У Х В А Л А
Іменем України
31.05.2011 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої – судді Фазикош Г.В.,
суддів – Дроботі В.В., Мацунича М.В.,
при секретарі – Добра М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Хустського районного суду від 13 квітня 2011 року по справі за позовом Хустського міжрайонного прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Сокирницької сільської ради до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
в с т а н о в и л а :
Хустський міжрайонний прокурор Закарпатської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Сокирницької сільської ради до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідачки на користь Сокирницької сільської ради заподіяну шкоду, завдану використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Позовні вимоги прокурор мотивував тим, що перевіркою, проведеною Хустською міжрайонною прокуратурою щодо законності використання земельних ділянок на території Сокирнської сільської ради, було встановлено, що відповідачка використовує земельну ділянку площею 0,0923 га в АДРЕСА_1 за комерційною діяльністю під магазин «Залізний бовт», хоча ця земельна ділянка була надана їй для обслуговування житлового будинку, про що було складено акти перевірок дотримання вимог земельного законодавства від 10 березня 2010 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у Хустському районі. Згідно розрахунків розміру шкоди її розмір становить 334 грн.74 коп. ( а.с.3-4).
Рішенням Хустського районного суду від 13 квітня 2011 року позовні вимоги прокурора було задоволено повністю. Місцевий суд прийшов до висновку, що факт нецільового використання відповідачкою вказаної вище земельної ділянки та факт заподіяння шкоди цими діями є доведеними, а позовні вимоги прокурора обгрунтованими.
На це рішення відповідачка ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, прийняти у справі нове рішення, яким закрити провадження у справі. Свою позицію мотивує тим, що, на її думку, місцевий суд неповністю дослідив обставини справи, зробив висновки, які цим обставинам не відповідають, та неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.
Зокрема, апелянтка стверджує, що спірна земельна ділянка перебуває у її приватній власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №051750. Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 відповідачка з 28 березня 2006 року є фізичною особою – підприємцем. Підприємницьку діяльність вона здійснює саме на тій земельній ділянці, за нецільове використання якої з неї стягнуто заподіяну шкоду. Відповідачка здійснила реконструкцію житлового будинку, перебудувавши його під магазин. Площа забудови складає 148,74 кв.м. Вважає, що спір має розглядатися у господарському суді ( а.с. 67-69)..
В судове засідання в апеляційній інстанції сторони не з’явилися, хоча були повідомлені про час та місце слухання справи належним чином, в матеріалах справи наявні відповідні повідомлення про вручення їм судових повісток, справу було розглянуто без їх участі відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, колегія перевірила законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та прийшла до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обгрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші.
Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положень ст.57-66 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини першої ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог частини другої ст.303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Таким чином, суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з’ясувати фактичні обставини справи, однак не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог та тієї доказової бази, яка сформована за рахунок доказів, зібраних за встановленими процесуальним законом правилами змагальності.
При розгляді даної справи судом першої інстанції було встановлено, що спірна земельна ділянка належить відповідачці ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №051750. В акті зазначено цільове призначення ( використання) земельної ділянки – для обслуговування індивідувального житлового будинку та господарських будівель ( а.с.37-40). Цю обставину визнає в апеляційній скарзі й відповідачка.
Матеріалами справи доведено факт комерційного використання цієї земельної ділянки – під магазин. Цей факт також винає й апелянтка, хоча й звертає увагу на те, що магазин займає лише частину її площі ( а.с. 68).
З довідки за №110 від 30 березня 2011 року ТОВ «Моя земля» слідує, що проект землеустрою щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки ОСОБА_3 знаходиться лише в стадії розробки ( а.с.41). Що також апелянтка не заперечує.
Таким чином колегія вважає, що висновок суду першої інстанції щодо доведеності факту нецільового використання земельної ділянки ( а розробка відповідного проекту землеустрою не надає особі право на самовільну зміну цільового призначення земельної ділянки) відповідає зібраним по справі доказам.
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням під магазин будівельних матеріалів гр. ОСОБА_2 проведено згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25 липня 2007 року №963. Розмір шкоди відповідно до цього розрахунку склав 334 грн. 74 коп. ( а.с.9). Колегія вважає, що цю суму було стягнуто із відповідачки обгрунтовано.
Колегія відхиляє твердження апелянтки щодо підсудності даної справи господарському суду. Даний позов пред’явлевно до ОСОБА_2 як до фізичної особи, яка є власником спірної земельної ділянки і її фактичним користувачем, що вона сама й визнала в апеляційній скарзі. Той факт, що ОСОБА_2 зареєстрована й у якості суб’єкта підприємницької діяльності – підприємця, сам по собі не є підставою для закриття провадження у справі у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене, колегія вважає, що висновки суду першої інстанції є обгрунтованими, доводи апеляційної інстанції їх не спростовують, підстави для скасування рішення місцевого суду відсутні.
Керуючись ст.ст.10, 11, 303, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Хустського районного суду від 13 квітня 2011 року по справі за позовом Хустського міжрайонного прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Сокирницької сільської ради до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча: Судді: