоєнні злочину та у разі наявності вини, визначити, відповідно здобутим доказам кваліфікацію його дій та забезпечити дотримання вимог закону, стосовно права обвинуваченого на захист.
Крім того, органам досудового слідства необхідно дати відповідну оцінку різним довідкам, виданих Козівською ЦРЛ, де в одній довідці вказано, що ОСОБА_2 не перебуває на “Д” обліку у нарколога чи психіатра, а в іншій —що знаходиться на “Д” обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах. При цьому слід взяти до уваги, що підсудний ОСОБА_2, з його слів, проходив лікування у Тернопільській обласній психоневрологічній лікарні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 356, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції залишити без задоволення, а постанову Козівського районного суду від 24 березня 2011 року, якою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2 направлена на додаткове розслідування —без зміни.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.В. Демченко